Луки 10
10
1Після цього Господь призначив і інших сімдесят учнів і послав їх по двоє перед Собою в кожне місто й місце, куди Сам збирався іти.
2I сказав їм: Жнива великі, а працівників мало. Тож благайте Господаря жнив, щоб вислав працівників на Свої жнива.
3Iдіть; ось Я посилаю вас як ягнят серед вовків.
4Не носіть із собою ні калитки, ні торби, ні сандаль, і ні з ким в дорозі не вітайтесь.
5У який тільки дім увійдете, спочатку кажіть: Мир цьому дому!
6I якщо там буде син миру, то ваш мир спочине на ньому, а якщо ні, то повернеться до вас.
7У тому ж домі залишайтесь, їжте й пийте, що в них є, бо працівник вартий своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
8I в яке тільки місто увійдете і вас приймуть, то їжте, що подадуть вам;
9і зціляйте в ньому хворих, і кажіть їм: Наблизилось до вас Царство Боже.
10А в яке тільки місто увійдете і вас не приймуть, то, вийшовши на його вулиці, скажіть:
11Навіть пил, що прилип до нас із вашого міста, ми обтрушуємо вам; проте знайте, що наблизилось до вас Царство Боже.
12Кажу вам, що Содому в той день буде терпиміше, ніж тому місту.
13Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидоні були вчинені чудеса, які були вчинені у вас, то вони б давно покаялись, сидячи у веретищі й попелі.
14Та Тиру й Сидону буде терпиміше на суді, ніж вам.
15I ти, Капернауме, що піднісся до неба, будеш скинений до пекла.
16Хто слухає вас, той слухає Мене, а хто відкидає вас, той відкидає Мене; а хто відкидає Мене, той відкидає Того, Хто послав Мене.
17Сімдесят учнів повернулися з радістю і сказали: Господи, навіть біси коряться нам у Твоє ім’я.
18Він же сказав їм: Я бачив сатану, що впав з неба, як блискавка.
19Ось Я даю вам владу топтати змій, і скорпіонів, і всю ворожу силу, і ніщо не зашкодить вам.
20Проте не тому радійте, що вам коряться духи, а краще радійте, що ваші імена записані на небесах.
21У цей час Iсус зрадів духом і сказав: Славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що Ти приховав це від мудрих і розумних і відкрив це немовлятам. Так, Отче, бо таким було Твоє благовоління.
22Усе Мені віддано Моїм Отцем, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина і того, кому Син хоче відкрити.
23I, повернувшись до учнів, сказав наодинці: Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
24Бо кажу вам, що багато пророків і царів хотіли побачити те, що ви бачите, і не побачили, і почути те, що ви чуєте, і не почули.
25I ось устав один законник і, спокушаючи Його, сказав: Учителю, що мені зробити, щоб успадкувати вічне життя?
26Він же сказав йому: Що написано в Законі? Як читаєш?
27Той сказав у відповідь: Люби Господа, свого Бога, усім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю силою, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.
28Iсус сказав йому: Правильно ти відповів. Так роби, і будеш жити.
29Та він, бажаючи виправдати себе, сказав Iсусу: А хто мій ближній?
30На це Iсус сказав: Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон і попався розбійникам, які роздягнули його, побили і пішли, залишивши його напівмертвим.
31Випадково тією дорогою ішов один священник і, побачивши його, пройшов мимо з протилежного боку.
32Так само й левит, опинившись на тому місці, підійшов, подивився й пройшов мимо з протилежного боку.
33А один самаря´нин, проїжджаючи, натрапив на нього, і, побачивши його, зжалився.
34I, підійшовши, перев’язав йому рани, поливаючи оливою і вином, і, посадивши його на свого осла, привіз його в заї́зд, і попіклувався про нього.
35А наступного дня, від’їжджаючи, вийняв два динарії, дав хазяїну заї́зду і сказав йому: Попіклуйся про нього, а що тільки витратиш більше, я при поверненні віддам тобі.
36Отже, хто з цих трьох, по-твоєму, був ближнім тому, хто попався розбійникам?
37Він сказав: Той, що виявив йому милість. Тоді Iсус сказав йому: Iди і ти роби так само.
38Коли вони йшли, Він увійшов в одне село, і одна жінка на ім’я Марфа прийняла Його у свій дім.
39У неї була сестра, яку звали Марія, яка сіла біля ніг Iсуса і слухала Його слово.
40Марфа ж клопоталася про велике частування і, підійшовши, сказала: Господи, невже Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене одну прислуговувати? Скажи їй, щоб допомогла мені.
41Та Iсус сказав їй у відповідь: Марфо, Марфо! Ти турбуєшся й хвилюєшся про багато чого,
42а тільки одне потрібно. Марія ж вибрала добру частку, яка не забереться в неї.
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко