Об'явлення 19:1-21
Об'явлення 19:1-21 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Після цього почув я звук гучний, що лунав з небес, немов численний натовп. І люди ті співали: «Алілуя! Перемога, слава і сила належать нашому Богу, бо суд Його — праведний і справедливий. Він засудив розпусницю велику, котра розпустою своєю поганила світ. Бог помстився за смерть слуг Своїх, яких вбила вона». І далі співали вони: «Алілуя! Дим вогню, що спалює її, куритиметься вічно». Тоді двадцять чотири старійшини і чотири живі істоти вклонилися й почали прославляти Бога, Який сидів на престолі. Вони казали: «Амінь! Алілуя!» Потім з престолу долинув голос, який казав: «Славте Бога нашого, всі, хто служить Йому! Славте Бога нашого, великі й малі й усі, хто шанує Його!» Тоді почув я голос немовби численної громади. Він нагадував шум могутнього водоспаду або сильний гуркоту грому. Ті люди співали: «Алілуя! Господь, наш Всемогутній Бог царює. Радіймо і пишаймося, і прославляймо Бога, бо час настав — весільний час Ягняти. І Його наречена вже для Нього приготувалася. Їй дозволили вбратися у шати з чистого й сяйливого полотна». (Полотно — то праведні вчинки святих людей Божих). І сказав мені Ангел: «Запиши: Щасливі ті, кого запрошено на це весільне свято Ягняти». А потім додав: «Це істинні слова Бога». Тоді я впав до ніг його, щоб поклонитися йому, але він сказав: «Не роби цього! Я такий же слуга, як ти, й брати і сестри твої, хто має істинне свідчення Ісуса. Вклоняйтеся Богу! Бо свідчення Ісуса — то дух пророцтва». Тоді побачив я, як розкрилися Небеса і з’явився переді мною білий кінь, а на ньому Вершник, ім’я Якому Вірний та Істинний, бо справедливий Він, коли судить і коли воює. Очі Його були немов палаюче багаття, а на голові багато вінців. Й імені, що написане на Ньому, не знає ніхто, крім Нього Самого. Вбраний Він був в одяг, просякнутий кров’ю. Ім’ям Його називали таким: «Слово Боже». Війська Небесні, вбрані в чистий, білий й лляний одяг, їхали слідом за Ним на білих конях. Гострий меч був в устах Його, щоб бити поган. Він буде правити ними залізним жезлом, і почавить виноград в чавилі страшного гніву Всемогутнього Бога. На вбранні Його і на стегні було написане ім’я: Цар Царів і Володар володарів. Тоді побачив я Ангела, який стояв на сонці. Гучним голосом закликав він усіх птахів, що шугали в піднебессі: «Злітайтесь на велике Боже свято, щоб ви могли їсти тіла царів, генералів і славних мужів, й тіла коней і вершників, й тіла всіляких людей: вільних і рабів, великих і малих». І побачив я звіра і царів світу цього разом з їхніми військами, зібраними на битву проти Вершника на білому коні та Його війська. Але звіра було схоплено разом із лжепророком, який в його присутності творив чудеса. Чудесами він обдурював тих, на кому було те тавро звіра і хто вклонявся його образу. Обох живцем було вкинуто у вогняне сірчане озеро. Решту було вбито мечем, що стримів з уст Вершника на білому коні, а птахи всі вдосталь наїлися їхнього тіла.
Об'явлення 19:1-21 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Після цього я почув гучний голос багатьох людей на небі, які казали: Алілуя! Спасіння, і слава, і честь, і сила у Господа, нашого Бога, бо істинні та праведні Його суди, тому що Він засудив велику блудницю, яка розтлила землю своїм блудом, і помстився за кров Своїх рабів, пролиту нею! І вдруге сказали: Алілуя! І дим від неї піднімається на віки вічні. І двадцять чотири старці й чотири істоти упали й поклонилися Богу, Який сидів на престолі, кажучи: Амінь! Алілуя! І від престолу пролунав голос, кажучи: Хваліть нашого Бога, всі Його раби і ті, що бояться Його, малі й великі! І я почув ніби голос багатьох людей, і ніби шум багатьох вод, і ніби гуркіт сильних громів, що казали: Алілуя, бо зацарював Господь, Бог Вседержитель! Радіймо й веселімося і віддаймо Йому славу, бо настав шлюб Агнця і Його дружина приготувала себе! І дано було їй одягнутися в чистий і світлий вісон, бо вісон — це праведність святих. І сказав мені: Напиши: блаженні покликані на шлюбну вечерю Агнця. І сказав мені: Це істинні слова Божі. І я впав перед його