Івана 10

10
Ісус – добрий пастир
1 «Істинно кажу вам: хто не входить в овечий двір через ворота, а перелазить в іншому місці, той злодій та розбійник. 2А хто входить через ворота, той пастир овець. 3Сторож відкриває йому, і вівці чують його голос. Він кличе поіменно кожну вівцю й виводить їх. 4Коли ж виведе всіх своїх, то йде попереду них, і вівці йдуть за ним, бо знають його голос. 5За чужинцем вони не підуть, а втечуть від нього, бо не знають його голосу».
6Ісус сказав їм цю притчу, але вони не зрозуміли, про що Він говорив.
7Тоді Ісус знову сказав: «Істинно кажу вам: Я – ворота для овець. 8Усі, хто приходив до Мене, – злодії та розбійники; але вівці їх не слухалися. 9Я – ворота, і якщо хтось входить через Мене, буде спасенний. Він увійде, вийде й знайде пасовисько. 10Злодій приходить тільки для того, щоби вкрасти, вбити й зруйнувати. А Я прийшов, щоб люди мали життя й щоб мали його вдосталь.
11 Я – добрий пастир. Добрий пастир віддасть життя за овець. 12Наймит не є пастирем, вівці не належать йому. Коли він бачить, що наближається вовк, то залишає овець і тікає. Вовк хапає овець, і вони розбігаються. 13Наймит тікає, бо його найняли, і він не дбає про овець.
14 Я – добрий пастир. Я знаю Своїх, і вони знають Мене. 15Так само Отець знає Мене, і Я знаю Отця; Я віддаю Своє життя за овець. 16У Мене є й інші вівці, які не з цієї кошари, і їх Я маю привести сюди. Вони почують Мій голос, і буде одна отара й один пастир. 17Отець любить Мене тому, що Я віддаю Своє життя, аби знову взяти його. 18Ніхто не може його забрати від Мене, Я Сам віддаю його. У Мене є влада віддати його й влада взяти його знов. Цю заповідь Я отримав від Мого Отця».
19Після цих слів між юдеями знов виник розкол. 20Багато хто з них казав:
―Він одержимий і втратив розум. Навіщо Його слухати?
21А інші казали:
―Це не слова біснуватого. Чи може демон відкрити очі сліпому?
Подальший конфлікт щодо слів Ісуса
22В Єрусалимі було свято Відновлення Храму.#10:22 Свято Відновлення нагадувало про очищення Єрусалимського Храму, яке відбулося в 165 році до Р. Х. Стояла зима. 23Ісус ходив у Храмі по колонаді Соломона. 24Юдеї зібралися навколо Нього й сказали:
―Доки будеш тримати нас у непевності? Якщо Ти Христос, скажи нам прямо!
25Ісус сказав:
―Я вже казав вам, але ви не вірите. Діла, які Я роблю в ім’я Мого Отця, свідчать про Мене. 26Але ви не вірите Мені, тому що ви не з Моїх овець. 27Мої вівці чують Мій голос. Я знаю їх, і вони йдуть за Мною. 28Я даю їм життя вічне, і вони ніколи не загинуть, і ніхто не забере їх з Моїх рук. 29Мій Отець, Який дав їх Мені, величніший за всіх. І ніхто не зможе забрати їх з рук Мого Отця. 30Я й Отець – одне!
31Тоді юдеї знов схопили каміння, щоб побити Його, 32але Ісус сказав їм:
―Я показав вам багато добрих справ від Отця. За яку з цих справ ви хочете Мене побити камінням?
33Юдеї відповіли:
―Не за добрі вчинки ми хочемо побити Тебе, а за богохульство, бо Ти, будучи людиною, робиш себе Богом.
34Ісус сказав їм:
―Чи не написано у вашому Законі: «Я сказав: ви – боги?» # 10:34 Див. Пс. 81:6. 35Якщо богами названі ті, кому було дано Слово Боже, і Писання не може бути порушене, 36то чому ж ви кажете про Того, Кого Отець освятив та послав у світ, що Він богохульствує, бо Я казав: «Я – Син Божий?» 37Якщо Я не роблю справ Мого Отця, не вірте Мені. 38А якщо роблю, то хоч не вірите Мені, повірте Моїм ділам і зрозумійте, що Отець у Мені і Я в Отці.
39Вони знов намагалися схопити Його, але Він уникнув їхніх рук.
40Ісус знову пішов на інший бік Йордану, у місце, де Іван хрестив, і залишився там. 41До Нього приходило багато людей, що казали: «Іван не зробив жодного знамення, але все, що він говорив про Нього, – правда». 42І багато там увірувало в Нього.

Àwon tá yàn lọ́wọ́lọ́wọ́ báyìí:

Івана 10: НПУ

Ìsàmì-sí

Pín

Daako

None

Ṣé o fẹ́ fi àwọn ohun pàtàkì pamọ́ sórí gbogbo àwọn ẹ̀rọ rẹ? Wọlé pẹ̀lú àkántì tuntun tàbí wọlé pẹ̀lú àkántì tí tẹ́lẹ̀

Àwọn fídíò fún Івана 10