Вiд Матвiя 19:1-30
Вiд Матвiя 19:1-30 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І сталось, як Ісус закінчив ці слова, то Він вирушив із Галілеї, і прибув до країни Юдейської, на той бік Йордану. А за Ним ішла безліч народу, і Він уздоровив їх тут. І підійшли фарисеї до Нього, і, випробовуючи, запитали Його: Чи дозволено дружину свою відпускати з причини всякої? А Він відповів і сказав: Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, створив їх чоловіком і жінкою? І сказав: Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом, тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує! Вони кажуть Йому: А чому ж Мойсей заповів дати листа розводового, та й відпускати? Він говорить до них: То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було. А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб. Учні говорять Йому: Коли справа така чоловіка із дружиною, то не добре одружуватись. А Він їм відказав: Це слово вміщають не всі, але ті, кому дано. Бо бувають скопці, що з утроби ще матерньої народилися так; є й скопці, що їх люди оскопили, і є скопці, що самі оскопили себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, нехай вмістить. Тоді привели Йому діток, щоб поклав на них руки, і за них помолився, учні ж їм докоряли. Ісус же сказав: Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким. І Він руки на них поклав, та й пішов звідтіля. І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне? Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді. Той питає Його: Які саме? А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво. Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе. Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені? Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною. Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі маєтки він мав. Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне. Іще вам кажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти! Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: Хто ж тоді може спастися? А Ісус позирнув і сказав їм: Неможливе це людям, та можливе все Богові. Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом; що ж нам буде за це? А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих. І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокротно одержить і успадкує вічне життя. І багато-хто з перших останніми стануть, а останні першими.
Вiд Матвiя 19:1-30 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Скінчивши Свою розповідь, Ісус покинув Ґалилею і попрямував до землі юдейської по той бік Йордану. Та великий натовп ішов слідом за Ним, і Він зціляв усіх недужих. Підійшли до Ісуса кілька фарисеїв і, випробовуючи, запитали Його: «Чи дозволено чоловікові розлучитися з дружиною своєю байдуже з якої причини?» Ісус відповів: «Хіба не читали ви у Святому Писанні, що від самого початку створення світу Господь „створив людей чоловіком і жінкою”». І мовив Господь: «Чоловік покине батька й матір своїх, з’єднається з дружиною своєю, і стануть вони єдиною людиною. Отже, більше не буде їх двоє, а буде одна плоть, і нехай ніхто не роз’єднає тих, кого Бог з’єднав разом». Вони запитали: «Чому ж тоді Мойсей заповів, що чоловік може розлучитися з жінкою, давши їй розвідного листа?» Ісус на те відповів: «Мойсей дозволив вам розлучатися з жінкою через упертість сердець ваших, а спочатку цього не було. Кажу вам, що якщо чоловік розлучається зі своєю дружиною не через її розпусту й одружується з іншою жінкою, то він чинить перелюб». Тоді Його учні мовили до Нього: «Якщо такі справи, то й зовсім не варто одружуватися». На те Ісус відповів: «Не кожен може сприйняти це вчення, а лише ті, кому було Богом дано. Бувають такі чоловіки, які народилися скопцями, а ще бувають такі, яких люди зробили скопцями, та є ще й такі, котрі вирішили не одружуватися заради Царства Божого. Той, хто може сприйняти це вчення, нехай сприймає його!» Тоді люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх і помолився за них. Коли Його учні побачили це, вони почали дорікати їм. Ісус сказав: «Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Небесне належить таким, як вони». Ісус поклав на дітей руки, і благословивши їх, пішов звідти. Один чоловік підійшов до Ісуса і запитав Його: «Вчителю, що доброго мушу я зробити, аби успадкувати вічне життя?» На те Ісус мовив: «Чому ти Мене питаєш, що є добре? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога. Але, якщо хочеш мати вічне життя, виконуй заповіді». Тоді чоловік спитав: «Які заповіді?» На те Ісус відповів: «Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не бреши, шануй батька й матір своїх, люби ближнього свого, як себе самого». І мовив чоловік до Нього: «Я завжди виконував усі ці заповіді. Чого мені ще бракує?» Тоді Ісус мовив: «Якщо хочеш бути досконалим, іди й продай все, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним, й матимеш ти багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною». Та коли чоловік це почув, то глибоко засмутився, бо був він дуже багатий. Ісус звернувся до Своїх учнів: «Істинно кажу вам: тяжко буде багатому ввійти в Царство Боже! Ще кажу вам: легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже». Почувши це, учні Ісуса дуже здивувалися й запитали Його: «То хто ж тоді може бути спасенний?» Подивившись на них, Ісус відповів: «Це неможливо для людей, але не для Бога, бо для Нього немає нічого неможливого». Тоді Петро промовив до Нього: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою! То що ми с того матимемо?» Тоді Ісус сказав: «Істинно кажу вам: коли настане новий світ, Син Людський зійде на престол слави Своєї, і ви, хто за Мною йшли, також сидітимете на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять племен ізраїльських. Кожний, хто залишив хату свою, братів, сестер, батька, матір, дітей або господарство своє заради імені Мого, одержить у сто разів більше, ніж залишив, а також успадкує вічне життя. Багато з тих, хто сьогодні перші, стануть останніми, а останні — першими».
