Вiд Марка 14:3-9
Вiд Марка 14:3-9 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Коли Ісус був у Віфанії та сидів за столом у домі Симона прокаженого, до Нього підійшла жінка з алебастровим глечиком, наповненим надзвичайно дорогими пахощами з нарду. Вона відкрила посудину й почала лити олію Ісусові на голову. Побачивши це, деякі з учнів дуже розсердилися й загомоніли поміж собою: «Навіщо таке марнотратство? Це мирро можна було б дорого продати. Це принесло б більше трьохсот динарів, які можна було б роздати бідним». Учні продовжували докоряти їй, кажучи, що негідне вдіяла вона. Та Ісус сказав: «Облиште її. Навіщо ви докоряєте цій жінці? Вона зробила добре діло для Мене. Адже бідні завжди будуть з вами, то й допомагати їм ви зможете, коли схочете, а Я — ні. Вона зробила, що змогла. Помазавши запашною олією Моє тіло, вона приготувала Мене до похорону. Істинно кажу вам: відтепер хоч би де проповідувалась у світі Євангелія, люди завжди будуть згадувати про те, що зробила ця жінка».
Вiд Марка 14:3-9 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Коли Він був у Віфанії в домі Симона прокаженого і возлежав, прийшла жінка з алебастровою пляшечкою чистого нардового дорогоцінного мира і, розбивши пляшечку, вилила миро Йому на голову. Деякі обурювалися між собою й казали: Навіщо таке марнування мира? Його ж можна було продати більше ніж за триста динаріїв і гроші роздати бідним! І вони сварили її. Та Ісус сказав: Облиште її, чого ви турбуєте її? Вона добре діло зробила для Мене. Бо бідних ви завжди матимете з собою і, коли схочете, зможете зробити їм добро, а Мене не завжди матимете. Вона зробила, що могла: заздалегідь помазала Моє тіло для поховання. Істинно вам кажу: де тільки буде проповідане це Євангеліє в усьому світі, буде розказано на пам’ять про неї і те, що вона зробила.
Вiд Марка 14:3-9 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна жінка, алябастрову пляшечку маючи щирого нардового дуже цінного мира. І розбила вона алябастрову пляшечку, і вилила миро на голову Йому! А дехто обурювались між собою й казали: Нащо таке марнотратство на миро? Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати. І нарікали на неї. Ісус же сказав: Залишіть її! Чого прикрість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені. Бо вбогих ви маєте завжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, Мене ж не постійно ви маєте. Що могла, те зробила вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон... Поправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам’ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!
Вiд Марка 14:3-9 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Коли був Він у Витанії в домі Симона прокаженого і сидів за столом, прийшла жінка, яка мала алебастрову посудину чистого дорогоцінного нардового мира. Надбивши алебастрову посудину, вона вилила миро на Його голову. Деякі обурювалися між собою [і говорили]: Навіщо така трата мира? Це миро можна продати більше ніж за триста динаріїв і роздати бідним! Тож докоряли їй. А Ісус сказав: Облиште її. Навіщо завдаєте їй болю? Вона добре діло зробила Мені! Ви завжди маєте бідних біля себе і будь-коли можете робити їм добро; Мене ж не завжди ви маєте. Що вона могла — те й зробила: заздалегідь намастила Моє тіло перед похороном. Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися [це] Євангеліє в усьому світі, — те, що вона зробила, буде сказано в її пам’ять!
Вiд Марка 14:3-9 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову. Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира? Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорікали їй. Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю? добре дїло вчинила на менї. Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте. Що змогла ся, зробила: попередила намастити тїло моє на погребеннє. Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.