Луки 24
24
1А в перший день тижня, рано на світанку, вони прийшли до гробниці, несучи приготовлені пахощі, і з ними деякі інші.
2Але виявили, що камінь відвалений від гробниці.
3I, увійшовши, не знайшли тіла Господа Iсуса.
4Коли ж вони були в замішанні щодо цього, ось два мужі стали перед ними в сяючому одязі.
5I коли вони налякались і схилили лиця до землі, мужі сказали їм: Що ви шукаєте живого серед мертвих?
6Його нема тут, а Він воскрес! Згадайте, як Він говорив вам, коли ще був у Галілеї,
7кажучи: Син Людський має бути виданий у руки грішних людей, і бути розп’ятий, і на третій день воскреснути.
8I вони згадали Його слова.
9I, повернувшись від гробниці, вони сповістили про все це Одинадцятьох і всіх інших.
10То були Марія Магдалина, Iоанна, Марія, мати Якова, та інші з ними, які розказали про це апостолам.
11I видалися їм їхні слова нісенітницею, і вони не повірили їм.
12А Петро встав, і побіг до гробниці, і, заглянувши, побачив пелени, що лежали самі, і пішов до себе, дивуючись тому, що сталося.
13I ось двоє з них ішли в той же день у село під назвою Еммаус, що було за шістдесят стадій від Єрусалима,
14і розмовляли між собою про все те, що сталося.
15Коли ж вони розмовляли й міркували між собою, Сам Iсус наблизився й пішов разом з ними.
16Та їхні очі були стримані від того, щоб упізнати Його.
17Він же сказав їм: Про що це ви, йдучи, говорите між собою і чому ви похмурі?
18Один з них, на ім’я Клеопа, сказав Йому у відповідь: Чи Ти єдиний захожий у Єрусалимі, який не знає, що сталося в ньому в ці дні?
19Він сказав їм: Що саме? Вони сказали Йому: Що було з Iсусом Назарянином, Який був пророком, сильним у ділі і слові перед Богом і всім народом;
20як наші первосвященники й начальники видали Його для засудження на смерть і розіп’яли Його.
21А ми-то надіялися, що Він той, хто викупить Iзраїль; але при всьому тому сьогодні вже третій день, відколи це сталося.
22Та ще й деякі жінки з наших здивували нас: побувавши на світанку біля гробниці
23і не знайшовши Його тіла, вони прийшли й сказали, що бачили з’явлення ангелів, які казали, що Він живий.
24Деякі з тих, що були з нами, пішли до гробниці і знайшли так, як і сказали жінки, але Його не бачили.
25Тоді Він сказав їм: О, нерозумні й повільні серцем, щоб вірити всьому, що говорили пророки!
26Хіба не так мав постраждати Христос і ввійти в Свою славу?
27I, почавши від Мойсея і від усіх Пророків, став пояснювати їм в усьому Писанні сказане про Себе.
28Тим часом вони наблизилися до села, у яке йшли, і Він зробив вигляд, ніби хоче йти далі.
29Та вони стали змушувати Його, кажучи: Залишся з нами, бо вже вечоріє і день схилився. I Він увійшов і залишився з ними.
30Коли Він возліг із ними, то взяв хліб, благословив, розламав і подав їм.
31І тут відкрилися в них очі, і вони впізнали Його, та Він став невидимим для них.
32I вони сказали один одному: Чи ж не горіло в нас наше серце, коли Він говорив з нами в дорозі і коли відкривав нам Писання?
33I вони в ту ж мить устали, і повернулися в Єрусалим, і знайшли Одинадцятьох і тих, що були з ними, зібраними разом,
34які казали: Господь дійсно воскрес і з’явився Симону.
35А ці розповіли про те, що сталося в дорозі і як Він був упізнаний ними при ламанні хліба.
36Коли вони говорили про це, Сам Iсус став посеред них і каже їм: Мир вам!
37Вони ж, настрашившись і налякавшись, подумали, що бачать духа.
38Та Він сказав їм: Чого ви стривожені й чому сумніви входять у ваші серця?
39Подивіться на Мої руки й на Мої ноги: це Я Сам. Доторкніться до Мене й подивіться, бо дух плоті й кісток не має, як ви бачите в Мене.
40Сказавши це, Він показав їм руки і ноги.
41Коли ж вони від радості ще не вірили й дивувалися, Він сказав їм: Чи є тут у вас якась їжа?
42Вони подали Йому шматок печеної риби і медового стільника.
43I Він узяв і з’їв перед ними.
44I сказав їм: Це ті слова, які Я говорив вам, коли ще був з вами, — що має здійснитися все, написане про Мене в Законі Мойсея, у Пророках і в Псалмах.
45Тоді відкрив їм розум для розуміння Писання.
46I сказав їм: Так написано, і так Христос мав постраждати і на третій день воскреснути з мертвих,
47і має бути проповідане в Його ім’я покаяння і прощення гріхів усім народам, починаючи з Єрусалима.
48Ви ж цього свідки.
49I ось Я пошлю на вас обітницю Мого Отця; ви ж залишайтеся в місті Єрусалимі, доки не будете наділені силою з висоти.
50I вивів їх з міста аж до Віфанії і, піднявши руки, благословив їх.
51I коли благословляв їх, то віддалився від них і став возноситися на небо.
52Вони поклонились Йому і повернулися в Єрусалим з великою радістю.
53I постійно були в Храмі, хвалячи й благословляючи Бога. Амінь.
Trenutno odabrano:
Луки 24: НУП
Istaknuto
Podijeli
Kopiraj
Želiš li svoje istaknute stihove spremiti na sve svoje uređaje? Prijavi se ili registriraj
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко
