Плач Єремiї 3:21-33

Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію: Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя, нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя! Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю! Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його! Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє. Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості, нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його; хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія; хай щоку тому підставляє, хто його б’є, своєю ганьбою насичується... Бо Господь не навіки ж покине! Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю, бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.

Плач Єремiї 3:21-33