Приповiстi 31:10-25

Поділитись

Приповiстi 31:10-25 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел: довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку! Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя. Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками. Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій. І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм. Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника. Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої. Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі. Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають. Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного. Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім. Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її. Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю. Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси. Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.

Приповiстi 31:10-25 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Хто знайде собі ідеальну дружину? Ніякі коштовності її не варті! Довірився їй серцем чоловік, їй завдяки не матиме нужди ні в чому. Лише добро вона йому несе, нічим не зашкодить, щодня свого життя. Вона шукає вовни, льону, і з радістю рукам своїм спокою не дає. Мов торговельні судна, що борознять усі моря, вона приносить хліб щоденний для родини. Ще ніч глуха — вона вже на ногах, готує для родини добру їжу, прислузі роздає роботу. Вона задумує купити землю, ось приглянувся добрий лан. Із плоду рук своїх вона насадить виноградник. Вона придасть наснаги стегнам для тяжкої праці і зміцнить свої руки. Вона прекрасно розуміє: праця її — на користь. Світильник не згасає навіть уночі. Вона бере у руки прядку, веретено в її долонях. Убогим вона руку подає, і до нужденних простягає руки. Не страшно їй за рідних, коли сніг надворі, бо кожний має тепле, гарне вбрання. Вона на ліжко покривало шиє, сама вбирається в тонке полотно. Її чоловіка шанують у міській громаді, серед старійшин міста він сидить. І полотняний одяг шиє, продає його, купцям постачає пояси. Гідність і силу кожен у ній побачить, вона упевнено прийдешній день зустріне.

Приповiстi 31:10-25 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Хто знайде метку жінку, — вона цінніша за коштовне каміння! Їй повністю довіряє серце її чоловіка, — вона багатої здобичі не потребує. Адже вона все своє життя трудиться для добра чоловіка. Вона пряде вовну та льон — робить корисні речі своїми руками. Вона — наче корабель, який, далеко подорожуючи, привозить те, що потрібне для життя. Устає вдосвіта, дає домашнім снідати і роботу служницям. Оглянувши поле, купує його та плодами своїх рук засаджує придбане. Туго підперезавши свій стан, прикладає свої руки до праці. Вона відчула, що працювати — це благо, і всю ніч у неї не гасне світильник. Вона руками своїми береться за корисну справу, — своїми руками впевнено тримає веретено. Свої долоні вона відкриває для убогого, — простягає прожиток нужденному. Її чоловік, коли де-небудь забариться, не хвилюється про те, як там удома, бо всі, хто при ній, одягнені. Вона пошила подвійний одяг для свого чоловіка, а для себе — плаття з вісону і багряниці. Її чоловік стає помітним при брамах, коли засідає на зборах разом зі старійшинами, мешканцями краю. Вона виробляє тканину і продає пояси ханаанцям. Обережно і виважено відкриває вона свої уста, — вона навела порядок зі своїм язиком.

Приповiстi 31:10-25 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша; Серце мужове певне її, й не малий з неї прибуток; Платить вона добром йому, а нїколи злом, покіль віку її. Дбає про лен та вовну, й охочо працює власними руками. Мов купецький корабель той, здобуває хлїб здалека. Встане вдосьвіта, домашнім роздасть їжу, а дївкам їх дїло. Схоче поля - є й на поле; з свого дорібку садить виноградник. Оперізуєсь силою й кріпить руки свої. Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі. Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено. Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому. Не боїться, що ріднї студено буде; - вся семя має подвійну одежу. Робить вона собі коври; висон, пурпур - її одежа. Мужа її всяке знає; сидить він у воротях між громадськими мужами. Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським. Трівкість і краса - одежа її, й весело глядить вона в будущину.