ногами, щоб поклонитися йому, та він сказав мені: Дивись, не роби цього. Я співраб твій і твоїх братів, які мають свідчення Ісуса. Богу поклонись, бо свідчення Ісуса є духом пророцтва. І побачив я відкрите небо — і ось білий кінь і на ньому Вершник, Якого звати Вірний та Істинний, і Він праведно судить і воює. Його очі — ніби полум’я вогню, на Його голові — багато діадем; Він мав написане ім’я, якого ніхто не знав, крім Нього Самого, і був одягнений в одяг, почервонений кров’ю, і зветься ім’ям Слово Боже. За Ним їхали війська небесні на білих конях, одягнені у білий і чистий вісон. З Його вуст виходив гострий меч, щоб ним уражати народи, і це Він буде пасти їх залізним жезлом, і це Він буде топтати давильню вина люті й гніву Бога Вседержителя. На Його одязі і на стегні було написане ім’я: Цар царів і Господь господарів. І побачив я одного ангела, що стояв на сонці; і вигукнув він гучним голосом, кажучи усім птахам, що летіли посеред неба: Летіть, збирайтесь на вечерю великого Бога, щоб поїсти трупи царів, і трупи воєначальників, і трупи сильних, і трупи коней і їхніх вершників, і трупи всіх — і вільних, і рабів, і малих, і великих! І побачив я звіра, і царів землі, і їхні війська, зібрані, щоб вступити в бій з Вершником на коні і з Його військом. І схоплений був звір і з ним лжепророк, що чинив знамення перед ним, якими вводив в оману тих, що прийняли знак звіра і поклонялися його образу: обидва живими були вкинуті у вогняне озеро, що горить сіркою. А інші були вбиті мечем Вершника на коні, що виходив з Його вуст, і всі птахи наїлися їхніми трупами.
Об'явлення 19:1-21 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
По цьому почув я наче гучний голос великого натовпу в небі, який говорив: Алілуя! Спасіння, і слава, і сила Господеві нашому, правдиві бо та справедливі суди Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук! І вдруге сказали вони: Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки! І попадали двадцять чотири старці й чотири тварині, і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: Амінь, алілуя! А від престолу вийшов голос, що кликав: Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі! І почув я ніби голос великого натовпу, і наче шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержитель! Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому, бо весілля Агнця настало, і жона Його себе приготувала! І їй дано було зодягнутися в чистий та світлий вісон, бо віссон то праведність святих. І сказав він мені: Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця! І сказав він мені: Це правдиві Божі слова! І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. І він каже мені: Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засвідчення Ісусове, Богові вклонися! Бо засвідчення Ісусове, то дух пророцтва. І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він справедливо судить і воює. Очі Його немов полум’я огняне, а на голові Його багато вінців. Він ім’я мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам. І зодягнений був Він у шату, покрашену кров’ю. А Йому на ім’я: Слово Боже. А війська небесні, зодягнені в білий та чистий віссон, їхали вслід за Ним на білих конях. А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити народи. І Він пастиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя! І Він має на шаті й на стегнах Своїх написане ймення: Цар над царями, і Господь над панами. І бачив я одного Ангола, що на сонці стояв. І він гучним голосом кликнув, кажучи до всіх птахів, що серед неба літали: Ходіть, і зберіться на велику Божу вечерю, щоб ви їли тіла царів, і тіла тисячників, і тіла сильних, і тіла коней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і малих, і великих... І я побачив звірину, і земних царів, і війська їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з військом Його. І схоплена була звірина, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв і поклонився був образові її. Обоє вони були вкинені живими до огняного озера, що сіркою горіло... А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все птаство наїлося їхніми трупами...
