Об'явлення 18:1-20
Об'явлення 18:1-20 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Потім побачив я іншого Ангела, який спускався з небес. І була у нього велика сила, а земля освітилася славою його. Він вигукнув могутнім голосом: «Упав! Упав великий Вавилон, розпусниця велика! Стала вона притулком демонів, оселею всіляких злих духів, нечистих птахів і огидних тварин. Бо напоїла всі народи вином Божої люті за її розпусту. Царі земні чинили з нею перелюб, а купці всього світу багатіли з великої розкоші її». Тоді я почув інший голос, що линув з небес. І мовив він: «Народе мій, виходь із міста цього, аби не бути співучасником її гріхів, та не постраждати від того жахливого покарання, яке буде наслане на неї. Бо неба досягли гріхи її, та Бог не забув усі її гріховні вчинки. Відплатіть їй, розпусниці, за те, як вона зазвичай поводилася з вами, відплатіть їй вдвічі за те, що вона наробила. І келих вина приготуйте їй, міцнішого удвоє, аніж був той, що готувала вона вам. Дайте їй стільки страждань і горя, скільки мала вона слави й розкоші. Вона ж сама собі говорить: „Сиджу собі царицею. Я не вдова і горя я не знатиму ніколи”. За все те в день один впадуть на неї біди: смерть, горе й голод. Вона горітиме у вогні, тому що Господь Бог, засудивший її — могутній». Земні царі, які з нею чинили розпусту й розкошували, будуть плакати й ридати за нею, як побачать дим від її пожежі. Жах перед муками її триматиме їх подалі від неї. І скажуть вони: «Горе, горе тобі, о велике місто! Могутнє місто Вавилон! Зненацька впала на тебе кара». Купці всього світу теж заплачуть і затужать за цією блудницею, бо ніхто не купуватиме більше їхніх товарів: ні золота, ні срібла, ні коштовного каміння, ані перлів, ні лляного, пурпурового, шовкового й багряного вбрання, ні всіх видів пахучого дерева, ні всіляких виробів із слонової кістки, ні дорогої деревини, ні бронзи, ні заліза, ані мармуру, ні кориці, ні бальзаму, ні пахощів, ні мирру, ні вина, ні олії, ні доброго борошна і пшениці, ні худоби, ні овець, ні коней і возів, ані рабів чи людських душ! Вони голосно плакатимуть, кажучи: «Вавилоне! Усе, чого ти прагнула, пропало. Вся розкіш і пишнота втрачені й ніколи не повернуться знов». Купці, які розбагатіли торгівлею в тому місті, триматимуться осторонь, нажахані стражданнями Вавилона. І будуть вони голосити, сумувати й казатимуть: «Горе, горе великому місту-розпусниці! Була вона вбрана в тонке полотно, багряницю й порфіру. І прикраси на ній були із золота, коштовного каміння та перлів. І все багатство це загинуло водночас!» Всі керманичі і всі, хто плаває морем, і всі моряки, і всі ті, хто з моря живе, — усі трималися осторонь. Вони бачили дим її полум’я і вигукували: «Яке місто може з цим великим містом зрівнятися?» Тоді посипали вони голови свої попелом, плакали, тужили й вигукували: «Горе, горе великому місту, великій розпусниці! Всі, хто мав кораблі на морі, збагатилися завдяки її багатству, але загинула вона водночас! Радійте, о Небеса! Втішайтеся апостоли, пророки і всі святі люди Божі! Бо вчинив Бог суд над нею за все, що вона вам зробила!»
