YouVersion Logo
Search Icon

ЛУКИ 7

7
Зцілення раба сотника
1 # Мт. 8:5–13; Ів. 4:46–53. # Мт. 7:28; Лк. 4:31. Коли Він закінчив усі Свої слова до людей, які слухали Його, то пішов у Капернаум.
2Раб одного сотника, яким той дорожив, тяжко занедужав і вмирав.
3Коли почув про Ісуса, послав до Нього юдейських старших, благаючи, щоби прийшов і врятував його раба.
4Прийшовши до Ісуса, вони благали Його ревно, кажучи: Він гідний того, щоб Ти йому це зробив,
5 # Дії 10:2. бо любить наш народ і синагогу нам збудував.
6 # Лк. 8:49. Ісус пішов з ними. Коли вже був недалеко від дому, сотник послав [до Нього] друзів, щоб сказали йому: Господи, не трудися, бо я не достойний, щоб Ти зайшов під мій дах;
7тому я не вважав себе гідним прийти до Тебе. Але скажи слово – і видужає мій слуга.
8Адже і я людина підвладна, і воїнів маю підлеглих; кажу одному: Іди, – і він іде, а іншому: Прийди, – і він приходить, а рабові своєму: Зроби це, – і він робить.
9 # Лк. 18:8. Почувши це, Ісус здивувався і, обернувшись до натовпу, який йшов за Ним, промовив: Кажу вам: навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої віри!
10Коли посланці повернулися додому, знайшли [хворого] раба здоровим.
Ісус воскрешає сина вдови
11 # Лк. 8:1. Після цього Він пішов до міста, яке зветься Наїн. І сталося, що з Ним ішли [численні] Його учні та багато людей.
12 # 1 Цар. 17:17–24; 2 Цар. 4:32–37. # Лк. 8:42, 9:38. Коли Він наблизився до міської брами, виносили мертвого – єдиного сина у матері, яка була вдовою; було з нею багато людей з міста.
13 # Лк. 10:33, 8:52; Об. 5:5. Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: Не плач!
14 # Мр. 5:41. Підійшовши, Він доторкнувся до мар; ті, які несли, стали. І Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань!
15 # Дії 9:40; Лк. 9:42; 1 Цар. 17:23. Мертвий підвівся і почав говорити. Тож Ісус віддав його матері.
16 # Лк. 1:65, 2:20; Мт. 21:11; Лк. 1:68. А всіх охопив страх. І вони прославляли Бога, кажучи: Великий пророк з’явився між нами, і Бог відвідав Свій народ!
17 # Мт. 9:26; Лк. 4:44. І розійшлася ця мова про Нього по всій Юдеї та по всій країні.
Посланці від Івана Хрестителя
18 # Мт. 11:2–6. # Ів. 3:25. І сповістили Івана його учні про все це. Тож покликавши двох зі своїх учнів, Іван
19 # Мт. 3:11, 11:3; Пс. 118:26. послав їх до Господа запитати: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати на іншого?
20Прийшовши до Нього, мужі сказали: Іван Хреститель послав нас до Тебе запитати, чи Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати на іншого?
21Саме тоді Він оздоровив багатьох від недуг та мук і від злих духів, і багатьом сліпим повернув зір.
22 # Іс. 29:18, 35:5,6, 42:18, 26:19, 61:1. Тож Він сказав їм у відповідь: Ідіть і сповістіть Іванові, що ви побачили й почули: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, бідним звіщається Євангелія;
23блаженний той, хто через Мене не спокуситься!
Свідчення Ісуса про Івана Хрестителя
24 # Мт. 11:7–19. А коли Іванові посланці відійшли, Він почав говорити про Івана до натовпу: На що ви ходили дивитися в пустелю? На колиханий вітром очерет?
25 # Мт. 3:4. То на що ж ви ходили дивитися? Може, на людину, вдягнену в м’які шати? Але ті, котрі одягаються пишно та розкішно, живуть у царських палацах.
