Псалми 79:1-13
Псалми 79:1-13 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Пастирю ізраїлів, послухай же, Ти, що провадиш, немов ту отару, Йосипа, що на Херувимах сидиш, появися перед обличчям Єфрема, і Веніямина, і Манасії! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас! Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось! Господи, Боже Саваоте, доки будеш Ти гніватися на молитву народу Свого? Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльозами великої міри... Ти нас положив суперечкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприятелі наші... Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось! Виноградину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав народи й її посадив, Ти випорожнив перед нею, і закоренила коріння своє, й переповнила край, гори покрилися тінню її, а віття її Божі кедри, аж до моря галузки її посилаєш, а парості її до ріки! Але нащо вилім зробив Ти в горожі її, і всі нищать її, хто проходить дорогою?
Псалми 79:1-13 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Прийшли народи, Боже, бити спадщину Твою, Твій храм святий поруйнували, Єрусалим перетворили на руїну. Тіла твоїх рабів залишили птахам небесним шматувати, плоть Твоїх вірних дісталась диким звірам. Довкруги Єрусалима все залите кров’ю, мов водою, і нікому тіла забитих поховати. Над нами збиткувалися сусідні племена, кругом усі висміювали й ображали. Чи довго, Боже, будеш гніватись на нас? Завжди? Чи довго ревнощі палатимуть, як ватра? Зверни Свій гнів, о Господи, на ті краї, які не визнають Тебе, проймися гнівом до народів тих, хто шану Богу не складає. Ті царства зруйнували Якова, спустошили вони Твій край. Не пам’ятай гріхів колишніх наших, нехай на нас проллється Твоя милість, бо ми принижені так гірко! Допоможи нам, Боже, рятівник, в ім’я Своєї слави! Прости гріхи, спаси в ім’я Своє! Чому всі ті народи кажуть: «Де ж ваш Бог?» Нехай впаде на них відплата за кров Твоїх рабів. Прислухайся, як в’язні стогнуть, яви Свою могутню силу, врятуй приречених на смерть. Скарай сусідів наших семикратно за зло, яке принесли нам вони; скарай за те, що осквернили Твоє ймення. Ми, Твій народ, в Твоїй отарі вівці, всім поколінням вихвалятимем Тебе, на віки вічні шанувати будем, Господи, Тебе!
Псалми 79:1-13 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
На закінчення, про тих, які будуть змінені. Свідчення Асафа. Псалом про ассирійця. Зглянься, Пастирю Ізраїля! Ти, що провадиш Йосифа, мов овець, що сидиш на херувимах, — з’явися! Покажи Свою силу перед Єфремом, Веніамином і Манасією, прийди спасти нас! Боже, поверни нас, нехай засяє світло Твого обличчя — і спасемося. Господи, Боже сил, доки палатимеш гнівом на молитву Свого раба? Доки годуватимеш нас хлібом зі сльозами, і повною мірою поїтимеш нас сльозами? Ти зробив з нас помовку для наших сусідів, наші вороги глузували з нас. Господи, Боже сил, поверни нас, нехай засяє світло Твого обличчя — і спасемося. (Музична пауза). Ти переніс виноградну лозу з Єгипту: народи викинув, а її посадив. Ти йшов перед нею, вкопав її коріння — і земля вкрилася нею. Її тінню вкрилися гори, а її галузки — мов Божі кедри. Вона простягнула свої гілки до моря, а свої галузки — аж до ріки. Навіщо Ти повалив її огорожу? Її обривають усі, хто йде дорогою!
Псалми 79:1-13 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Псальма Асафова. Б оже, погани увійшли в наслїддє твоє, осквернили сьвятий храм твій, обернули Єрусалим в руїну. Трупом слуг твоїх птаство небесне годували, тїло праведних твоїх зьвірам земним кидали. Як воду, кров їх кругом Єрусалима розливали, і не було кому ховати їх. Ми стали посьміховиском для сусїдів наших, наругою і соромом для всїх, що кругом нас осїлись. Доки, Господи, буде гнїв твій тревати, і серце твоє поломям палати? Вилий гнїв твій на народи, що тебе не знають, і на царства, що не призивають імені твого! Вони бо зажерли Якова, і зруйнували домівку його. Не памятай нам несправедливостї давні! Пошли нам скоро на зустріч милосердє твоє, ми бо дуже нужденні стали! Поможи нам, Боже, спасителю наш, для слави імені твого; і спаси нас і прости нам гріхи наші задля імені твого! Чому мали б казати народи: Де Бог їх? Нехай народи перед очима нашими дізнають помсту за кров слуг твоїх пролиту! Нехай дійде до тебе стогнаннє невольника! По великостї рамени твого сохрани дїтей смертї! І верни в семеро у серце сусїдам нашим наругу їх, котрою зневажали тебе, Господи! Ми ж, люде твої і стадо твого пасовиска, будем вічно прославляти тебе, звіщати хвалу твою з роду в рід.