Псалми 13:3-6
Псалми 13:3-6 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Як довго ще мені боротися з сум’яттям, носити тугу в серці день-у-день? І скільки ворогу ще панувати наді мною? О Господи, мій Боже, зглянься, озовися! Очам моїм дай світло, бо інакше порину я в довічний сон. Збуди мене, а то промовить ворог: «Я з ним покінчив!» І ворогів моїх охопить радість, коли спіткнуся раптом і впаду. Та вповні довіряюсь я Тобі! І моє серце радістю налите, тим, що мені Ти порятунок дав!
Псалми 13:3-6 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Усе повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні одного!... Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безправ’я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його... Тоді настрашилися страхом вони, бо Бог в праведнім роді. Раду вбогого ганьбите ви, та Господь охорона йому.
Псалми 13:3-6 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Усі збилися з дороги, усі стали непридатними; нема такого, хто робив би добро, нема ні одного. [Їхня гортань — гріб відкритий; своїми язиками кажуть неправду. Отрута зміїна — під їхніми язиками; їхні уста повні прокляття і гіркоти. Їхні ноги швидкі, щоби проливати кров. На їхніх дорогах — руїни й нещастя; шлях миру їм невідомий. Немає Божого страху перед їхніми очима]. Невже не схаменуться всі ті, хто чинить беззаконня? Ті, які поглинають мій народ, як хліб, але до Господа не закликали? Там, де страху не було, вони жахнулися від страху, адже Бог — із праведним родом. Ви зганьбили раду убогого, однак Господь є його надією.