26 # Лк. 1:76. На що ж ви ходили дивитися? На пророка? Так, кажу вам, – навіть більше, ніж на пророка!
27 # Лк. 9:52; 2 М. 23:20; Мал. 3:1. Він той, про кого написано: Ось Я посилаю ангела Мого перед обличчя Твоє, який приготує Твою дорогу перед Тобою!
28 # Лк. 1:15. Кажу вам, що з‑поміж народжених від жінок немає більшого від Івана, але найменший у Царстві Божому більший за нього!
29 # Лк. 3:7,12; Мт. 21:31. Весь народ і митники, почувши, визнали правоту Бога й охрестилися Івановим хрещенням,
Нерозсудливість фарисеїв і законників
30 # Пс. 32:10; Дії 20:27; Рим. 10:3. а фарисеї та законники відкинули задум Божий для них – не були хрещені ним.
31Тож з ким порівняю людей цього роду? До кого вони подібні?
32Подібні вони до дітей, які сидять на майданах і гукають одне одному, кажучи: Ми вам грали, а ви не танцювали; ми голосили, а ви не плакали!
33 # Лк. 1:15; Ів. 10:20. Прийшов Іван Хреститель, який не їсть хліба і не п’є вина, а ви кажете: Він біса має.
34 # Мт. 9:11. Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а ви кажете: Цей Чоловік ненажера і п’яниця, приятель митників і грішників.
35 # 1 Кор. 1:24. Тож виправдалася мудрість усіма своїми дітьми.
Ісус у домі фарисея Симона
36 # Мт. 26:6–13; Мр. 14:3–9; Ів. 12:1–8. # Лк. 11:37, 14:1. Один із фарисеїв просив Його, щоб Він поїв з ним. Увійшовши до дому фарисея, Він сів до столу.
37А жінка, яка була в місті, грішниця, довідавшись, що Він сидить при столі в домі фарисея, принесла в алебастровій посудині миро;
38вона ззаду припала до Його ніг і, плачучи, почала обмивати Його ноги слізьми та обтирати волоссям своєї голови, і цілувала Його ноги та мастила миром.
39 # Мт. 21:11; Ів. 4:19; 5 М. 18:15. Побачивши це, фарисей, котрий запросив Його, міркував собі й казав: Коли б Він був пророком, то знав би, хто і яка ця жінка, яка доторкається до Нього, – що вона грішниця!
40Ісус у відповідь промовив до нього: Симоне, маю тобі щось сказати. А той промовив: Кажи, Вчителю!
41 # Лк. 16:5. Були в одного лихваря два боржники: один був винен п’ятсот динаріїв#7:41 Динарій – римська срібна монета, вартість якої приблизно відповідала денному заробітку найманого робітника., а другий – п’ятдесят.
42 # Мт. 18:27; Кол. 2:13. Оскільки вони не могли віддати, то обом подарував. Отже, котрий з них більше любитиме його?
43 # Лк. 10:28, 20:21. У відповідь Симон сказав: Думаю, що той, якому більше подарував. І Він сказав йому: Правильно ти розсудив.
44 # 1 М. 18:4; Ів. 13:5; 1 Тим. 5:10; 1 Сам. 25:41. Обернувшись до жінки, Він сказав Симонові: Чи ти бачиш цю жінку? Я увійшов до твого дому, а ти води на Мої ноги не дав, а вона слізьми полила Мені ноги й волоссям своїм обтерла.
45 # Рим. 16:16. Поцілунку Мені ти не дав, а вона, відколи ввійшов Я, не перестає цілувати Мої ноги.
46Голови Моєї ти олією не намастив, а вона миром намастила Мої ноги.
47Через те кажу тобі: Прощаються її численні гріхи, бо дуже вона полюбила, а кому мало прощається, той мало любить!
48 # Лк. 5:20; Мт. 9:2. А до неї Він промовив: Прощаються твої гріхи!
49 # Лк. 5:21. Ті, хто сидів при столі, почали міркувати собі: Хто ж Він, що й гріхи прощає?
50 # Мт. 9:22; Мр. 5:34. Він же сказав жінці: Твоя віра спасла тебе; іди в мирі!

Currently Selected:

ЛУКИ 7: CUV

Highlight

Share

Copy

None

Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in