Прощення - упокорення, образа - гордістьЗразок

Потрібна благодать, щоб обійняти брата, якого образив

Зустрівшись з Богом, Яків отримав своє нове ім'я (Буття 32 розділ). Він став Ізраїлем, і знав, що бачив лице Всевишнього.

Який він був радий, що пережив цю ніч боротьби! Він радів, що не загинув. Яка благодать! Але уявіть: тепер у його тілі було дещо, що кожен крок, кожен день його життя нагадувало йому про те, що сталося. Яків кульгав.

Багато років тому мій тесть потрапив у авіакатастрофу. Йому пощастило вижити, але він одержав складний перелом ноги. Навіть після реабілітації та операції він сильно шкутильгав. Його кульгавість настільки очевидна, що я впізнаю його ходу навіть здалеку. Він просто не може ходити по-іншому.

Так і Ізраїль не міг приховати своєї кульгавості. Кожен крок, який він робив, був нагадуванням про те, що він був у присутності Бога. Бог говорив з ним, і він залишився живим!

Для смирення потрібна благодать! Кульгавість вимагає благодаті! Обійняти брата, якого ви образили, — для цього потрібна благодать.

Про благодать ми читаємо тут: «Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення» (2 до коринтян 5:19).

Моя молитва сьогодні:

Господи, дякую за Твою милість! Допоможи мені бути смиренним, особливо перед моїми ворогами. Я довіряю своє життя Тобі, віддаю його в Твої руки, і мені не важливо, якими будуть для мене наслідки мого слідування за Тобою! В Ім'я Ісуса, амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер