До римлян 15:1-33

До римлян 15:1-33 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати. Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування. Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене. А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію. А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом, щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа. Приймайте тому один одного, як і Христос прийняв нас до Божої слави. Кажу ж, що Христос для обрізаних став за служку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обітниці, а для поган щоб славили Бога за милосердя, як написано: Тому я хвалитиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім’я Твоє буду виспівувати! І ще каже: Тіштесь, погани, з народом Його! І ще: Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди! І ще каже Ісая: Буде корінь Єссеїв, що постане, щоб панувати над поганами, погани на Нього надіятись будуть! Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого! І я про вас сам пересвідчений, браття мої, що й самі ви повні добрости, наповнені всяким знанням, і можете й один одного навчати. А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благодаттю, що дана мені від Бога, щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Євангелії Божої, щоб приношення поган стало приємне й освячене Духом Святим. Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей, бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на послух поган, словом і чином, силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поширив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілліріка. При тому пильнував я звіщати Євангелію не там, де Христове Ім’я було знане, щоб не будувати на основі чужій, але як написано: Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють! Тому часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас. А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажання прибути до вас, коли тільки піду до Еспанії, прибуду до вас. Бо маю надію, як буду проходити, побачити вас, і що ви проведете мене туди, коли перше почасти матиму я задоволення з вами побути. А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим, бо Македонія й Ахая визнали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть. Бо визнали за добре, та й боржники вони їхні. Бо коли погани стали спільниками в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм. Як це докінчу та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду до Еспанії. І знаю, що коли прийду до вас, то прийду в повноті Христового благословення. Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов’ю Духа, помагайте мені в молитвах за мене до Бога, щоб мені визволитися від неслухняних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була приємна святим, щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочити з вами! А Бог миру нехай буде зо всіма вами. Амінь.

До римлян 15:1-33 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Ми сильні, отже, мусимо бути терпимі до слабких і не догоджати собі. Кожен з нас мусить догоджати ближньому своєму, аби укріпити його дух. Навіть Христос догоджав не Собі. Навпаки. У Святому Писанні сказано: «Зневага тих, хто зневажав Тебе, впала на Мене». Тож усе, що було написано заздалегідь у Писанні, написано для того, щоб навчити нас терпіння і втіхи, що несе в собі Святе Писання. Нехай Бог, джерело терпіння і великої втіхи, допомагає вам жити у злагоді одне з одним, як того бажає Ісус Христос. Щоб усі разом, в один голос могли ви віддати подяку Богу, Отцю Господа нашого Ісуса Христа. Тож приймайте одне одного, як Христос прийняв вас. Робіть так заради слави Божої. Кажу вам, що Христос став слугою юдеям заради Божої істини, щоб підтвердилися обітниці прабатькам. І щоб погани віддали подяку Богу за Його милість до них. Так сказано у Святому Писанні: «Через те Я славитиму Тебе серед поган і співатиму хвалу імені Твоєму». І ще сказано: «Радійте, погани, разом з народом, який був обраний Богом». І ще сказано у Святому Писанні: «Хваліть Господа, всі ви, погани, і нехай усі народи славлять Його». Також і пророк Ісая говорив: «Прийде нащадок Єссея, він стане правити поганами. На нього покладуть вони усі свої надії». Тож нехай Бог, джерело усіх надій, наповнить вас всілякою радістю й миром, поки ви віруєте в Нього. І тоді ви будете збагачені надією, силою Святого Духа. Я переконаний, брати і сестри мої, що ви сповнені доброти, і маєте достатньо знань усіляких, й можете поправити одне одного. Та я написав вам дещо сміливіше про деякі речі, щоб нагадати про них іще раз. Зробив я це завдяки дару, що маю від Бога. Дар цей — бути слугою Христа Ісуса для поган. Моя праця — проповідувати Благовість Божу, щоб погани стали приношенням, бажаним Богу, і освятилися Святим Духом. Отже, в Христі Ісусі я пишаюся своєю працею для Бога. Я пишу тільки про те, що здійснив Христос через мене. Це ж Він привів поган до послуху перед Богом через слова мої і вчинки, силою знамень і чудес, силою Духа Божого. Отже, від Єрусалиму і повсюди, аж до Іллірика я закінчив проповідувати Благовість про Христа і тим завершив своє служіння. Моєю метою завжди було проповідувати Благовість там, де ім’я Христове ще невідоме, щоб не будувати на чужих підвалинах. Та сказано у Святому Писанні: «Ті, кому не казали про Нього, побачать, а ті, хто не чув, зрозуміють». Чимало обов’язків мав я в цих землях, і це багато разів перешкоджало мені прийти до вас. Та зараз я скінчив свою роботу, і вже немає такого місця в цих землях, де б я не проповідував. Але оскільки я маю давнє бажання, то планую відвідати вас, коли йтиму до Іспанії. Так, сподіваюся по дорозі завітати до вас. І ще сподіваюся, що ви допоможете мені в моїй подорожі туди після великої радості недовгого перебування у вас. Та зараз я йду до Єрусалиму, щоб служити там Божим людям. Бо церкви Македонії та Ахаї вирішили зібрати кошти на користь бідних людей Божих в Єрусалимі. Вони вирішили це зробити, бо відчувають свій обов’язок перед віруючими Єрусалиму. Оскільки погани розділили з юдеями їхні духовні блага, то мають і самі допомагати матеріально. Тож коли я виконаю свої справи й пересвідчуся, що бідні одержали гроші, зібрані для них, то вирушу до Іспанії і дорогою відвідаю ваше місто. І я знаю, що коли прийду до вас, то принесу вам повне благословення Христове. Брати і сестри мої, благаю вас Господом нашим Ісусом Христом та в ім’я любові, що йде до нас від Духа Святого, пристати до щирих молитв Богу за мене, щоб допоміг Він мені позбутися невіруючих в Юдеї і щоб служіння моє в Єрусалимі було прийняте Божими людьми. Якщо буде на те Божа воля, я зможу прийти до вас із радістю й відпочити разом з вами. І нехай Бог миру буде разом з вами усіма. Амінь!

До римлян 15:1-33 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Ми, сильні, повинні зносити немочі безсилих, а не собі догоджати. Кожен з нас хай догоджає ближньому на добро для збудування. Бо й Христос не Собі догоджав, а як написано: Ганьба тих, що ганьбили Тебе, упала на Мене. А все, що було написано раніше, було написано для нашого навчання, щоб ми через терпіння й утіху з Писання зберігали надію. А Бог терпіння й утіхи хай дасть вам бути однодумними між собою за вченням Христа Ісуса, щоб ви однодушно, одними вустами славили Бога і Отця нашого Господа Ісуса Христа. Тому приймайте один одного, як і Христос прийняв нас, для слави Божої. Кажу ж, що Ісус Христос став служителем обрізаних ради істини Божої, щоб підтвердити обітниці, дані отцям, а язичників — ради милості, щоб славили Бога, як написано: Тому буду славити Тебе серед язичників і буду співати Твоєму імені. І ще сказано: Звеселіться, язичники, з Його народом. І ще: Хваліть Господа, усі язичники, вихваляйте Його, усі народи. І ще Ісая каже: Буде корінь Єссея, Який постане, щоб правити над язичниками; на Нього язичники будуть надіятися. А Бог надії хай наповнить вас усією радістю й миром у вірі, щоб ви силою Святого Духа збагачувались надією. Я й сам упевнений щодо вас, брати мої, що ви й самі повні доброти, наповнені усяким знанням і можете й інших напоумляти; та написав вам, брати, сміливіше, почасти як нагадування вам, за даною мені Богом благодаттю бути служителем Ісуса Христа для язичників і виконувати священницьке служіння проповіді Євангелія Божого, щоб принесення язичників, освячене Святим Духом, було приємне Богу. Тож я маю чим похвалитись у Христі Ісусі в тому, що стосується Бога. Бо не насмілюся говорити про щось таке, чого не зробив через мене Христос для приведення язичників до послуху вірі словом і ділом, силою знамень і чудес, силою Духа Божого, так що я повністю звістив Євангеліє Христове від Єрусалима й округи аж до Іллірика. Причому я прагнув проповідувати Євангеліє не там, де ім’я Христове було вже відоме, щоб не будувати на чужих підвалинах, а як написано: Кому не звіщалося про Нього, ті побачать, і хто не чув, ті зрозуміють. Саме це й перешкоджало мені багато разів прийти до вас. А тепер, не маючи більше в цих краях такого місця і з давніх літ маючи сильне бажання прийти до вас, як буду йти в Іспанію, прийду до вас; бо сподіваюся, що по дорозі побачуся з вами і що ви вирядите мене туди, після того як насолоджуся частково спілкуванням з вами. А зараз я йду в Єрусалим послужити святим. Бо Македонія і Ахая побажали зібрати деяку допомогу для бідних серед святих у Єрусалимі. Побажали, та й боржники вони їм; бо якщо язичники стали спільниками в їхньому духовному, то вони повинні послужити їм і в плотському. Тож коли здійсню це і доставлю їм цей плід, то піду через ваші місця в Іспанію. І я знаю, що коли прийду до вас, то прийду з повнотою благословіння Євангелія Христового. Благаю ж вас, брати, нашим Господом Ісусом Христом і любов’ю Духа, боріться разом зі мною у молитвах за мене до Бога, щоб мені врятуватися від невіруючих в Іудеї і щоб моє служіння для Єрусалима було приємне святим, щоб мені з радістю прийти до вас з волі Божої і відпочити з вами. А Бог миру з усіма вами. Амінь.

До римлян 15:1-33 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Ми, сильні, повинні носити немочі слабких і не догоджати собі. Кожний з нас нехай догоджає ближньому — для його добра, для збудування. Адже й Христос не догоджав Собі, але як написано: Зневага тих, які зневажали Тебе, упала на Мене. А все, що раніше було написане, написане для нашого навчання, щоби через терпіння і втіху з Писання ми мали надію. Бог терпіння і втіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою — за прикладом Ісуса Христа, щоб однодушно, одними вустами, ви славили Бога і Отця Господа нашого Ісуса Христа. Тому приймайте одне одного, як і Христос прийняв вас до Божої слави. Кажу, що Христос став Служителем обрізаних — заради Божої правди, щоби підтвердити батьківські обітниці і щоб язичники прославляли Бога за Його милість, як написано: Тому прославлятиму Тебе між язичниками й оспівуватиму Ім’я Твоє. І також говорить: Радійте, язичники, з Його народом! І знову: Хваліть Господа, усі народи, хваліть Його, усі люди! А Ісая каже: Буде корінь Єссея, який стане панувати над язичниками, — і на нього будуть надіятися народи. Бог же надії нехай наповнить вас усякою радістю і миром у вірі, щоб ви силою Святого Духа збагатилися надією. Певний я, мої брати, за вас, що ви сповнені доброти, сповнені всякого знання і можете інших навчити. Написав я вам дещо сміливіше, [брати], мовби нагадуючи вам через благодать, дану мені від Бога, що я є служителем Ісуса Христа між язичниками, виконуючи священицьке служіння Божого Євангелія, щоби жертва язичників виявилася прийнятною й була освячена Духом Святим. Тож я маю чим похвалитися в Христі Ісусі щодо Божих справ, бо не смію говорити про те, чого не вчинив Христос через мене для навернення язичників, — словом і ділом, силою ознак і чудес, силою Божого Духа. Отже, від Єрусалима та його околиць і аж до Ілірика я завершив Євангеліє Христа. До того ж намагався благовістити не там, де вже було відоме Ім’я Христа, щоб не будувати на чужій основі, як і написано: Ті, кому не сповіщено про Нього, побачать, і ті, які не почули, зрозуміють. Багато разів мені чинили перешкоди прийти до вас. Нині ж, не маючи більше місця в цих землях та впродовж багатьох років маючи бажання прийти до вас, як тільки вирушатиму до Іспанії, [я прийду до вас]. Маю надію побачити вас під час подорожі, і що ви будете супроводжувати мене туди після того, як спочатку я хоча би частково задовольню своє бажання. А тепер я йду в Єрусалим, щоби послужити святим, оскільки Македонія та Ахая виявили бажання зробити деякий збір для вбогих святих, які живуть в Єрусалимі. Зволили, бо є їхніми боржниками. Адже якщо язичники стали співучасниками в їхніх духовних справах, то повинні й у тілесних послужити їм. Як тільки це зроблю і вручу їм цей збір, то піду через ваші місця до Іспанії. Певний, що коли прийду до вас, то прийду в повноті благословення [Євангелія] Христа. Благаю вас, брати, нашим Господом Ісусом Христом і любов’ю Духа, — разом зі мною ревно перебувайте в молитвах за мене до Бога, щоб визволитися мені від невірних у Юдеї і щоб моє служіння в Єрусалимі було прийнятне святим; щоби з Божої волі з радістю прийти до вас і відпочити з вами. Бог миру нехай буде з усіма вами! Амінь.

