Вiд Матвiя 14:22-33
Вiд Матвiя 14:22-33 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Одразу ж після цього Ісус звелів Своїм учням сісти в човен і плисти на інший берег озера, а Сам залишився, щоб відпустити людей. Відпустивши народ, Він пішов на гору помолитися. Коли ж настав вечір, Ісус залишався там на самоті. Човен відплив уже досить далеко від берега, і хвилі кидали його з боку на бік, бо вітер був зустрічний. Десь між третьою та шостою ранку Ісус пішов до Своїх учнів, ступаючи по воді. Коли учні побачили, що Ісус іде по воді, то жахнулись і з переляку закричали: «Це привід!» Тієї ж миті Ісус мовив до них: «Заспокойтеся! Це Я! Не бійтеся!» На те Петро Йому сказав: «Господи, якщо це Ти, звели мені підійти до Тебе по воді». І сказав Ісус: «Іди!» Петро вийшов із човна, і пішов по воді, підійшовши до Ісуса. Раптом відчувши сильний вітер, Петро злякався, почав тонути і закричав: «Господи, спаси мене!» Ісус одразу ж простягнув до нього руку, схопив його, мовивши: «Маловіре, чого ти засумнівався?» А коли вони разом сіли в човен, то вітер вщух. Усі, хто був у човні, вклонилися Ісусові, мовивши: «Ти — істинно Син Божий!»
Вiд Матвiя 14:22-33 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
І відразу Ісус змусив Своїх учнів сісти в човен і пливти раніше за Нього на той бік, поки Він відпускатиме народ. Відпустивши народ, Він зійшов на гору один помолитись; коли ж настав вечір, Він був там один. А човен був уже на середині моря, і його кидало хвилями, бо дув зустрічний вітер. О четвертій сторожі ночі Ісус пішов до них, ідучи по морю. Учні, побачивши, що Він іде по морю, стривожились і сказали: Це привид! — і від страху закричали. Та Ісус відразу заговорив з ними і сказав: Підбадьортесь! Це Я, не бійтесь! Петро сказав Йому у відповідь: Господи, якщо це Ти, накажи мені прийти до Тебе по воді. Він сказав: Іди, — і Петро, вийшовши з човна, пішов по воді, ідучи до Ісуса. Та, побачивши сильний вітер, злякався і, почавши тонути, закричав: Господи, врятуй мене! Ісус відразу простягнув руку, підхопив його і каже йому: Маловіре, чому ти засумнівався? І коли вони сіли в човен, вітер ущух. А ті, що були в човні, підійшли, поклонились Йому і сказали: Воістину Ти Син Божий.
Вiд Матвiя 14:22-33 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить. Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам. А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний. А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю. Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали... А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь! Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді. А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса. Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!... І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився? Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула. А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!
Вiд Матвiя 14:22-33 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І зараз же звелів [Ісус Своїм] учням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей. Відпустивши народ, піднявся Сам на гору, щоб молитися. Як звечоріло, Він залишався там на самоті. Човен уже був далеко від берега; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер. У четверту сторожу ночі [Ісус] попрямував до них, ідучи по морю. А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали. Зараз же сказав їм Ісус: Кріпіться, це Я, не бійтеся! Петро, озвавшись до Нього, сказав: Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді! Він же сказав: Іди! І, вийшовши із човна, Петро пішов по воді, щоб іти до Ісуса. Та, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: Господи, спаси мене! І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його, та й каже йому: Маловірний, чому ти засумнівався? Коли вони ввійшли до човна, вітер стих. А ті, які були в човні, поклонилися Йому, кажучи: Ти насправді є Божий Син!
Вiд Матвiя 14:22-33 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ. А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один. Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний. У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю. І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку. Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь. Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї. Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса. Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене. Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси? І як увійшли вони в човен, утих вітер. А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.