Вiд Марка 4:35-38
Вiд Марка 4:35-38 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Увечері того дня Ісус сказав Своїм учням: «Нумо, перепливемо на інший берег озера!» Вони залишили натовп й сіли у човен, де вже знаходився Ісус. Інші човни послідували за ними. Та налетів штормовий вітер, хвилі перехлюпували через борт, й човен уже був майже повен води. Але Ісус на кормі спав собі на подушці. Вони збудили Його й кажуть: «Вчителю, невже тобі байдуже, що ми гинемо?»
Вiд Марка 4:35-38 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
У той же день, коли настав вечір, Він сказав їм: Перепливімо на той бік. І вони, залишивши народ, взяли Його з собою, як Він і був, у човні. З Ним були й інші човни. І піднялася велика буря: хвилі били в човен так, що він уже наповнювався водою. А Він спав на кормі на подушці. Учні будять Його й кажуть Йому: Учителю, невже Тобі байдуже, що ми гинемо?
Вiд Марка 4:35-38 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік. І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним. І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився! А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...
Вiд Марка 4:35-38 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
А як настав вечір того дня, Ісус каже їм: Переправимося на той бік. Відпустивши натовп, вони взяли Його, тому що Він був у човні. Й інші човни були з Ним. Та здійнялася сильна буря з вітром; і хвилі заливали човен, так що човен вже наповнювався водою. А Він був Сам на кормі — спав на подушці. І будять Його, і кажуть Йому: Учителю, хіба Тобі байдуже, що ми гинемо?
Вiд Марка 4:35-38 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік. І, відпустивши народ, узяли Його, як був в човнї. І инші ж човни були з Ним. І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув. А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?