ЛУКИ 8
8
Жінки прислуговують Ісусові
1 #
Лк. 7:11; Мт. 4:23; Лк. 4:43. І сталося, що після того Він проходив містами й селами, проповідуючи і звіщаючи Царство Боже. А з Ним було дванадцять
2 #
Лк. 23:49; Дії 1:14; Мр. 15:40; Мт. 12:45. та деякі жінки, які були оздоровлені від злих духів і хвороб: Марія, звана Магдалиною, з якої вийшло сім бісів,
3 #
Лк. 24:10. Іванна, дружина Хузи, прибічника Ірода, Сусанна і багато інших, які служили Йому зі свого майна.
Притча про сіяча
4 #
Мт. 13:1–9; Мр. 4:1–9. Коли ж зібрався великий натовп і з усіх міст поприходили до Нього, Він розповів притчу:
5Вийшов сіяч сіяти своє зерно. Коли сіяв його, одне впало при дорозі й було витоптане, і птахи небесні визбирали його.
6 #
Єр. 17:8. А друге впало на каміння та, зійшовши, всохло, бо не мало вологи.
7Інше впало серед терня, і як виросло терня, то заглушило його.
8 #
Мт. 11:15. Ще інше впало в добру землю і, зійшовши, дало врожай у сто разів. Кажучи це, Він наголосив: Хто має вуха, щоб слухати, – нехай слухає!
9 #
Мт. 13:10–17; Мр. 4:10–12. Учні ж запитували Його, [кажучи]: Що означає ця притча?
10 #
Іс. 6:9. А Ісус відказав: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим – у притчах, щоби дивилися – і не бачили, щоби слухали – і не розуміли.
11 #
Мт. 13:18–23; Мр. 4:13–20. #
1 Пет. 1:23. Ось що означає ця притча: Зерно – то Слово Боже.
12 #
1 Кор. 1:21. А що при дорозі, – це ті, які почули, та потім приходить диявол і забирає Слово з їхнього серця, щоб не повірили й не спаслися.
13 #
Дії 8:14; Кол. 2:7. А що на камені, – це ті, хто тільки почує, з радістю приймає Слово; але вони кореня не мають, до часу вірять, а під час випробування відступають.
14 #
1 Тим. 4:1. А що в терня впало, – це ті, які почули, але, обтяжені клопотами, багатством та життєвими насолодами, відходять і не дозрівають.
15 #
Дії 16:14; Лк. 21:19; Рим. 2:7; Євр. 10:36, 12:1; Об. 3:10, 13:10, 14:12. А те, що на добрій землі, – це ті, хто, почувши Слово щирим і добрим серцем, бережуть і приносять плід у терпінні.
Притча про світильник
16 #
Мр. 4:21–25. #
Лк. 11:33. Запаливши світильник, ніхто не накриває його посудиною і не ставить під ліжко, але ставить на свічник, щоб ті, які входять, бачили світло.
17 #
Мт. 10:26; Рим. 2:16. Адже немає прихованого, що не стане явним, і немає таємного, що не стане відомим і не виявиться.
18 #
Мт. 13:12. Тож уважайте, як ви слухаєте: бо хто має, тому дасться, а хто не має, то й те, що начебто має, забереться від нього!
Мати та брати Ісуса
19 #
Мт. 12:46–50; Мр. 3:31–35. #
Мр. 3:21. Прийшли ж до Ісуса Його мати й брати та не могли доступитися до Нього через натовп.
20 #
Дії 1:14. І сповістили Йому: Твоя мати і Твої брати стоять осторонь і бажають побачити Тебе.
21 #
Ів. 20:17; Лк. 11:28; Мт. 7:24. А Він у відповідь сказав їм: Моя мати й Мої брати – це ті, котрі слухають Слово Боже й виконують.
Втихомирення бурі на морі
22 #
Мт. 8:18,23–27; Мр. 4:35–41. Сталося, що одного дня Він та Його учні ввійшли до човна, і Він сказав їм: Перепливімо на другий бік озера! І вони відпливли.
23Коли вони пливли, Ісус заснув. І здійнялася на озері буря з вітром; вода заливала їх, і вони були в небезпеці.
24 #
Лк. 5:5. Тож вони підійшли й розбудили Його, кажучи: Учителю, Учителю, ми гинемо! А Він, підійнявшись, наказав бурі й хвилям, – і вони стихли, і настала тиша.
25Він же сказав їм: Де ваша віра? Злякавшись, вони дивувалися і говорили один одному: Ким же є Він, що й вітрам наказує, і воді, а вони слухають Його?
Герасинський біснуватий
26 #
Мт. 8:28–34; Мр. 5:1–20. І припливли вони до землі Герасинської, яка напроти Галилеї.
