Псалми 62:1-12
Псалми 62:1-12 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Хоч би що діялось довкола, душа моя чекатиме на Бога незворушно, лише від Нього йде моє спасіння. Він — моя Скеля, моє спасіння в лихоліття, мій порятунок високо в горах. Мене не змусять похитнутись вороги! Як довго будете мене цькувати, щоб я упав, немов підточена стіна? Їх тішить лжа, вони звалить мене планують, хоч я й поважний чоловік. То кинуться мене хвалити привселюдно, то обливати прокляттями почнуть. Села Чекай на Бога, моя душе, незворушно, адже моя остання то надія — Бог. Мій Бог — моя Скеля, мій рятунок, що височить далеко на горі. Він — моя фортеця, де ворогу мене не перемогти. Моє спасіння й шана — в Божій владі, міцна твердиня й захист мій надійний теж. Ввіряйтеся завжди Йому, народи, свої серця розкрийте вільно Богу. Бог — притулок наш. Села Але ж людські сини такі мінливі, немов серпанок літній, мов туман зрадливий, то ж не варто покладатися на них. Не довіряйся силі та хабарництву, не покладайсь беззастережно на завзяте військо; відвагу на багатстві не збудуєш. Бог твердить, і я справді вірю, що покладатись можу на ту силу, що йде від Бога!
Псалми 62:1-12 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води... Я так приглядався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють! Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати! Насичується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними. Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних: що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму! Пригорнулась до Тебе душа моя, правиця Твоя підпирає мене. Вороги ж мою душу шукають для згуби, нехай западуться до споду землі, нехай помордовані будуть мечем, бодай стали шакалам поживою! А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям!
Псалми 62:1-12 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Псалом Давида, коли він перебував у Юдейській пустелі. Боже, Боже мій, до Тебе я підіймаюся вдосвіта. До Тебе прагне моя душа, як часто до Тебе прагне моє тло в цій пустинній, непрохідній і безводній землі. Так я з’явився перед Тобою у святині, щоби побачити Твою силу і Твою славу! Бо Твоя милість краща за життя. Мої уста Тебе величатимуть. Так буду прославляти Тебе у своєму житті; в Ім’я Твоє підноситиму свої руки. Нехай наповниться моя душа, немовби жиром і ситістю, і радісними окликами висловлюватимуть хвалу мої вуста. Коли я згадував про Тебе на своєму ліжку, то із самого ранку роздумував про Тебе. Адже Ти став мені помічником, і я радітиму під захистом Твоїх крил. Моя душа приліпилася до Тебе, мене підтримала Твоя правиця. Ті ж даремно шукали моєї душі, — вони зійдуть у найвіддаленіші глибини землі. Вони попадуть під владу меча, — стануть здобиччю лисів. А цар звеселиться в Бозі, буде хвалитися кожен, що Ним клянеться, бо уста тих, які говорять неправду, будуть закриті.
Псалми 62:1-12 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Проводиреві хора: про Ідутуна; псальма Давидова. Т ілько на Бога вповає тихо душа моя, від него моє спасеннє. Він тілько моя скеля, моя защита, моя висока твердиня; не захитаюсь нї трохи. Доки будете нападати на чоловіка? Всї термосите його, як стїну похилившуюся, як той мур надломаний. Нараджуються вони тілько, як би з висоти звалити його; брехнею вони радїють; устами своїми благословляють, а в серцї своїм проклинають. На одного Бога вповай, душе моя! Бо на него надїя моя. Тілько він є моя скеля, моя защита, моя висока твердиня; я не захитаюсь. В Бозї моє спасеннє і моя слава; сильна моя скеля, моє прибіжище в Бозї. Вповай, народе, на него по всякий час! Виливайте перед ним серця ваші! Сама марнота сини людські, сама брехня, сини чоловічі; на терезах вони йдуть у гору скорше, як пара Не вповайте на здирство, і не надїйтесь марно на грабіж! Коли росте багацтво, не прилягайте до него серцем вашим! Раз сказав Бог, двічі чув я се, що сила в Бога. І в тебе, Господи, милість; ти бо даєш кожному по заслузї його.