Об'явлення 19:1-21 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Після цього я почув наче гучний голос великого натовпу на небі. Вони говорили: Алилуя! Спасіння, слава і сила нашого Бога! Адже істинні й справедливі Його суди, тому що засудив велику розпусницю, яка зіпсувала землю своєю розпустою, і помстився за кров своїх рабів з її рук! І вдруге сказали: Алилуя! І її дим підіймається навіки-віків! І двадцять чотири старці та чотири істоти впали ниць і поклонилися Богові, Який сидить на престолі, проголошуючи: Амінь! Алилуя! І вийшов голос від престолу, що закликав: Хваліть нашого Бога, усі Його раби, і ті, хто боїться Його, малі й великі! І я почув наче голос величезної кількості людей і наче шум великої води, і наче голос гучних громів, які вигукували: Алилуя, бо запанував наш Господь, Бог Вседержитель! Радіймо й веселімося, віддаймо славу Йому, тому що прийшло весілля Агнця, і Його дружина приготувала себе! І їй дано одягнутися в чистий світлий вісон, оскільки вісон — то праведність святих. І каже він мені: Напиши: блаженні покликані на весільну вечерю Агнця. І сказав мені: Це правдиві Божі слова. І я впав до його ніг, щоб вклонитися йому, та він каже мені: Гляди, не роби цього! Я співраб твій та твоїх братів, які мають свідчення Ісуса. Богові вклонися! А свідчення Ісуса — це дух пророцтва. І я побачив відкрите небо. І ось білий кінь, і Той, Хто сидить на ньому, Який зветься Вірний і Правдивий; і Він справедливо судить і воює. Очі ж Його — наче полум’я вогню, а на Його голові — багато вінців. Він має написане Ім’я, якого ніхто не знає, тільки він Сам. І Він зодягнений в одяг, окроплений кров’ю, а Його Ім’я — Боже Слово. А небесні війська рухалися слідом за Ним на білих конях, одягнені в білий чистий вісон. І з Його уст виходить гострий меч, щоб ним поражати народи. Він їх пастиме залізним жезлом і топтатиме у виноробній давильні лютого гніву Бога Вседержителя. І Він має на одязі й на Своєму стегні написане Ім’я: Цар над царями і Господь над володарями. І я побачив, що один ангел стояв на сонці й закричав гучним голосом, закликаючи до всіх птахів, які літають серед неба: Сюди! Зберіться на велику Божу вечерю, щоби поїсти тіла царів, і тіла тисяцьких, і тіла сильних, і тіла коней, і тих, хто на них сидить, і тіла всіх вільних, і рабів, і малих, і великих. І я побачив звіра, і царів землі, та їхніх воїнів, які зібралися, аби провадити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з Його військом. І звір був схоплений, а з ним лжепророк, який чинив перед ним ознаки, якими ввів у оману тих, хто прийняв знак звіра і вклоняється його образові; вони обидва були вкинені живими у вогняне озеро, що горить сіркою. А інші вбиті були мечем Того, Хто сидить на коні, що вийшов з Його уст, і всі птахи наситилися їхніми тілами.
Об'явлення 19:1-21 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
А після сього чув я наче грімкий голос великого народу в небі, що казав: Алилуя! Спасеннє і слава і честь і сила Господеві Богу нашому; правдиві бо і праведні суди Його, що осудив велику блудницю, котра псувала землю блудодїяннєм своїм; і помстив кров слуг своїх од руки її. І сказали удруге: Алилуя! а дим її сходить на вічні віки. І впали двайцять і чотири старцї, і чотири животні, і поклонились Богу, сидячому на престолї, глаголючи: Амінь! Алилуя! А з престола вийшов голос і глаголав: Хвалїте Бога нашого, всї слуги Його, і боящі ся Його, і малі і великі. І чув я наче голос народу великого, і наче голос многих вод, і наче голос сильних громів, що казали: Алилуя! обняв бо царство Господь Бог Вседержитель. Радуймо ся і веселїмо ся, і даймо славу Йому; прийшло бо весїллє Агнця, і жена Його приготовила себе. І дано їй, щоб з'одягла ся у виссон чистий і сьвітлий; виссон бо оправданнє сьвятих. І рече менї: напиши: Блаженні, хто покликаний на вечерю весїлля Агнцевого. І рече менї: сї слова Божі правдиві. І впав я до ніг його, поклонитись йому; і рече менї: Нї, глянь, я слуга-товариш твій і батьків твоїх, що мають сьвідченнє Ісусове. Богу кланяй ся; сьвідченнє бо Ісусове - дух пророцтва. І бачив я відчинене небо, і ось, кінь білий, а що сидїв на ньому, Того зовуть Вірним і Правдивим, а судить Він і воює по правдї. Очі ж у Нього, як огняна поломінь, а на голові Його много корон; а мав Він імя написане, котрого нїхто не знав, як тільки Він сам. А з'одягнений Він в одежу, закрашену кровю, а ймя Його зоветь ся: Слово Боже. А війська, що на небі, йшли слїдом за Ним на білих конях, з'одягнені у виссон білий і чистий. А з уст Його виходить меч гострий, щоб ним побити поган; а сам Він пасти ме їх жезлом желїзним; і сам товче винотоку вина лютости і гнїва Бога Вседержителя. А на одежі в Нього, і на поясницї в Нього імя написане: Цар царів, і Пан панів. І бачив я одного ангела, що стояв на сонцї; і кликав він голосом великим, глаголючи усьому птаству, що лїтало посеред неба: Ходїть і зберітесь на вечерю великого Бога, щоб їсти тїла царів, і тїла тисячників, і тїла сильних, і тїла коней, і тих, що сидять на них, і тїла всїх вольних і невольних, і малих і великих. І бачив я зьвіра, і царі земні, і війська їх зібрані, щоб воювати війну з сидячим на конї, і з військом Його. І схоплено зьвіра, а з ним лжепророка, що робив ознаки перед ним, котрими зводив тих, що приняли пятно зьвіра, і що покланялись образові його. Живцем вкинуто обох в озеро огняне, палаюче сїркою. І другі побиті мечем сидячого на конї, що виходив з уст Його; і все птаство наситилось тїлами їх.