Вiд Матвiя 19:1-30 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Коли Ісус скінчив говорити ці слова, то пішов із Галілеї і прийшов у межі Іудеї по той бік Іордану. За Ним пішло багато людей, і Він зцілив їх там. І підійшли до Нього фарисеї і, спокушаючи Його, кажуть Йому: Чи можна чоловіку розлучатися зі своєю дружиною з будь-якої причини? Він сказав їм у відповідь: Хіба ви не читали, що Той, Хто створив, від початку створив їх чоловіком і жінкою і сказав: Тому залишить чоловік батька й матір і приліпиться до своєї дружини, і будуть двоє однією плоттю. Так що вони вже не двоє, а одна плоть. Тому — що́ Бог поєднав, того людина хай не розлучає. Вони кажуть Йому: Чому ж тоді Мойсей заповів давати розвідний лист і розлучатися з нею? Він каже їм: То через ваше твердосердя Мойсей дозволив вам розлучатися зі своїми дружинами, а від початку так не було. Кажу ж вам: хто розлучиться зі своєю дружиною інакше, як за блуд, і одружиться на іншій, той перелюбствує; і хто одружиться на розлученій, той перелюбствує. Його учні кажуть Йому: Якщо така справа чоловіка з жінкою, то краще не одружуватися. Він же сказав їм: Не всі вміщають це слово, а тільки ті, кому дано. Бо є скопці, які народились такими від утроби матері; є скопці, яких оскопили люди; а є скопці, які самі себе оскопили ради Царства Небесного. Хто може вмістити це, нехай вмістить. Тоді привели до Нього дітей, щоб Він поклав на них руки і помолився, та учні заборонили їм. Ісус же сказав: Пустіть дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне. І, поклавши на них руки, пішов звідти. І ось підійшов один чоловік і сказав Йому: Учителю добрий, що мені зробити доброго, щоб мати вічне життя? Iсус сказав йому: Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не добрий, крім одного Бога. Якщо хочеш увійти в життя, дотримайся заповідей. Той каже Йому: Яких? Ісус сказав: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не лжесвідчи, шануй свого батька і матір і люби свого ближнього, як самого себе. Юнак каже Йому: Усе це я виконав з юності. Чого ще мені бракує? Ісус каже йому: Якщо хочеш бути досконалим, піди продай своє майно і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді приходь і йди за Мною. Почувши ці слова, юнак відійшов засмученим, бо мав багато добра. Ісус же сказав Своїм учням: Істинно вам кажу: важко багатому ввійти в Царство Небесне. І ще кажу вам: легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже. Почувши це, Його учні були дуже вражені й сказали: Хто ж тоді може спастися? Та Ісус, поглянувши на них, сказав їм: Людям це неможливо, та Богу все можливо. Тоді Петро сказав Йому у відповідь: Ось ми залишили все і пішли за Тобою. Що ж нам буде за це? Ісус сказав їм: Істинно вам кажу: ви, які пішли за Мною, при відродженні світу, коли Син Людський сяде на Своєму славному престолі, і ви сядете на дванадцяти престолах судити дванадцять племен Ізраїля. І кожен, хто залишив доми, чи братів, чи сестер, чи батька, чи матір, чи дружину, чи дітей, чи поля ради Мого імені, той отримає в стократ і успадкує вічне життя. Багато ж перших будуть останніми, а останніх — першими.
Вiд Матвiя 19:1-30 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Після того, як Ісус закінчив ці слова, Він вийшов з Галилеї і прибув до юдейських околиць, що за Йорданом. За Ним пішло багато людей, і Він оздоровив їх там. Підійшли до Нього фарисеї і, випробовуючи Його, запитали: Чи годиться чоловікові розлучатися зі своєю дружиною з будь-якої причини? А Він у відповідь сказав: Хіба не читали ви, що Творець на початку створив їх чоловіком і жінкою? І сказав: Тому залишить чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і обоє будуть одним тілом. То вже буде не два, а одне тіло. Отже, що Бог поєднав, людина хай не розлучає. Кажуть Йому: А чому ж Мойсей звелів дати листа про розлучення і її відпустити? Він каже їм: Мойсей через вашу жорстокість дозволив вам розлучатися з вашими дружинами, але спочатку так не було. Кажу ж вам, що кожен, хто розлучається зі своєю дружиною, — за винятком випадку, спричиненого розпустою, — і одружується з іншою, чинить перелюб, [і хто одружується з розлученою, чинить перелюб]. Його учні кажуть Йому: Коли така справа чоловіка з жінкою, то краще не одружуватися. Він же сказав їм: Не всі розуміють це слово, а лише ті, кому дано. Бо є євнухи, які такими народилися з лона матері; є євнухи, яких оскопили люди, і є євнухи, які задля Царства Небесного оскопили самі себе. Хто може збагнути, нехай збагне. Тоді привели до нього дітей, щоб руки поклав на них і помолився, а учні заборонили їм. Та Ісус сказав: Облиште дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо для таких є