Об'явлення 18:1-20 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Після цього я побачив іншого ангела, який сходив з неба і мав велику владу, і земля освітилася від його слави. І вигукнув він сильно, гучним голосом, кажучи: Упав, упав великий Вавілон і став оселею бісів, і пристановищем усякого нечистого духа, і пристановищем усякого нечистого й огидного птаха, тому що вино люті його блуду пили всі народи, і царі землі блудили з ним, і купці землі розбагатіли на його великій розкоші! І почув я інший голос із неба, який казав: Вийди з нього, Мій народе, щоб не брати участі в його гріхах і щоб не зазнати його кар, бо його гріхи дійшли до неба і Бог згадав його злочини. Віддайте йому так, як він віддавав вам, і відплатіть йому вдвічі за його ділами; у чашу, в яку він наливав вам, налийте йому вдвічі. Скільки він славив себе і розкошував, стільки завдайте йому мук і горя; бо він каже у своєму серці: Сиджу я царицею, я не вдова, і не побачу горя. Тому в один день прийдуть його кари — смерть, смуток і голод — і він буде спалений вогнем, тому що сильний Господь Бог, Який судить його. І будуть оплакувати його й голосити за ним царі землі, які блудили й розкошували з ним, коли побачать дим від його горіння, стоячи віддалік від страху перед його муками і кажучи: Горе, горе тобі, велике місто Вавілоне, сильне місто, бо в одну мить прийшов суд над тобою! Купці землі будуть плакати й сумувати за ним, тому що ніхто вже не купує їхніх товарів: товарів із золота, срібла, коштовного каміння, перлів, вісону, порфіри, шовку і багряниці; і всяких туйових дерев, і всяких виробів із слонової кістки, і всяких виробів з коштовних дерев, міді, заліза і мармуру; кориці, фіміаму, мира, ладану, вина, оливи, борошна, пшениці, худоби, овець, коней, колісниць, рабів і душ людських. І плоди, жадані для твоєї душі, зникли в тебе, і все пишне й розкішне зникло в тебе, і ти вже не знайдеш його. Купці, які торгували цими товарами і розбагатіли на ньому, стануть віддалік від страху перед його муками і будуть плакати й сумувати, кажучи: Горе, горе тобі, велике місто, одягнене у вісон, порфіру і багряницю і прикрашене золотом, коштовним камінням і перлами, бо в одну мить було спустошено стільки багатства! І кожен керманич, і всі, що на кораблях, і моряки, і всі, що живуть з моря, стали віддалік і, бачачи дим від його горіння, кричали: Яке місто подібне до цього великого міста? І посипали свої голови порохом і, плачучи й сумуючи, кричали: Горе, горе тобі, велике місто, в якому розбагатіли на його багатстві всі, хто має кораблі на морі, бо воно спустошене в одну мить! Веселись над ним, небо, і святі апостоли, і пророки, тому що Бог здійснив ваш суд над ним!
Об'явлення 18:1-20 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Після цього побачив я іншого Ангола, що сходив із неба, і що владу велику він мав. І земля освітилась від слави його. І він гучним голосом кликнув, говорячи: Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи! І земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші його! І почув я інший голос із неба, який говорив: Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його. Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його. Відплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав! Скільки він славив себе та розкошував, стільки муки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму говорить: Сиджу, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не буду! Через це одного дня прийдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спалений буде огнем, бо міцний Господь, Бог, що судить його! І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошували, коли побачать дим пожежі його. Вони через страх його мук стоятимуть здалека та говоритимуть: Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години! І земні купці будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу, вантажу золота, і срібла, і каміння дорогоцінного, і перел, і віссону, і порфіри, і шовку, і кармазину, і всякого дерева запашного, і всякого посуду з слонової кости, і всякого посуду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармурового, і кориці, і шафрану, і пахощів, і мирри, і ливану, і вина, і оливи, і тонкої муки, і пшениці, і товару, і вівців, і коней, і возів, і рабів, і душ людських. І плоди пожадливости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле пропало для тебе, і вже їх ти не знайдеш! Купці цими речами, що вони збагатилися з нього, від страху мук його стануть здалека, і будуть плакати та голосити, і казати: Горе, горе, місто велике, зодягнене в віссон і порфіру та в кармазин, і прикрашене золотом і дорогоцінним камінням та перлами, бо за одну годину згинуло таке велике багатство... І кожен стерник, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, стали здалека, і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: Котре до великого міста подібне? І вони посипали порохом голови свої, і закричали, плачучи та голосячи, і кажучи: Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагатилися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожніло! Радій з цього, небо, і святі апостоли та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!
