Псалми 78:4-8
Псалми 78:4-8 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Ми від нащадків їх не приховаємо. Вони розповідатимуть прийдешнім поколінням про діла Господні славні. Його могуття і діяння дивовижні прославляти будем. Господь із Яковом уклав Угоду, Він для Ізраїлю створив Закон, якого наказав дітей навчати, щоб до останнього дійшов він покоління. Народиться людина, підросте і передасть усе це своїм дітям. Тоді у всіх людей довіра існуватиме до Бога, і не забудеться, що Бог зробив. Коритимуться заповітам Божим безвідмовно. Не повставатимуть вони, як їхні предки, те покоління вперте й бунтівливе, те покоління з неслухняним духом.
Псалми 78:4-8 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Ми стали за ганьбу для наших сусідів, за наругу та посміх для наших околиць... Аж доки, о Господи, гніватись будеш назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь? Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на царства, що Ймення Твого не кличуть, бо вони з’їли Якова, а мешкання його опустошили! Не пам’ятай гріхів предківських нам, нехай попередить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зовсім ослабли!...
Псалми 78:4-8 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Ми стали посміховиськом для наших сусідів, предметом глуму та наруги для тих, хто навколо нас. Доки, Господи, залишатимешся в гніві? Невже навіки? Доки палатиме, наче вогонь, Твоя ревність? Вилий Свій гнів на народи, які Тебе не знають, і на царів, які не прикликали Твого Імені! Адже вони поглинули Якова і спустошили його місцевість. Не згадай нашого давнього беззаконня. Нехай якнайшвидше Твоє милосердя піде попереду нас, бо ми стали надто нужденні.
Псалми 78:4-8 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Не втаїмо перед синами їх, будучим родам, звіщаючи хвалу Господа, і його потугу, і чудеса, котрі він сотворив. Він бо поставив сьвідченнє своє в Якові, і положив закон в Ізраїлї, заповідаючи батькам нашим, щоб синам своїм переказали. Щоб знав їх рід будучий, сини, що народитись мають, щоб і вони встали і синам своїм росказали, Щоб на Бога вповали, і про дїла Божі не забували, і заповідї його сповняли, І не були, як батьки їх, рід непокірний і ворохобливий, рід, що не статкував серцем, котрого дух не був вірний Богу.