Івана 6
6
Ісус годує п’ять тисяч
1Після цього Ісус відправився на другий бік Галілейського моря, яке зветься Тиверіадським. 2За Ним ішов великий натовп, оскільки бачили знамення, які Він робив, зцілюючи хворих. 3Ісус піднявся на гору й сів там зі Своїми учнями. 4Наближалося юдейське свято Пасхи.
5Коли Ісус підняв очі й побачив, що багато людей ішло до Нього, сказав Филипові:
―Де ми купимо хліба, щоб нагодувати цих людей?
6Він спитав це, щоб випробувати Филипа, бо Сам вже знав, що буде робити.
7Филип відповів:
―Навіть якщо купити хліба на двісті динаріїв#6:7 Динарій був звичайною платою за робочий день., і того не буде достатньо, щоб кожний отримав хоч трохи.
8Інший Його учень, Андрій, брат Симона Петра, сказав:
9―Тут є хлопчик, який має п’ять хлібів з ячмінного борошна та дві рибини. Але що це для такої кількості?
10Ісус сказав:
―Звеліть людям сісти.
У тому місці було багато трави, тож всі посідали на неї (було їх близько п’яти тисяч чоловіків). 11Ісус узяв хліби та, подякувавши Богові, роздав їх тим, хто сидів. Так само зробив і з рибою. Кожний брав, скільки хотів.
12Коли всі наїлися, Він сказав Своїм учням:
―Зберіть те, що залишилося, щоб нічого не пропало.
13Вони зібрали та наповнили дванадцять кошиків із залишками з п’яти ячмінних хлібів, які залишилися після тих, що їли.
14Коли люди побачили знамення, яке Він зробив, почали казати: «Він насправді Пророк, Який мав прийти у світ». 15Ісус же, зрозумівши, що вони мають намір прийти і взяти Його силоміць, щоб зробити царем, знову пішов на гору один.
Ісус іде по воді
16Коли настав вечір, учні Ісуса спустилися до моря 17й, увійшовши в човен, попливли через море до Капернаума. Було вже темно, а Ісус усе ще не приходив до них. 18Тим часом море розхвилювалося, бо подув сильний вітер. 19Вони вже відпливли на двадцять п’ять або тридцять стадіїв,#6:19 Приблизно п’ять-шість кілометрів. коли побачили Ісуса, Який ішов по воді та наближався до човна. Учні злякалися. 20Але Він заговорив до них: «Це Я! Не бійтеся!» 21Вони хотіли взяти Його в човен; і човен відразу пристав до берега, до якого прямували.
22Наступного дня люди, які стояли на іншому березі моря, побачили, що там не було іншого човна, окрім одного, і що Ісус не сідав разом зі Своїми учнями в човен, а Його учні відпливли самі. 23Тим часом кілька човнів із Тиверіади припливло та пристало поблизу того міста, де вони їли хліб, після того, як Господь подякував Богові. 24Коли люди побачили, що ні Ісуса, ні Його учнів немає в тому місці, вони сіли в човни та попливли до Капернаума шукати Ісуса.
Ісус – хліб життя
25Коли знайшли Його на іншому березі, запитали:
―Равві, коли Ти сюди прийшов?
26Ісус відповів їм:
―Істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що побачили знамення, а тому, що їли хліб та наїлися. 27Працюйте не за їжу, що проходить, а за їжу, що залишається для життя вічного, яке дасть вам Син Людський. Бо Його засвідчив Бог Отець.
28Вони запитали:
―Що нам робити, щоб чинити діла Божі?
29Ісус відповів їм:
―Діло Боже – це вірити в Того, Кого Він послав.
30Вони запитали:
―Яке знамення Ти міг би зробити, щоб ми побачили та повірили в Тебе? Що Ти зробиш? 31Наші батьки їли манну в пустелі, як написано: «Дав їм їсти хліб із неба».#6:31 Див. Вих. 16:31; Неєм. 9:15; Пс. 77:24.
32Ісус сказав їм:
―Істинно кажу вам: це не Мойсей дав вам хліб із неба, а Отець Мій дає вам істинний хліб із неба. 33Тому що хліб Божий – це Той, Хто зійшов із неба й дає життя світові.
34Вони сказали:
―Господи, давай нам завжди цей хліб!
