Вiд Матвiя 15:21-28

Вiд Матвiя 15:21-28 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Ісус пішов звідти й подався до земель Тира та Сидона. І прийшла до Нього одна з місцевих жінок, ханаанка, й почала голосити: «Змилуйся наді мною, Господи, Сину Давидів! У мене дочка біснувата, дуже страждає». Та Ісус нічого їй не відповів. Тоді учні підійшли до Нього й почали просити: «Прожени її! Вона весь час іде за нами й кричить!» У відповідь Він мовив: «Я посланий лише до заблудлих овець народу ізраїльського». Тоді вона підійшла до Ісуса, вклонилася і сказала: «Господи, поможи мені!» І сказав Ісус: «Не годиться забирати хліб у дітей і давати його собакам». Тоді вона каже: «Це правда, Господи, але навіть собаки їдять ті крихти, що падають зі столу їхнього хазяїна». На те Ісус відповів: «Жінко, твоя віра велика! Нехай буде те, чого ти бажаєш!» І тієї ж миті її дочка зцілилася.

Вiд Матвiя 15:21-28 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські. І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить! А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами! А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого... А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені! А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам... Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів. Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

Вiд Матвiя 15:21-28 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони. Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся. Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами. Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого. Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи менї. Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам. А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх. Тодї озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.

YouVersion використовує файли cookie для персоналізації вашого досвіду. Використовуючи наш вебсайт, ви приймаєте використання файлів cookie, як описано в нашій Політиці конфіденційності