27А коли Він ступив на суходіл, зустрів їх один чоловік із міста, якого впродовж багатьох років мучили демони: він не носив одягу і мешкав не в домі, а в гробницях.
28 #
Мр. 1:24; 1 Цар. 17:18; 1 М. 14:18. Побачивши Ісуса, він вигукнув, припав до Нього і гучним голосом прокричав: Що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч Ти мене!
29 #
Лк. 13:16; Мр. 9:21; Ів. 5:6. Бо Ісус наказав нечистому духові вийти з того чоловіка. Тривалий час він хапав його, – його в’язали залізними ланцюгами й путами, стерегли, але він розривав кайдани, будучи гнаний бісом по пустелях.
30Ісус його запитав, [кажучи]: Як тебе звати? Той відповів: Легіон! Бо багато бісів увійшло в нього.
31 #
Об. 9:11. І просили Його, щоб не наказував їм іти до безодні.
32А було там велике стадо свиней, яке паслося на горі. І вони благали Його, щоб наказав їм увійти в них. І Він дозволив їм.
33Біси ж, вийшовши з чоловіка, перейшли у свиней. І кинулося стадо з кручі в озеро, й утопилося.
34А пастухи, побачивши те, що сталося, повтікали й сповістили в місті й по селах.
35І люди вийшли побачити те, що сталося; вони прийшли до Ісуса і знайшли чоловіка, з якого вийшли біси: він сидів одягнений, при розумі, біля ніг Ісуса – і налякалися,
36бо ті, які бачили, розповіли їм, як зцілився біснуватий.
37 #
Лк. 1:65; Мт. 9:1. І попросили Його всі люди Герасинської землі відійти від них, бо були охоплені великим страхом. Він увійшов до човна й повернувся.
38Той же чоловік, з якого вийшли біси, просив Його, щоби бути з Ним. Та Він відіслав його, кажучи:
39Повернися до свого дому й розкажи, що для тебе зробив Бог. І він пішов, розголошуючи по всьому місту, що зробив для нього Ісус.
Дочка Яіра і жінка з кровотечею
40 #
Мт. 9:18–26; Мр. 5:21–43. #
Лк. 4:42. Коли ж Ісус повернувся, натовп зустрів Його, бо всі чекали на Нього.
41І ось прийшов чоловік на ім’я Яір, який був старшим у синагозі. Він, припавши до ніг Ісуса, благав Його зайти до його дому,
42 #
Лк. 7:12. бо мав єдину дочку, років зо дванадцять, і вона помирала. Коли Він ішов, натовп тіснив Його.
43А жінка, яка хворіла на кровотечу дванадцять років, котра віддала лікарям усе майно, однак ніхто не міг її вилікувати,
44 #
4 М. 15:38. підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу. І вмить спинилася її кровотеча.
45 #
Лк. 5:5. А Ісус запитав: Хто доторкнувся до Мене? Коли ж усі відмовлялися, Петро [і ті, хто з ним], сказали: Наставнику, люди товпляться навколо Тебе і тіснять, [а Ти питаєш: Хто той, який доторкнувся до Мене?]
46 #
Лк. 5:17. Ісус же сказав: Доторкнувся до Мене хтось, бо Я відчув, як сила вийшла з Мене.
47А жінка, побачивши, що не втаїться, з тремтінням підійшла і впала перед Ним, розповідаючи перед усім народом, чому вона доторкнулася до Нього і як умить стала здоровою.
48 #
Мт. 9:22; Мр. 5:34. Він же сказав їй: Дочко, віра твоя спасла тебе; іди в мирі!
49 #
Лк. 7:6. Коли він ще говорив, прийшов хтось від старшого синагоги, кажучи [йому]: Твоя дочка померла; не турбуй Учителя!
50А Ісус, почувши це, відповів: Не бійся, тільки віруй, і вона буде врятована!
51 #
Мт. 17:1. Прийшовши в дім, Він нікому не дозволив з Ним увійти, тільки Петрові, Іванові, Якову та батькові й матері дитини.
52 #
Лк. 7:13. Всі плакали й голосили над нею. Він же сказав: Не плачте, вона не померла, але спить!
53Та вони почали глузувати з Нього, бо знали, що вона померла.
54А Він, [вигнавши усіх і] взявши її за руку, сказав: Дівчино, встань!
55 #
1 Цар. 17:22. І повернувся до неї дух, і вона вмить воскресла. І звелів Ісус дати їй їсти.
56 #
Мт. 12:23, 8:4. Її батьки були сильно вражені, та Він наказав нікому не розповідати про те, що сталося.
Currently Selected:
ЛУКИ 8: CUV
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