Царство Небесне. І, поклавши на них руки, Він пішов звідти. І ось один, підійшовши, сказав Йому: Учителю [добрий], що доброго я маю робити, аби мати вічне життя? Ісус сказав йому: Чому питаєш Мене про добре? Добрий тільки Один Бог. Як хочеш увійти до життя, дотримуйся заповідей. Той питає Його: Яких? Ісус відповів: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька та матір і люби ближнього свого, як самого себе. Каже Йому юнак: Це все зберіг я [змалку], чого ще мені бракує? Ісус відповів йому: Якщо хочеш бути досконалим, піди та продай своє майно, роздай бідним і матимеш скарб на небесах, а тоді приходь і йди за Мною. Почувши ці слова, юнак із сумом відійшов, бо мав великі маєтки. А Ісус сказав Своїм учням: Запевняю вас, що важко багатому ввійти в Царство Небесне. І ще додам: легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже. Почувши це, учні дуже здивувалися і сказали: То хто ж тоді може спастися? Поглянувши на них, Ісус промовив: Для людей це неможливо, а для Бога все можливе. Тоді Петро, звернувшись до Нього, сказав: Ось ми залишили все й пішли за Тобою, то що нам буде? А Ісус відказав: Запевняю вас, що ви, які пішли за Мною, у новому бутті, коли сяде Син Людський на престолі Своєї слави, сядете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять племен Ізраїля. І кожний, хто задля Мого Імені залишить дім або братів, або сестер, або батька, або матір, [або дружину], або дітей, або поля, той отримає в сто разів більше і матиме у спадок вічне життя. Багато перших будуть останніми, а останні — першими.
Вiд Матвiя 19:1-30 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І сталось, як скінчив Ісус цї слова, вийшов він з Галилеї, і прийшов у гряницї Юдейські, за Йорданом. І йшло слїдом за Ним пребагато народу, й вигоїв їх там. І приступили до Него Фарисеї, спокушуючи Його, й кажучи Йому: Чи годить ся чоловікові розводитись із жінкою своєю за всяку вину? Він же, озвавшись, рече їм: Хиба ви не читали, що хто втворив у починї, - чоловіком і жінкою втворив їх? І рече: Тому чоловік покине батька й матїр та пригорнеть ся до жінки своєї, й будуть удвох тїло одно; так що вже не двоє, а тїло одно. Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучує. Кажуть вони Йому: На що ж звелїв Мойсей давати розвідний лист і розводитись із нею? Рече їм: Мойсей задля жорстокости сердець ваших дозволив вам розводитись із жінками вашими; у починї ж не було так. Глаголю ж вам: Хто розведеть ся з жінкою своєю - хиба за перелюб - та оженить ся з иншою, робить перелюб; і хто з розвідкою оженить ся, робить перелюб. Кажуть Йому ученики Його: Коли така справа чоловіка з жінкою, то не добре женитись. Він же рече їм: Не всї зміщають слово се, а кому дано. Єсть бо скопцї, що з утроби матерної родились так; і є скопцї, що скопились од людей; і є скопцї, що скопили себе задля царства небесного. Хто може змістити, нехай містить. Тодї поприводили до Него дїток, щоб положив руки на них, та помолив ся; ученики ж заказували їм. Ісус же рече: Пустїть дїток, не з'упиняйте їх прийти до мене, бо таких царство небесне. І, положивши руки на них, пійшов звідтіля. І ось один, приступивши, каже Йому: Учителю благий, що доброго робити менї, щоб мати життє вічне? Він же рече до Него: Чого ти звеш мене благим? нїхто не благий, тільки один, Бог. Коли ж бажаєш увійти в життє, держи заповідї. Каже до Него: Которі? Ісус же рече: Оцї: Не вбивай, Не роби перелюбу, Не крадь, Не сьвідкуй криво; Поважай батька твого й матїр, і: Люби ближнього твого, як себе самого. Каже Йому молодець: Все се хоронив я з малку мого; чого ще не достає менї? Рече до него Ісус: Коли хочеш бути звершений, іди продай, що маєш, і дай убогим, а мати меш скарб на небі; і приходь, та й іди слїдом за мною. Як же почув молодець се слово, одійшов засмутившись; бо мав достатки великі. Ісус же рече до учеників своїх: Істино глаголю вам: Що тяжко багатому ввійти в царство небесне. Знов же глаголю вам: Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти. Почувши ж ученики Його, дивувались вельми, кажучи: Хто ж зможе спасти ся? Ісус же, глянувши, рече їм: У людей се не можливе, у Бога ж все можливе. Озвавсь тодї Петр і каже до Него: Ось ми покинули все, та й пїйшли слїдом за Тобою; що ж буде нам? Ісус же рече до них: Істино глаголю вам: Що ви, пійшовши слїдом за мною, у новонастанню, як сяде Син чоловічий на престолї слави своєї, сядете також на дванайцяти престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих. І кожен, хто покинув доми, або братів, або сестер, або батька, або матїр, або жінку, або дїтей, або поля, задля імя мого, в сотеро прийме, й життє вічне осягне. Тільки ж многі перві будуть останнї, а останнї - перві.