Вiд Матвiя 13:3-9
Вiд Матвiя 13:3-9 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Він багато чого навчав їх, розмовляючи притчами. Він сказав: «Вийшов селянин і заходився сіяти. Коли він розкидав зерно, то деяке впало край дороги; налетіли птахи і склювали його. Інші зерна впали на кам’янистий ґрунт, де землі було мало. Вони швидко проросли, оскільки лежали неглибоко, та коли зійшло сонце, то обпекло паростки, і вони засохли, бо не мали глибокого коріння. Інші зерна впали серед теренів, що вигналися й задушили паростки. Ще інше зерно впало на добру землю й проросло, і вродило у сто, шістдесят, та тридцятеро разів більше від посіяного. Той, хто має вуха, нехай почує!»
Вiд Матвiя 13:3-9 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
І багато говорив до них притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч сіяти. І коли сіяв, одні зерна впали край дороги, і прилетіли пташки і поклювали їх. Інші впали на кам’янистий грунт, де було небагато землі, і відразу проросли, бо земля була неглибока. Коли ж зійшло сонце, були обпалені і, не маючи кореня, засохли. Ще інші впали в терен, і терен виріс і заглушив їх. Ще інші впали на добрий грунт і дали плід, яке сто, яке шістдесят, а яке тридцять. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
Вiд Матвiя 13:3-9 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти. І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували. Другі ж упали на ґрунт кам’янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була; а як сонце зійшло, то зів’яли, і коріння не мавши, посохли. А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив. Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
Вiд Матвiя 13:3-9 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І Він багато розповідав їм притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч сіяти. І коли сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи та визбирали його. Інше впало на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, і швидко зійшло, бо не мало глибокої землі, а як піднялося сонце, — зів’яло і, не маючи кореня, засохло. Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його. А інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто, одне в шістдесят, одне в тридцять разів. Хто має вуха [щоби слухати], нехай слухає!
Вiд Матвiя 13:3-9 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І промовляв до него багато приповістями, глаголючи: Ото вийшов сїяч сїяти; і як він сїяв, инше впало край шляху, й прилетїло птаство, та й повизбирувало його. Инше ж упало на каменистому, де не мало землї багато, й зараз посходило, бо не мало глибокої землї; як же зійшло сонце, то й повяло воно, а, не мавши кореня, посохло. А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його. Инше ж упало на добру землю, і дало овощ, одно в сотеро, друге в шісьдесятеро, инше ж у трийцятеро. Хто має уші слухати, нехай слухає.