Псалми 2:1-12
Псалми 2:1-12 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Чого то племена бунтують, а народи задумують марне? Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця: Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута! Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє! Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді: Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою. Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив. Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі! Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський... А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі: Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням! Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!
Псалми 2:1-12 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Чому погани повстають? І марні наміри задумують навіщо? Гуртуються царі чужі, правителі змовляються на Всевишнього й Його обранця: «Порвімо пута ці, що в’яжуть нас, і викиньмо їх геть!» Господь воссідає на Небеснім престолі, глузує і кепкує з них. А потім, в гніві, Він їм скаже, обурений, їх настрашить, посіє в них сум’яття. Господь промовить: «Я на Сіоні, на Моїй Святій горі ось вибрав Я царя для Свого народу». І ось його слова: «Дозвольте Господнє Слово сповістити вам. Господь сказав мені: „Ти — Син Мій. Я батьком став Тобі сьогодні”. Лиш тільки попроси Мене, і Я віддам Тобі народи інші в спадок, усі кінці землі віддам Тобі у володіння. Ти правитимеш ними залізною рукою. Ти зможеш потрощити їх, мов глечик глиняний». Тож помудрішайте, царі. Володарі земні, послухайте мою пораду. Служіть Господу з повагою і страхом, і поклоняйтесь трепетно Йому! Цілуйте Сина, щоб Його не прогнівити! Бо як розлютиться — не жити вам. Спішіть! От-от терпець Його урветься. Благословенні ті, хто покладається на Нього.
Псалми 2:1-12 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Чому розбушувалися люди, і народи задумали марноту? Зійшлися земні царі, зібралися правителі разом проти Господа та проти Його Христа. (Музична пауза). Розбиймо їхні кайдани і скиньмо із себе їхнє ярмо. Той, Хто живе на небі, висміє їх, Господь поглузує з них. Тоді заговорить до них у Своєму гніві й у люті Своїй приведе їх у замішання. Я був поставлений Ним царем над Сіоном — Його святою горою, щоби сповіщати Господні накази. Господь сказав мені: Ти — Мій Син, Я сьогодні Тебе породив. Попроси в Мене — і дам Тобі народи у твою спадщину, — володіння Твоє до кінців землі. Ти їх пастимеш залізним жезлом, розіб’єш їх, як глиняний посуд. Тож тепер, царі, зрозумійте, навчіться всі ви, які судите землю. Служіть Господу зі страхом і радійте з Ним в трепеті. Прийміть повчання, щоб Господь не розгнівався, і ви не щезли з дороги правди, коли зненацька спалахне Його гнів. Блаженні всі ті, хто на Нього надіється.
Псалми 2:1-12 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Ч ого ворушаться народи, і люде промишляють про нїкчемне? Піднімаються царі землї, і князї радять раду проти Господа й проти Помазанця його: Розорвім пута і скиньмо з себе посторонки їх! Господь, що сидить на небесах, сьміється, і ругається над ними. Тодї промовить до них у гнїві своїм і яростю своєю перелякає їх. Се ж я помазав царя мого над Сионом, сьвятою горою моєю, Ізвіщу проповідь, що сказав Господь до мене: Ти син мій, нинї зродив я тебе. Проси в мене, й дам тобі народи в наслїддє, а кінцї сьвіта у владїннє. Жезлом зелїзним розібєш їх, як череповину потрощиш їх. Зрозумійте ж се, царі, й одумайтесь, усї суддї землї. Служіть Господеві зо страхом, і радуйтеся з дрожаннєм. Прославляйте Сина, щоб не прогнївився, а вам щоб не погибнути на дорозї вашій, бо скоро загориться гнїв його. Блаженні всї, що надїються на його.