Псалми 107:1-9
Псалми 107:1-9 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Вславляйте Господа, бо добрий Він, за щирую любов, яка існує вічно! Повторюйте це ті, кого Господь порятував, кого Він визволив від ворогів! Він позбирав їх із усіх країв: із заходу і сходу, півночі і півдня. Вони блукали по сухих пустелях, шукаючи, де б оселитися, та не знайшли. Зів’яли життєдайні сили їхні від голоду та спраги. Зверталися до Господа вони в своїй біді, і Він їх визволив з напасті. Господь їх вивів до їхніх рідних міст. Тож хай благословляють Господа за щирую любов, за всі ті чудеса, які зробив Він людям. Адже Господь напоїть спраглу душу, голодну душу він добром наситить.
Псалми 107:1-9 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Моє серце зміцнилося, Боже, я буду співати та славити разом з своєю хвалою! Збудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю! Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, і буду співати Тобі між племенами, бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя аж до хмар! Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над усією землею! Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи й обізвися до нас! У святині Своїй Бог промовив: Нехай Я звеселюся, розділю Я Сихем, і долину Суккотську поміряю. Належить Мені Ґілеад, і Мені Манасія, а Єфрем охорона Моєї голови, Юда берло Моє.
Псалми 107:1-9 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Пісня-псалом Давида. Готове моє серце, Боже, готове моє серце! Буду співати і грати у своїй славі. Прокинься, псалтирю, і ви, гусла! Я встану на світанку. Буду прославляти Тебе, Господи, між народами і співати Тобі між племенами, бо Твоя милість вища за небо, і Твоя правда — аж до хмар. Піднесися над небесами, Боже; Твоя слава — по всій землі. Хай Твої улюблені будуть врятовані, визволи Своєю правицею і вислухай мене. Бог сказав у Своїй святині: Підіймуся вгору, зміряю Сікіму, виміряю і Долину поселень. Мій Ґалаад і Мій Манасія, Єфрем — підмога Моєї голови, Юда — Мій цар.
Псалми 107:1-9 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Х валїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки. Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога, І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря. Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю. Терплючи голод і смагу, вони томились душею. Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх. І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста. Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими! Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.
