BibleProject | СправедливістьЗразок

День третій — А хто саме несправедливий?

Як ми обговорили з вами вчора, справедливість і праведність — це рішучий та безкорисливий спосіб життя.

Як і у книзі Приповістей, що означає «судити справедливо та праведно»?

«Розтули уста на захист тих, хто говорити за себе не може».

А що означають ці слова для пророків, таких як Єремія?

«Рятуйте грабованого від руки гнобителя, чужинця ж, сироту та вдову не гнобіть, не грабуйте».

Також подивімося у книгу Псалмів. «Господь Бог правосуддя вчиняє покривдженим і хліба голодним дає. Господь звільняє ув’язнених. Він любить праведних... а дорогу грішних знищить». Що? Дорогу грішних знищить?

На івриті слово «грішний» — це раша’, що означає «винний» або «той, що у не правоті». Воно стосується того, хто погано поводиться з іншими людьми, ігноруючи їхню гідність як образу Божого.

Виходить, що справедливість та праведність дуже важливі для Бога?

Так, саме для цього була створена сім'я Авраама, тобто ізраїльтяни. Пізніше вони стали рабами-чужинцями, яких несправедливо гнобили в Єгипті, і тому Бог повстав проти єгипетського зла, оголосивши їх раша’, винними в несправедливості. І Він врятував Ізраїль. Але трагічна іронія історії Старого Завіту полягає в тому, що ці люди, яких було врятовано, продовжували чинити таку ж саму несправедливість стосовно вразливих, і тому Бог послав пророків, які оголосили Ізраїль винним.

Але Ізраїль був не єдиний в цьому, несправедливість існує скрізь.

Деякі люди активно чинять несправедливість, інші отримують блага чи привілеї від несправедливих соціальних структур, які вони сприймають як належне, і, на жаль, історія показує, що коли пригноблені отримують владу, вони часто самі стають гнобителями.

Отже, ми всі беремо участь у несправедливості, активно чи пасивно, навіть ненавмисно; ми всі винні в цьому.

У цьому й полягає дивовижне послання Біблії: Божа відповідь на несправедливість, що залишилася у спадок людству, полягає в тому, щоб дати нам подарунок: життя Ісуса. Він діяв праведно і справедливо, але Він помер за винних. І коли Ісус воскрес із мертвих, Бог проголосив Його праведним. Отже, Ісус пропонує своє життя винним, щоб їх також можна було проголосити «праведними» перед Богом не через те, що вони зробили, а через те, що Ісус зробив для них.

Для перших послідовників Ісуса ця праведність була не лише новим статусом, а силою, що змінила їхнє життя і змусила їх діяти дивовижно новим чином.

Якщо Бог проголосив когось «праведним», коли він цього не заслужив, єдиною розумною відповіддю буде йти й шукати праведності та справедливості для інших. Це доволі радикальне життя, яке не завжди є зручним або легким. Воно полягає в тому, щоб із мужністю робити проблеми інших своїми.

Ось що Ісус мав на увазі, коли казав про любов до ближнього як до самого себе. Йдеться про довічне зобов'язання, яке підживлюється словами стародавнього пророка Михея: «Бог сказав вам, люди, що добре і чого Господь вимагає від вас: чинити справедливість, любити милосердя і смиренно ходити з Богом вашим».