Вiд Матвiя 26:36-56
Вiд Матвiя 26:36-56 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам. І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити. Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною... І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти... І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?... Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло. Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя! І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були. І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши. Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський... Уставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник! І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями. А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його. І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його. Ісус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його. А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо. Тоді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть. Чи ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів? Але як має збутись Писання, що так статися мусить? Тієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви. Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...
Вiд Матвiя 26:36-56 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Тоді Ісус та Його учні прийшли до місцевості, що називалася Ґефсиманією. І сказав Він учням Своїм: «Посидьте тут, поки Я піду помолюся». Він узяв з собою Петра та двох синів Зеведеєвих. Ісус почав сумувати й журитися, мовлячи учням своїм: «Душа Моя переповнена смертельної скорботи. Зостаньтесь тут і попильнуйте зі Мною». І відійшовши трохи подалі, Він упав долілиць і почав молитися: «Отче Мій, якщо це можливо, хай обмине Мене ця чаша страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш». Повернувшись до Своїх учнів, Ісус побачив, що вони сплять. І звернувся тоді Ісус до Петра: «Хіба ж не могли ви лише однієї години не спати? Не спіть і моліться, щоб не піддатися спокусам, бо дух ваш прагне, а тіло — немічне». І знову Ісус відійшов убік і почав молитися: «Якщо ж не обмине ця чаша страждань Мене, якщо доведеться Мені пити з неї, то нехай збудеться воля Твоя!» Коли Ісус повернувся до учнів, то знову побачив, що вони сплять, бо повіки їхні поважчали. Ісус залишив їх утретє і, відійшовши осторонь, знову молився про те ж саме. Коли Він повернувся до учнів Своїх, то мовив: «Ви все ще спите та відпочиваєте? Час настав, коли Сина Людського віддадуть до рук грішників. Вставайте! Ходімо! Дивіться, ось зрадник Мій наближається!» Поки Ісус це казав, з’явився Юда, один з дванадцятьох апостолів, а з ним разом і великий натовп з мечами та палицями. Цих людей послали головні священики та старійшини. Юда пообіцяв подати їм знак, кажучи: «Той, кого я поцілую, і є Ісус. Заарештуйте Його». Тож він підійшов до Ісуса й, мовивши: «Вітаю Тебе, Вчителю», — поцілував Його. Ісус сказав йому: «Друже, роби те, заради чого прийшов». Тоді деякі чоловіки з натовпу схопили Ісуса і взяли Його під варту. Та один із тих, хто був з Ісусом, вихопив свого меча і, вдаривши слугу первосвященика, відтяв йому вухо. Але Ісус сказав йому: «Вклади меча свого назад до піхов, бо той, хто береться за меч, від меча й загине. Напевно відомо тобі, що Я можу попросити Отця Мого, і Він одразу дасть Мені хоч цілих дванадцять легіонів Ангелів. Та якщо Я так зроблю, то не збудеться тоді те, що було написане у Святому Писанні». Потім Ісус звернувся до натовпу зі словами: «Ви прийшли, щоб схопити Мене, як розбійника, з мечами та палицями. Я ж щодня сидів з вами у храмі навчаючи людей, та ви не заарештували Мене. Однак все це сталося, щоб збулося написане пророками». Тоді всі учні залишили Його і повтікали геть.
Вiд Матвiя 26:36-56 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Тоді Ісус приходить з ними на місце, яке називається Гефсиманія, і каже учням: Посидьте тут, поки Я піду помолюся там. І, взявши з Собою Петра та двох синів Зеведеєвих, почав сумувати й терзатися. Тоді каже їм: Моя душа сумує смертельно; побудьте тут і попильнуйте зі Мною. І, пройшовши трохи вперед, упав ниць і молився, кажучи: Отче Мій, якщо можливо, нехай ця чаша пройде повз Мене! Утім, не як Я хочу, а як Ти. Приходить Він до учнів, і бачить, що вони сплять, і каже Петру: То ви не змогли й однієї години попильнувати зі Мною? Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу; дух-то хоче, а плоть немічна. Знову вдруге відійшов і помолився, кажучи: Отче Мій, якщо ця чаша не може пройти повз Мене, щоб Мені не пити її, нехай буде Твоя воля. Прийшовши, Він побачив, що вони знову сплять, бо в них обважніли очі. І, залишивши їх, знову відійшов і помолився втретє, сказавши ті самі слова. Тоді приходить до Своїх учнів і каже їм: Ви й далі спите і відпочиваєте? Ось наблизився час, і Син Людський видається в руки грішників. Уставайте, ходімо; ось наблизився Мій зрадник. Ще Він говорив, як прийшов Іуда, один із Дванадцятьох, і з ним багато народу з мечами й киями від первосвященників і старійшин народу. А Його зрадник дав їм знак, сказавши: Кого я поцілую, той і Він; схопіть Його. І, відразу підійшовши до Ісуса, сказав: Вітаю, Равві! — і поцілував Його. Ісус сказав йому: Друже, для чого ти прийшов? Тоді вони підійшли, наклали на Ісуса руки і схопили Його. І ось один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, витягнув свій меч, і вдарив раба первосвященника, і відтяв йому вухо. Тоді Ісус каже йому: Поклади свій меч у його місце, бо всі, що візьмуть меч, від меча й загинуть. Чи ти думаєш, що Я не можу зараз попросити Свого Отця, і Він дасть Мені більше, ніж дванадцять легіонів ангелів? Як тоді збудеться Писання, що так має статися? У той час Ісус сказав народу: Як на розбійника вийшли ви з мечами й киями, щоб узяти Мене. Щодня Я сидів з вами в Храмі й навчав, і ви не хапали Мене. А це все сталося для того, щоб збулися писання пророків. Тоді всі учні залишили Його і втекли.
