До римлян 3:20-28

До римлян 3:20-28 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

тим що дїлами закону не оправдить ся всяке тїло перед Ним; через закон бо познаннє гріха. Тепер же окроме закону правда Божа явилась, сьвідкована від закону й пророків; правда ж Бога через віру Ісус-Христову усїм і на всїх віруючих; нема бо ріжницї: всї бо згрішили, і лишені слави Божої, оправдають ся (ж) дармо благодаттю Його, викупленнєм, що в Христї Ісусї, котрого предложив Бог на вблагальну жертву через віру в кров Його, щоб з'ясувати правду свою одпущеннєм прежнїх гріхів у довготерпінню Божому, щоб з'ясувати (кажу) правду свою нинїшнього часу, щоб був Він праведний і оправдуючий, хто з віри Ісусової. Де ж величаннє? Виключене. Которим законом? учинків? Нї, а законом віри. Думаємо оце, що чоловік оправдуєть ся вірою, без учинків по закону.

До римлян 3:20-28 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Бо ніхто не може виправдатися перед Богом, виконуючи Закон. Адже Закон тільки виявляє очевидність гріха. Та зараз, незалежно від Закону, відкрилася правда Божа, хоча про це свідчать Закон і пророки. Бог робить людей праведними через віру в Ісуса Христа. Всі люди рівні й немає між ними різниці. Бо всі люди згрішили, і всім їм бракує слави Божої. Усі люди стали праведні перед Богом завдяки дару Божої милості, завдяки визволенню, яке Бог здійснив через Ісуса Христа. Бог віддав Ісуса в жертву для прощення всіх гріхів людських через віру, і показав цим, що Він — справедливий. Адже завдяки Своїй терпимості, Він залишав усі гріхи, здійснені в минулому, без покарання. Він робив так, щоб нині показати справедливість Свою і щоб бути справедливим, водночас виправдовуючи тих, хто має віру у Ісуса. Чи є тоді чого пишатися собою? Немає! Чому? Тому що ми слідуємо за Законом віри, та не за Законом справ. Бо ми вважаємо, що людина стає праведною перед Богом вірою своєю, незалежно від виконання того, що вимагає Закон.

До римлян 3:20-28 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Тому що ділами Закону не виправдається перед Ним жодна плоть; бо Законом пізнається гріх. А тепер, незалежно від Закону, явлена праведність Божа, про яку свідчать Закон і Пророки, — праведність Божа через віру в Ісуса Христа для всіх і на всіх, хто вірує; бо немає різниці; бо всі згрішили й позбавлені слави Божої, а виправдовуються даром, Його благодаттю, через викуплення у Христі Ісусі, Якого Бог призначив стати жертвою умилостивлення в Його крові через віру, щоб показати Свою праведність у нехтуванні раніше вчинених гріхів за часів терпіння Божого, щоб показати Свою праведність у теперішній час, щоб бути Йому праведним і виправдовувати того, хто вірує в Ісуса. Де ж тоді похвальба? Вона виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, законом віри. Отже, ми вважаємо, що людина виправдовується вірою, незалежно від діл Закону.

До римлян 3:20-28 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається. А тепер, без Закону, правда Божа з’явилась, про яку свідчать Закон і Пророки. А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає, бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави, але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі, що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів, за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса. Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри. Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону.

До римлян 3:20-28 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Бо жодне тіло не оправдається ділами Закону, адже через Закон пізнається гріх! Нині ж, незалежно від Закону, виявилася Божа праведність, про яку свідчать Закон і Пророки. А праведність Божа — через віру в Ісуса Христа в усіх [і на всіх], хто вірить, — бо немає різниці; адже всі згрішили й позбавлені Божої слави, але оправдуються даром, Його благодаттю, через викуплення, що в Ісусі Христі. Його Бог дав як жертву примирення в Його крові через віру, щоби показати Свою справедливість у прощенні раніше вчинених гріхів, — у Божому довготерпінні; щоби показати Свою справедливість нинішнього часу, — що Він справедливий і оправдує того, хто вірить в Ісуса. Тоді де те, чим хвалитися? Воно виключене! Яким законом? Ділами? Ні, тільки Законом віри! Бо вважаємо, що людина оправдується вірою, незалежно від діл Закону.