До римлян 6:1-11
До римлян 6:1-11 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Що ж нам сказати? Чи залишатися нам у гріху, щоб примножити милість Божу? Зовсім ні! Ми померли в гріху, то як же все ще живемо в ньому? Чи ви не знаєте, що коли ми охрестилися в Ісуса Христа, то охрестились і в смерть Його? Тому, хрещенням в Його смерть ми були поховані із Ним для того, щоб так, як Христос був піднесений із мертвих славою Отця, і ми могли мати нове життя. Якщо ми були з’єднані з Ним в такій смерті, яку Він прийняв, то будемо з’єднані з Ним і у воскресінні. Ми знаємо, що наше старе існування розіп’яли разом з Ісусом, щоб наші гріховні тіла загинули і щоб нам не бути більше рабами гріха. Бо той, хто помер, звільнився від влади гріха. Отже, оскільки ми вмерли з Христом, то віримо, що й житимемо з Ним. Бо ми знаємо, що Христос, Який воскрес із мертвих, більше не помре, і смерть більш не має влади над Ним. Смерть, якою Він помер, то була смерть для гріха: раз і назавжди. Життя ж, яким Він живе, — для Бога. Так само і ви вважайте себе померлими для гріха, але живими для Бога в Ісусі Христі.
До римлян 6:1-11 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Що ж скажемо? Будемо залишатись у гріху, щоб примножилася благодать? Зовсім ні! Ми померли для гріха: як же нам ще жити в ньому? Чи ви не знаєте, що всі ми, які охрестились у Христа Ісуса, у Його смерть охрестились? Тож ми поховані з Ним через хрещення у смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих через славу Отця, так і нам жити в новизні життя. Бо якщо ми були з’єднані з Ним подобою Його смерті, то будемо з’єднані й подобою Його воскресіння, знаючи, що наша стара людина була розп’ята з Ним, щоб було позбавлене сили гріховне тіло, щоб нам вже не бути рабами гріха. Бо хто помер, той звільнився від гріха. Якщо ж ми померли з Христом, то віримо, що й жити будемо з Ним, знаючи, що Христос, воскресши з мертвих, вже не помирає: смерть вже не має над Ним влади. Бо що Він помер, то помер один раз для гріха, а що живе, то живе для Бога. Так і ви вважайте себе мертвими для гріха, а живими для Бога у Христі Ісусі, нашому Господі.
До римлян 6:1-11 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні! Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім? Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися? Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя. Бо коли ми з’єдналися подобою смерти Його, то з’єднаємось і подобою воскресення, знаючи те, що наш давній чоловік розп’ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха, бо хто вмер, той звільнивсь від гріха! А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним будемо, знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає, смерть над Ним не панує вже більше! Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе. Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.
До римлян 6:1-11 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
То що скажемо? Будемо залишатися в гріху, аби множилася благодать? Зовсім ні! Ми, що померли для гріха, як далі будемо жити в ньому? Чи ви не знаєте, що ті з нас, які хрестилися в Ісуса Христа, хрестилися в Його смерть? Тож ми поховані з Ним через хрещення в смерть, щоб так, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми почали би ходити в оновленні життя. Бо якщо ми з’єдналися з Ним подобою Його смерті, то з’єднаємося з Ним і подобою воскресіння. Знаємо, що стара наша людина розп’ята разом з Ним, щоби гріховне тіло позбавити влади, щоб ми більше не служили гріхові, бо хто помер, той оправданий від гріха. Якщо ми померли з Христом, то віримо, що й будемо жити з Ним, знаючи, що Христос, уставши з мертвих, більше не вмирає — смерть над Ним більше не панує. Бо як Він помер, то тільки один раз помер для гріха, а як живе, то для Бога живе. Так само й ви вважайте себе мертвими для гріха і живими для Бога в [нашому Господі] Ісусі Христі.
До римлян 6:1-11 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Що ж скажемо? чи зостанемось у грісї, щоб благодать помножилась? Нехай не буде (так). Ми, що померли гріхом, як ще жити мем в йому? Хиба не знаєте, що скільки нас у Христа Ісуса охрестилось, у смерть Його охрестились? Бо погреблись ми з Ним через хрещеннє у смерть, щоб, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми в обновленню життя ходили. Коли бо ми з'єднані (з Ним) подобиєм смерти Його, то й (подобиєм) воскресення будемо, знаючи, що давнього нашого чоловіка з Ним розпято, щоб зникло тїло гріховне, щоб не служити нам більш гріху. Хто бо вмер, той визволивсь од гріха. Коли ж ми вмерли з Христом, віруємо, що й жити мем з Ним, знаючи, що Христос, уставши з мертвих, уже більш не вмре: смерть над Ним більш не панує. Бо що вмер, за гріх вмер Він раз; а що живе, Богові живе. Так само й ви думайте, що ви мертві вже гріху, живі ж Богові, у Христї Ісусї, Господї нашім.