До филип'ян 2:1-4
До филип'ян 2:1-4 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Отже, поміркуйте, що ми маємо у Хресті: втіху, яку Він дарував нам, радість, що йде від Його любові, спільність Духу, співчуття і милосердя, які Він відкрив нам. Тож доповніть радість мою, думаючи однаково, маючи одну й ту саму любов, з’єднавшись у досягненні однієї мети, живучи у злагоді. Не робіть нічого через заздрість або нікчемну пиху. Краще, в покірливості своїй, вважайте іншого кращим за себе. Кожен має переслідувати не лише свої інтереси, а й зважати на інтереси інших.
До филип'ян 2:1-4 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Тому, якщо є якась утіха у Христі, якщо є якась відрада в любові, якщо є якась спільність із Духом, якщо є якесь милосердя й співчуття, то доповніть мою радість: майте однакові думки, майте однакову любов, будьте однодушні й однодумні; не робіть нічого з суперництва чи марнославства, але в смиренні вважайте один одного вищим від себе; кожен хай дбає не тільки про себе, а кожен і про інших.
До филип'ян 2:1-4 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя, то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум! Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе. Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.
До филип'ян 2:1-4 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Отже, коли є якась втіха в Христі, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа, коли є якесь милосердя і щедрість, доповніть мою радість, щоб ви думали те саме, мали ту саму любов, були однодушні й однієї думки. Нічого не робіть наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе. Нехай кожний дбає не про себе, а про інших.
До филип'ян 2:1-4 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Коли ж оце (є) утїшеннє в Христї, або яка одрада любови, коли (є) яка спільність духа, коли (є) яка милость і милосердє, то сповнїть мою радість, щоб однаково думали, одну любов маючи, один дух і один розум. Нїчого (не роблячи) перекором або з марної слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе. Не про своє кожен, а також про другого (справи) кожен дбайте.