Об'явлення 18:1-20 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Після цього я побачив іншого ангела, який сходив з неба і мав велику владу, і земля освітилася від його слави. І він вигукнув гучним голосом, проголошуючи: Упав, упав великий Вавилон, розпусниця! Вона стала житлом бісів, оселею всякого нечистого духа, сховищем усіх нечистих птахів і сховищем усяких нечистих і потворних звірів. Тому що вином гніву своєї розпусти напоїла всі народи, і царі землі з нею розпусту чинили, і купці землі від її розкошів збагатилися! І почув я інший голос з неба, який промовив: Вийди з неї, народе Мій, щоб не був ти спільником її гріхів, і щоб ти не був захоплений її карами, адже її гріхи досягли неба, і Бог згадав про її злочини. Відплатіть їй так, як вона вам платила; вдвічі відплатіть за її вчинки! Чашею, якою вона черпала, — зачерпніть їй подвійно! Скільки славилася вона і розкошувала, стільки дайте їй мук і плачу, бо вона каже у своєму серці: Сиджу, мов цариця, і я не вдова і не побачу лиха! За це одного дня найдуть на неї кари, і смерть, і плач, і голод; і вогнем буде спалена, адже сильний Господь Бог, Який судить її! І заридають, і заплачуть над нею царі землі, які чинили з нею розпусту та розкошували, коли побачать дим від її пожежі. Вони стоятимуть вдалині, налякані її муками, і говоритимуть: Горе, горе! О, місто велике! О, Вавилоне, — могутнє місто! За одну годину прийшов на тебе суд! І купці землі заридають та заплачуть над ним, бо їхніх товарів більше ніхто не купує: речей із золота, срібла, коштовного каміння, перлів, вісону, пурпуру, шовку, кармазину, усякого дерева запашного, усякого посуду зі слонової кості, усякого посуду з коштовного дерева, міді, заліза, мармуру, кориці, пахощів, тиміаму, мира, ладану, вина, олії, борошна, пшениці, худоби, овець, коней, колісниць, рабів і людських душ. І плоди пожадливості твоєї душі відійшли від тебе, і все сите й блискуче відійшло від тебе, — і більше їх не знайдеш. Купці всього цього, які завдяки йому збагатилися, стануть здалека і будуть жахатися від його мук, будуть ридати і плакати, промовляючи: Горе, горе! О, велике місто, зодягнене у вісон, і багряницю, і кармазин, і прикрашене золотом, і коштовним камінням, і перлами, бо за одну годину загинуло таке багатство! І кожний керманич, і кожний, хто пливе до місця, і моряки, і хто працює на морі, здалека зупинилися, і кричали, дивлячись на дим від його пожежі, і казали: Яке місто подібне до цього великого міста? І посипали порохом свої голови, і кричали, і плакали, і ридали, промовляючи: Горе, горе, велике місто, — в якому збагатилися його коштовностями всі, хто мав кораблі в морі, — бо за одну годину воно спорожніло. Радійте ж із цього, небеса, і святі, й апостоли, і пророки, адже Бог здійснив ваш суд над ним!
Об'явлення 18:1-20 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
А після сього бачив я ангела, що сходив з неба, що мав велику власть; а земля осьвітилась від слави його. І покликнув сильно голосом великим, глаголючи: Упав, упав Вавилон, велика (блудниця), і став домівкою бісам і сховиском всякому духові нечистому, і сховиском всякій птицї нечистій і огидній. Бо пристрасним вином блудодїяння свого напоїла всї народи, і царі земні блудили з нею, і купцї земні з превеликої розкоші її збагатїли. І чув я инший голос з неба, що глаголав: Вийди з неї, народе мій, щоб не мати вам спілки в гріхах її, і щоб не приняти вам пораз її. Дійшли бо гріхи її аж до неба, і згадав Бог про неправди її. Віддайте їй, яко ж вона віддавала вам; і подвоїть їй удвоє по дїлам її; і в чаші, в котрій вона мішала, мішайте їй удвоє. Скільки вона себе славила, і розкошувала, стільки завдайте їй муки і смутку. Бо в серцї своїм говорить вона: Сиджу царицею, і я не вдова, і смутку не побачу. Тим то прийдуть одного дня порази її: смерть і смуток і голод; і буде огнем спалена; сильний бо Господь Бог, що судить її. І заплачуть і заголосять по нїй царі земні, що з нею блудили й розкошували, коли побачять дим пожару її, оддалеки стоячи задля страху перед мукою її, говорячи: Горе, горе (тобі,) великий городе, Вавилоне, городе кріпкий, одної бо години настиг суд твій! І купцї земні заплачуть, і засумують по нїй; товару бо їх нїхто вже не купить, товару: золота, і срібла, і каміння дорогого, і перел, і виссону, і багряницї, і шовку, і кармазину, і всякого дерева пахучого, і всякого посуду з кости слонової, і всякого посуду з дерева дорогого, і з мідї, і з желїза, і з мрамора; і цинамону, і пахощів, і мира, і ладану, і вина, і оливи, і муки, і пшеницї, і скоту, і овець, і коней, і возів, і тїл, і душ людських. І овощі, бажання душі твоєї, відійшли від тебе, і все, що тучне і сьвітле, відійшло від тебе, і вже більш не знайдеш того. Купцї сього всего, котрі збогатїли з неї, оддалеки стануть із страху перед мукою її, і будуть плакати, та сумувати, та казати: Горе, горе (тобі), городе великий, з'одягнений у виссон, і багряницю, та кармазин, та озолочений золотом, і в каміннях дорогих, та перлах. Одної бо години спустошене таке багацтво. І всякий керманич, і ввесь народ, що в кораблях, і корабельники і всї, що на морі орудують, стояли оддалеки, і покликували, дивлячись на дим пожару його, і казали: которий подібний городу великому? І посипали попелом голови свої, і кликали плачучи, та сумуючи, й казали: Горе, горе (тобі), городе великий, в котрому забогатїли всї, що мають кораблї на морі, багацтвом твоїм; одної бо години спустошений! Веселись над ним, небо і сьвяті апостоли і пророки; Бог бо суд ваш судив над нею.