Вiд Марка 12:28-37
Вiд Марка 12:28-37 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Один із книжників, наблизившись до Ісуса, слухав, як Він розмовляв з саддукеями, та фарисеями. Побачивши, як добре Ісус відповідав, книжник запитав Його: «Вчителю, яка заповідь Закону є найважливішою?» Ісус відповів: «Ось найважливіша заповідь: „Слухай, Ізраїлю! Всевишній Господь наш — єдиний Бог. Тож любіть Господа Бога свого всім серцем, усією душею, всім розумом і силою своєю”. Друга за важливістю заповідь така: „Любіть ближнього свого, як себе самого”. Немає важливішої заповіді, ніж оці дві». І книжник погодився: «Добре сказано, Вчителю. Ти маєш слушність, кажучи: Господь Всевишній — єдиний Бог, і немає іншого, крім Нього. Кожен мусить любити Його всім серцем, усім розумінням і силою своєю, а також любити ближнього свого, як себе самого, — усе те є багато важливішим за всі підношення й пожертви». Почувши таку мудру відповідь, Ісус сказав книжникові: «Ти недалекий від Царства Божого». І відтоді ніхто не наважувався Ісуса про щось питати. Навчаючи у храмі, Ісус говорив: «Чому книжники стверджують, що Христос — Син Давидів? Адже сам Давид, якого надихнув Дух Святий, казав: „Господь Бог мовив до Господа мого: Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх”. Тобто сам Давид називав Христа „Господом” своїм. То як же Він може бути Сином Давидовим?» Та величезний натовп слухав Ісуса з задоволенням.
Вiд Марка 12:28-37 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Один з книжників, підійшовши й почувши, як вони сперечаються, і побачивши, що Він добре відповів їм, запитав Його: Яка заповідь з усіх найперша? Ісус відповів йому: Найперша з усіх заповідей — «Слухай, Ізраїлю! Господь, наш Бог, — Господь один. І люби Господа, свого Бога, усім своїм серцем, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою». Це найперша заповідь. А друга, подібна до неї, — «Люби свого ближнього, як самого себе». Іншої, більшої від цих заповідей, немає. Книжник сказав Йому: Добре, Учителю! Правду Ти сказав, що Бог один і немає іншого, крім Нього, і що любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як самого себе, є більше за всі цілопалення й жертви. Ісус, побачивши, що він відповів розумно, сказав йому: Ти недалеко від Царства Божого. І ніхто вже не наважувався питати Його. Продовжуючи навчати в Храмі, Ісус сказав: Як це книжники кажуть, що Христос є сином Давида? Адже сам Давид сказав Святим Духом: Сказав Господь моєму Господу: Сиди праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів підніжком для Твоїх ніг? Отже, сам Давид називає Його Господом, то як Він може бути його сином? І багато людей слухало Його з задоволенням.
Вiд Марка 12:28-37 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: Котра заповідь перша з усіх? Ісус відповів: Перша: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог Бог єдиний. І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша! А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе! Нема іншої більшої заповіді над оці! І сказав Йому книжник: Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що Один Він, і нема іншого, окрім Нього, і що Любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і з цілої сили, і що Любити свого ближнього, як самого себе, це важливіше за всі цілопалення й жертви! Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не насмілювався вже питати Його. Потому Ісус відповів і промовив, у храмі навчаючи: Як то книжники кажуть, що ніби Христос син Давидів? Адже той Давид Святим Духом сказав: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм! Сам Давид Його Господом зве, як же Він йому син? І багато людей залюбки Його слухали.
Вiд Марка 12:28-37 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
А один із книжників, почувши їхню суперечку і побачивши, як добре Він їм відповів, підійшов і запитав Його: Яка заповідь є першою з усіх? Ісус відповів: Перша є: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — єдиний Господь. І ще: Любитимеш Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою. [Це перша заповідь]. [І друга, подібна до неї]: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! Іншої, більшої заповіді від цих немає. І сказав Йому книжник: Добре, Учителю, по правді відповів Ти, що Бог є один і немає іншого, крім Нього, і що любити Його всім серцем, усім розумом, [усією душею], усією силою, і що любити ближнього, як себе самого, — це більше за всякі всепалення та жертви. А Ісус, побачивши, що він розумно відповів, сказав йому: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не наважувався Його більше запитувати. І у відповідь Ісус, навчаючи в храмі, сказав: Як можуть книжники говорити, що Христос є Син Давидів? Сам Давид промовив під впливом Святого Духа: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги. Сам Давид називає Його Господом, то як же Він може бути його сином? І багато людей слухали Його з насолодою.
Вiд Марка 12:28-37 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь? Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш, Господь один єсть; і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь. А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема. І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він; і що любити Його всїм серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти. І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І нїхто нїколи не важив ся Його питати. І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів? Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх." Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.