До римлян 15:1-33 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Мусимо ми, сильні, немочі безсильних носити, а не собі догоджати. Кожен бо з нас ближньому нехай догоджає, на добре, до збудування. Бо і Христос не собі годив, а яко ж писано: Зневага зневажаючих Тебе упала на мене. Скільки бо перше написано, нам на науку написано, щоб через терпіннє та утїшеннє (з) писання мали надїю. Бог же терпіння та утїшення нехай дасть вам однаково думати між собою по Христу Ісусові, щоб однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа. Тим же приймайте один одного, яко ж і Христос прийняв вас у славу Божу. Глаголю ж, що Ісус Христос став ся слугою обрізання ради істини Божої, щоб ствердити обітовання отцїв, а для поган - з милостї, щоб прославляли Бога, яко ж писано: За се визнавати му Тебе між поганами й імени Твоєму співати му. І знов глаголе: Звеселїть ся, погане, з людьми Його. І знов: Хвалїть Господа, всї погане, і вихваляйте Його всї люде. І знов Ісаїя глаголе: Буде корінь Єссеїв, Той, що встане, владикувати над поганами; на Него погане вповати муть. Бог же вповання нехай сповнить вас усякими радощами й упокоєм у вірі, щоб ви збагатились упованнєм, силою Духа сьвятого. Впевнив ся ж і я сам про вас, браттє моє, що й самі ви повні добрости, повні всякого знання, і зможете один одного навчати. Сьмілїще ж написав я вам, браттє моє, трохи, яко нагадуючи вам по благодатї, даній менї від Бога, щоб бути менї служителем Ісус-Христовим між поганами, сьвято проповідуючи благовістє Боже, щоб приношеннє від поган було приятне і осьвящене Духом сьвятим. Маю оце похвалу через Христа Ісуса в Божих речах. Не сьмію бо глаголати про таке, чого не вдїяв Христос через мене на послух поган, словом і дїлом, силою ознак і чудес, силою Духа Божого; так що я від Єрусалиму і кругом аж до Ілирика сповнив благовістє Христове. Так силкувавсь я благовістити, не де іменував ся Христос, щоб на чужій основинї не будувати, а яко ж писано: Кому не звіщено про Него, побачать, і котрі не чули, зрозуміють. Тим же й був я з'упинений не раз, прийти до вас. Тепер же, більш не маючи місця в сих країнах, бажаннє ж маючи прийти до вас од многих лїт, як пійду в Іспанию, прийду до вас; сподїваюсь бо, проходючи, бачити вас, і що ви мене проведете туди, як перш вами трохи навтїшаюсь. Тепер же йду в Єрусалим, служити сьвятим. Зволили бо Македонцї та Ахайцї удїлити дещо вбогим сьвятим, що в Єрусалимі. Зволили, та й винні їм. Коли бо в духовному їх спільниками стали погане, то повинні в тїлесному послужити й їм. Се ж скінчивши й запечатавши (оддавши) їм овощ сей, пійду через вас в Іспанию. Знаю ж, що прийшовши до вас, в повнї благословення благовістя Христового прийду. Благаю ж вас, браттє, Господом нашим Ісусом Христом і любовю Духа, помагайте менї молитвами за мене до Бога, щоб збавитись менї від непокірних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі приятна була сьвятим, щоб з радістю прийшов до вас волею Божою, та й покрепив ся з вами. Бог же впокою з усїма вами. Амінь.