Вiд Марка 15:1-26
Вiд Марка 15:1-26 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв’язали Ісуса, повели та й Пилатові видали. А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш... А первосвященики міцно Його винуватили. Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують! А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався. На свято ж він їм відпускав був одного із в’язнів, котрого просили вони. Був же один, що звався Варавва, ув’язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство. Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм. Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського? Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики. А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву. Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте? Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його! Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!... Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп’ятий був. Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають. І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього. І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський! І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому... І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп’ясти Його. І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс. І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище. І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв. І Його розп’яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме. Була ж третя година, як Його розп’яли. І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.
Вiд Марка 15:1-26 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Вранці наступного дня головні священики разом зі старійшинами, книжниками й з усім Синедріоном надумали, що робити з Ісусом. Вони зв’язали Його й повели до прокуратора, щоб передати Ісуса до рук Пилата. І запитав Пилат Ісуса: «Ти — Цар Юдейський?» На що Ісус відповів: «Так, це Я. Але ж ти сам це сказав». А головні священики почали звинувачувати Ісуса в багатьох злочинах. І знову Пилат запитав Його: «Хіба ж Ти не чуєш усі ці звинувачення проти Себе? Чому ж Ти не відповідаєш?» Але Ісус і слова не відповів на жодне із звинувачень. І це дуже здивувало Пилата. Кожного року, під час Пасхи, Пилат за звичаєм відпускав на волю одного з приречених злочинців, за якого просив народ. У той час, серед ув’язнених злочинців був чоловік на ім’я Варавва, який, разом з іншими бунтівниками, був винний у вбивствах. Як завжди, прийшли люди до Пилата й просили звільнити одного з в’язнів, як він, зазвичай, робив для них. І запитав їх Пилат: «Чи хочете ви, щоб я відпустив для вас Царя Юдейського?» Пилат знав, що головні священики віддали Ісуса прокуратору, тільки тому, що заздрили Йому. Але головні священики умовили натовп просити Пилата відпустити Варавву замість Ісуса. Та Пилат знову звернувся до них: «Що ж мені робити з тим Чоловіком, Якого ви називаєте Царем Юдейським?» У відповідь натовп загукав: «Розіп’яти Його!» «За що? — Запитав Пилат. — Який на Ньому злочин?» Тоді всі ще дужче загорлали: «Нехай Його розіпнуть на хресті!» Пилат хотів догодити юрбі то й відпустив Варавву, а Ісуса наказав побити батогами, та опісля віддав Його на розп’яття. Пилатові воїни відвели Ісуса до палацу, де був правитель (преторії), і там зібрався цілий відділ солдат. Вони наділи на Ісуса багряницю, а на голову Йому сплели терновий вінок. І почали вони вітати Ісуса: «Вітаємо Тебе, Царю Юдейський!» І били Його ціпком по голові, й плювали на Нього. При тому солдати падали на коліна, глузливо вклоняючись Ісусові як цареві. А як скінчили вони знущатися й насміхатися з Ісуса, то зняли з Нього багряницю й, вбравши Ісуса у Його власний одяг, повели на розп’яття. Саме у той час, по дорозі до міста, повертаючись з поля, йшов Симон киринеянин (він був батьком Олександра і Руфа). Тож воїни примусили його нести хрест, що призначався для Ісуса. Коли ж вони прийшли до місця, що називалося Ґолґофа (це означає «Лобне місце»), то дали Ісусові випити вина, змішаного з миррою, та Він не став його пити. Розіп’явши Ісуса, воїни, кидаючи жереб, поділили між собою Його вбрання, кому що дістанеться. Була дев’ята година ранку, коли розіп’яли Ісуса. На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане офіційне звинувачення: Цар Юдейський.
