Гімн: Благодать у вашій історіїЗразок

Колись я заблукав

Історію Ньютона можна підсумувати одним рядком: «Колись я заблукав, але тепер знайшов свій шлях».

Ми можемо відшукати шлях лише тоді, коли знаємо, що заблукали, коли усвідомлюємо, що є вірний шлях, але ми поки що його не знайшли. Саме тоді приходить усвідомлення нашої потреби бути знайденими.

Правда в тому, що без Ісуса ми всі загублені. Ми загублені духовно, навіть якщо фізично здається, що все гаразд.

Біблія пояснює, що означає заблукати:

«І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи, в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних» (Ефесян 2:1-2).

Коли ми заблукали, ми живемо в гріху - у тих вчинках, які суперечать досконалому Божому закону. Ми не розрізняємо гріх і праведність. Ми йдемо не за Ісусом, а «за звичаєм віку цього». Шлях цього світу обіцяє життя, але веде лише до руйнування і, зрештою, до смерті.

Ніхто, хто заблукав, не може одночасно бути вдома. Коли ми духовно загублені, ми не живемо поруч з Ісусом. Ісус обіцяє, що Отець і Він Сам закладуть житло в тих, хто їх любить (Йоана 14:23).

Добра новина в тому, що є спосіб знайти дорогу додому. Нам не потрібно вічно жити поза Божим домом. Двері не замкнені. Але ми можемо знайти шлях лише тоді, коли хтось прийде і вкаже нам його.

Ось чому прийшов Ісус. В Євангелії від Луки 19:10 Він говорить: «Бо ж Син Людський прийшов, щоб розшукати і спасти те, що було загублене».

Ісус шукає і спасає тих, хто загубився, ведучи кожну людину додому, до Себе. Щоб разом з Джоном Ньютоном ми могли співати: «Колись я заблукав, але тепер знайшов свій шлях».