Вiд Матвiя 26:36-56 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Тоді Ісус приходить з ними до місця, яке зветься Гетсиманія, і каже їм: Посидьте тут, поки Я піду і там помолюся. І, взявши Петра та двох Зеведеєвих синів, почав сумувати й тужити. Тоді каже їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя. Залишайтеся тут і пильнуйте зі Мною! І, пройшовши трохи далі, упав долілиць, молячись і кажучи: Отче Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша; однак не як Я хочу, а як Ти. Повертається до учнів і знаходить, що вони сплять, і каже Петрові: То не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною? Пильнуйте та моліться, щоб не потрапити у спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне. Знову відійшов; удруге почав молитися, промовляючи: Отче Мій, якщо ця чаша не може обминути, щоб Я не пив її, нехай буде Твоя воля. Повернувшись, побачив, що вони знову спали, бо їхні очі стали важкими. Залишивши їх, Він відійшов, знову помолився і втретє повторив ті самі слова. Тоді приходить до учнів і каже їм: Ви все ще спите й відпочиваєте? Ось наблизилася година, і Син Людський видається в руки грішників. Устаньте, ходімо, бо наблизився Мій зрадник! Він ще говорив, як прийшов Юда, один із дванадцятьох, а з ним велика юрба з мечами та киями від первосвящеників і старших народу. А той, хто видавав Його, подав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то Він. Схопіть Його! Він відразу підійшов до Ісуса і сказав: Радій, Учителю! — та й поцілував Його. Ісус запитав його: Друже, для чого ти прийшов? А ті підступили, наклали руки на Ісуса й схопили Його. І ось один із тих, які були з Ісусом, простягнувши руку, вихопив свого меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо. Тоді каже йому Ісус: Поверни свого меча на його місце, бо всі, хто бере меч, від меча загинуть. Чи ти думаєш, що Я не можу вблагати Мого Отця, аби Він дав Мені понад дванадцять легіонів ангелів? Як же тоді збудуться Писання, що так має статися? У той час Ісус промовив до юрби: Немов на розбійника ви вийшли з мечами й киями, щоб Мене схопити; щодня Я перебував у храмі, навчаючи, і ви не схопили Мене. Це ж усе сталося, аби збулося Писання пророків. Тоді всі учні, залишивши Його, втекли.
Вiд Матвiя 26:36-56 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Тодї приходить з ними Ісус на врочище Гетсиман, і рече до учеників: Сидїть тут, поки, пійшовши, помолюсь оттам. І взяв із собою Петра та двох синів Зеведєвих, і почав скорбіти та вдаватись у тугу. Тодї рече до них: Тяжко сумна душа моя аж до смертї. Підождїть тут, і не спїте зо мною. І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи: Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти. І приходить до учеників, і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною? Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу. Дух то охочий, тїло ж немошне. Знов, удруге відійшовши, молив ся, глаголючи: Отче мій, як не може ся чаша мимо йти від мене, коли не пити му її, нехай станеть ся воля твоя. І, прийшовши, знаходить їх знов сплячих, були бо очі в них важкі. І, зоставивши їх, пійшов ізнов, і моливсь утретє, промовляючи те ж саме слово. Тодї приходить до учеників своїх, і рече їм: Спіть уже й спочивайте, ось настиг час, і Син чоловічий буде виданий у руки грішникам. Уставайте, ходїмо: ось наближуєть ся зрадник мій. Ще він говорив, коли се Юда, один з дванайцяти, приходить, а з ним багато народу з мечами й дручєм, од архиєреїв та старших людських. Зрадник же Його дав знак їм, кажучи: Кого я поцїлую, той і єсть він: беріть його. І, зараз приступивши до Ісуса, каже: Радуй ся, учителю; та й поцїлував Його. Ісус же рече йому: Друже, чого прийшов єси? Тодї, приступивши, наложили руки на Ісуса, та й узяли Його. І ось один з тих, що з Ісусом, простягши руку, вихопив меча свого, й, вдаривши слугу архиєрейського, відтяв йому вухо. Тодї рече до него Ісус: Верни меч твій в місце його: всї бо, що візьмуть ся за меч, од меча погинуть. Або думаєш, що не міг би нинї вблагати Отця мого, й приставив би менї більш дванайцяти легионів ангелів? Як же тодї справдились би писання, що так мусить статись? Тієї ж години рече Ісус до народу: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями, брати мене? Щодня сидїв я в вас, навчаючи в церкві, і не брали мене. Се ж усе стало ся, щоб справдились писання пророчі. Тодї всї ученики, покинувши Його, повтїкали.