Вiд Марка 15:1-26 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Відразу вранці первосвященники зі старійшинами й книжниками і весь Синедріон прийняли рішення, і, зв’язавши Ісуса, відвели, і видали Його Пілату. Пілат запитав Його: Ти Цар іудейський? Він сказав йому у відповідь: Ти сам кажеш. Первосвященники ж багато в чому звинувачували Його, та Він нічого не відповідав. Пілат знову запитав Його: Ти нічого не відповідаєш? Дивися, скільки свідчать проти Тебе! Та Ісус більше нічого не відповідав, так що Пілат дивувався. На свято ж він звільняв їм одного в’язня, про якого вони просили. Був же тоді один чоловік на ім’я Варавва, ув’язнений разом з іншими повстанцями, які під час повстання скоїли вбивство. І народ почав кричати й просити Пілата про те, що він завжди робив для них. Пілат сказав їм у відповідь: Чи хочете, щоб я звільнив вам Царя іудейського? Бо він знав, що первосвященники видали Його із заздрості. Та первосвященники підбурили народ просити, щоб краще звільнив їм Варавву. Пілат знову сказав їм у відповідь: Що ж ви хочете, щоб я зробив з Тим, Кого ви називаєте Царем іудейським? Вони знову закричали: Розіпни Його! Пілат сказав їм: Яке ж зло Він зробив? Та вони ще дужче закричали: Розіпни Його! І Пілат, бажаючи задовольнити народ, звільнив їм Варавву, а Ісуса, піддавши бичуванню, видав на розп’яття. Воїни ж відвели Його всередину палацу, тобто преторія, і скликали цілу когорту; і одягнули Його в багряницю, і, сплівши терновий вінок, поклали Йому на голову, і почали вітати Його: Вітаємо, Царю іудейський! І били Його по голові тростиною, і плювали на Нього, і, стаючи на коліна, поклонялися Йому. А коли насміялись над Ним, зняли з Нього багряницю, одягнули Його в Його власний одяг і повели Його, щоб розіп’ясти Його. І змусили одного перехожого, що йшов із села, Симона кірінеянина, батька Олександра й Руфа, нести Його хрест. І привели Його на місце Голгофу (що в перекладі означає «місце черепа»). І давали Йому пити вино, змішане зі смирною, та Він не прийняв. Розіп’явши Його, вони стали ділити Його одяг, кидаючи про нього жереб, що кому взяти. Була ж третя година, коли вони розіп’яли Його. І був напис Його вини написаний: Цар іудейський.
Вiд Марка 15:1-26 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Рано-вранці первосвященики зі старшими, книжниками та всім синедріоном учинили раду; зв’язавши Ісуса, повели й передали Пилатові. І запитав Його Пилат: Ти — Цар юдеїв? А Він у відповідь мовив йому: Ти кажеш! А первосвященики дуже Його звинувачували. Пилат знову запитав Його, кажучи: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато Тебе звинувачують! Та Ісус більше нічого не відповідав, тож дивувався Пилат. На кожне свято він відпускав їм одного в’язня, за якого просили. Був же один, котрий звався Вараввою, ув’язнений з бунтівниками, які під час заколоту вчинили вбивство. Натовп підійшов і став просити, щоби поступив, як і завжди. Пилат у відповідь сказав їм: Чи хочете, щоб я відпустив вам Царя юдеїв? Тому що він знав, що через заздрощі первосвященики Його видали. Первосвященики ж підбурили юрбу, щоби краще відпустив їм Варавву. Пилат знову сказав їм у відповідь: То що хочете, щоб я вчинив з Тим, Якого ви називаєте Царем юдеїв? Вони ж знову закричали: Розіпни Його! А Пилат запитав їх: Тож яке зло вчинив Він? Та Вони ще сильніше закричали: Розіпни Його! І Пилат, бажаючи догодити людям, відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття. Воїни повели Його до середини двору, тобто в преторій, і скликали весь підрозділ. Зодягли Його в багряницю, поклали на Нього сплетеного тернового вінка і почали вітати Його: Радій, Царю юдейський! Били Його по голові тростиною, плювали на Нього і, падаючи на коліна, поклонялися Йому. А коли наглумилися над Ним, скинули з Нього багряницю і зодягли в Його одяг. І повели, щоб розіп’яти Його. Примусили одного перехожого — Симона Киринейського, який повертався з поля, батька Олександра та Руфа, — взяти Його хреста. Привели Його на Голгофу, місце, що в перекладі означає Череповище. Давали Йому [пити] вино зі смирною, але Він не взяв. І розіп’яли Його, і розділили Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме. Була третя година, як розіп’яли Його. І написали Його провину так: Цар юдейський.
Вiд Марка 15:1-26 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І зараз уранцї, порадившись архи- єреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові. І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш. І винуватили Його архиєреї багато. Пилат же знов спитав Його, кажучи: Не відказуєш нїчого? Он, скільки на Тебе сьвідкують; Ісус же більш нїчого не відказав, так що дивував ся Пилат. На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили. Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили. І гукаючи народ, почав просити, щоб, як що-разу, зробив їм. Пилат же відказав їм, говорячи: Чи хочете, щоб випустив вам царя Жидівського? Знав бо, що через зависть видали Його архиєреї. Архиєреї ж наустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм. Пилат же, озвавшись ізнов, сказав їм: Що ж оце хочете, щоб зробив із тим, кого звете царем Жидівським? Вони ж знов закричали: Розпни Його. Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали: Розпни Його. Пилат же, хотївши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб розпято Його. Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту. І одягли Його в багряницю, і положили на Него, сплївши з тернини, вінець, та й почали витати Його: Радуй ся, царю Жидівський! І били Його по голові тростиною, і плювали на Него, й, кидаючись на колїна, кланялись Йому. І, як насьміялись із Него, роздягнули Його з багряницї, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб розпяти Його. І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб нїс хрест Його. І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце. І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв. І розпинателї Його подїлили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде. Була ж година третя, і розпяли Його. І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.