35Ісус сказав:
―Я – хліб життя! Кожний, хто приходить до Мене, ніколи не зголодніє, і хто вірить у Мене, той ніколи не відчуватиме спраги. 36Але як Я вам казав, ви бачили Мене й не вірите. 37Усі, кого дав Мені Отець, прийдуть до Мене, і того, хто прийде до Мене, Я не вижену геть. 38Бо Я прийшов із неба для того, щоб виконати не Мою волю, а волю Того, Хто надіслав Мене. 39А це воля Того, Хто надіслав Мене: щоб Я не втратив нікого з тих, кого Він Мені дав, але щоб воскресив їх останнього дня. 40Воля Мого Отця полягає в тому, щоб кожний, хто бачить Сина та вірить у Нього, мав життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня.
41Тоді юдеї почали нарікати, бо Він сказав: «Я – хліб, який зійшов із неба».
42Вони казали:
―Хіба Він не Ісус, син Йосифа? Чи не знаємо ми Його батька й матері? Як же Він тепер каже: «Я прийшов із неба»?
43Ісус сказав їм:
―Не нарікайте між собою! 44Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не притягне його, і Я воскрешу його останнього дня. 45У пророків написано: «Усі будуть навчені Богом».#6:45 Див. Іс. 54:13. Кожен, хто почув Отця та навчився в Нього, приходить до Мене. 46Бо ніхто не бачив Отця, окрім Того, Хто від Бога, тільки Він бачив Отця. 47Істинно кажу вам: хто вірить у Мене, той має життя вічне. 48Я – хліб життя! 49Ваші батьки їли манну в пустелі й померли. 50Це ж хліб, який зійшов із неба, щоб той, хто їсть його, не помер. 51Я – хліб життя, який зійшов із неба. Хто буде їсти цей хліб, той житиме вічно. Хліб, який Я дам, це Моє тіло, яке віддам заради життя світу.
52Тоді юдеї почали сперечатися між собою, кажучи:
―Як Він може дати нам Своє тіло, щоб ми його їли?
53Ісус сказав їм:
―Істинно кажу вам: якщо не будете їсти тіла Сина Людського й не будете пити Його крові, не будете мати життя вічного в собі. 54Хто їсть Моє тіло й п’є Мою кров, має життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня. 55Бо тіло Моє – істинна їжа і кров Моя – істинний напій. 56Хто їсть Моє тіло й п’є Мою кров, перебуває в Мені, і Я перебуваю в ньому. 57Як живий Отець послав Мене і як Я живу через Отця, так і той, хто їсть Мене, буде жити через Мене. 58Це є хліб, який зійшов із неба. Він не такий, як той, що їли ваші батьки та померли. Хто їсть цей хліб, той житиме вічно.
59 Ісус сказав це, коли навчав у синагозі в Капернаумі.
Багато учнів залишає Ісуса
60Чимало Його учнів, почувши це, сказали:
―Ці слова важкі для сприйняття. Хто може їх слухати?
61Ісус, знаючи в Собі, що Його учні нарікають через це, сказав їм:
―Це вас ображає? 62А якщо побачите Сина Людського, Котрий возноситься туди, де був раніше? 63Дух дає життя, людині це не під силу. Слова, які Я вам казав, – це Дух та життя. 64Але між вами є деякі, що не вірять.
(Ісус казав так, бо від початку знав, хто не вірить і хто зрадить Його.)
65Він продовжив:
―Тому Я кажу вам: ніхто не може прийти до Мене, якщо це не дано йому Отцем.
66Відтоді чимало Його учнів залишили Його й більше не ходили з Ним.
67Тоді Ісус запитав дванадцятьох:
―Ви не бажаєте піти?
68Симон Петро відповів:
―Господи, до кого нам піти? Ти маєш слова вічного життя. 69Ми віримо та знаємо, що Ти – Святий Божий!
70Ісус сказав:
―Чи не Я обрав вас, дванадцятьох? І все ж один із вас – диявол.
71Він говорив так про Юду, сина Симона Іскаріота, який, хоч і був одним із дванадцятьох, однак мав зрадити Його.
Àwon tá yàn lọ́wọ́lọ́wọ́ báyìí:
Івана 6: НПУ
Ìsàmì-sí
Pín
Daako
Ṣé o fẹ́ fi àwọn ohun pàtàkì pamọ́ sórí gbogbo àwọn ẹ̀rọ rẹ? Wọlé pẹ̀lú àkántì tuntun tàbí wọlé pẹ̀lú àkántì tí tẹ́lẹ̀
Новий Завіт і Книга Псалмів, Новий Переклад Українською™ НПУ™
© 2022 Biblica, Inc.
Використовується з дозволу. Усі права захищені у всьому світі.
New Testament and Psalms, New Ukrainian Translation™ NPU™
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.
