Псалми 68:11-14
Псалми 68:11-14 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу... За одежу надів я верету, і за приказку став я для них: про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п’янке попиває... А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого
Псалми 68:11-14 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Він повернув тварин на землю ту, приготував її з усім добром для бідних. Володар мій віддав наказ, і тисячі людей рознесли новину: «Війська царів могутніх повтікали! Жінки, що вдома залишилися, розділять здобич. Дістануться їм крила голубині, оздоблені і золотом, і сріблом».
Псалми 68:11-14 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Упокорив я свою душу постом, — та й це поставили мені в докір. Вдягаю мішковину замість одягу, — я став притчею для них. На мене наговорювали ті, які сидять при брамі, і ті, котрі п’ють вино, співали про мене. Але я зі своєю молитвою — до Тебе, Господи. Це слушний час, Боже! У великому Твоєму милосерді, у правді Твого спасіння вислухай мене.
Псалми 68:11-14 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Господь прорік слово, і було вістовниць велика сила. Царі з військами втїкали, вони втїкали, а хто обняв домівку, паював здобич. Коли ви й впокоїтесь по вівчарнях, то маєте бути, як крила голубки, сріблом покриті, котрих пірє золотом сяє. Як Всемогущий розсипав царів на землї, побілїла, як снїг, на Цальмонї.