Вiд Луки 5:17-26
Вiд Луки 5:17-26 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Сталося так, що одного разу, коли Ісус проповідував людям слово Своє, перед Ним також сиділи фарисеї й вчителі Закону, які посходилися до Нього з різних міст Ґалилеї та Юдеї, а також із Єрусалиму. І сила Господня була з Ісусом, тож міг Він зцілювати людей. Кілька чоловіків принесли до Ісуса паралізованого, який лежав у ліжку й намагалися пронести його і покласти перед Ним. Але пробитися крізь натовп вони не змогли, тож, розібравши дах будинку, де був Ісус, спустили хворого на його ліжку посеред натовпу перед Ним. Побачивши, як сильно вони вірують, Ісус мовив до хворого: «Друже, гріхи твої прощені!» На те фарисеї та книжники подумали: «Хто Він такий, що так зневажає Всевишнього? Ніхто не може прощати гріхи, крім Самого Бога!» Та Ісусові були відомі їхні думки, тож Він їм відповів: «Чому ви так думаєте? Що легше сказати: „Твої гріхи прощені” чи „Вставай і ходи?” Але Я доведу, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І мовив Він до паралізованого: «Кажу тобі, вставай, бери постіль свою і йди додому!» Тієї ж миті паралізований встав перед ними, забрав свої ноші і подався додому, прославляючи Бога. Всі були вражені й хвалили Бога. Благоговіння охопило їх, й вони казали: «Сьогодні ми бачили неймовірні речі!»
Вiд Луки 5:17-26 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Одного дня, коли Він навчав, і сиділи фарисеї і законовчителі, які прийшли з усіх сіл Галілеї, Iудеї і з Єрусалима, і сила Господня була для зцілення хворих, ось прийшли люди, несучи на постелі чоловіка, який був паралізований, і намагалися внести його в дім і покласти перед Ним; і, не знайшовши, кудою внести його через багатолюдність, піднялися на дах, і спустили його з постіллю крізь черепицю на середину перед Iсусом. Він, побачивши їхню віру, сказав йому: Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи! Тут книжники й фарисеї почали міркувати: Хто це такий, що говорить богохульства? Хто може прощати гріхи, крім одного Бога? Iсус, зрозумівши їхні думки, сказав їм у відповідь: Чому ви міркуєте таке у своїх серцях? Що легше: сказати: Прощаються тобі твої гріхи, — чи сказати: Устань і ходи? Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, — сказав паралізованому, — кажу тобі: Устань, візьми свою постіль і йди додому. I той відразу встав перед ними, узяв те, на чому лежав, і пішов додому, славлячи Бога. I всіх охопив жах, і вони славили Бога і, наповнившись страхом, казали: Ми бачили незвичайне сьогодні.
Вiд Луки 5:17-26 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчителі, що посходилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх, і ось люди на ложі принесли чоловіка, що розслаблений був, і намагалися внести його, і перед Ним покласти. Не знайшовши ж кудою пронести його з-за народу, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на середину перед Ісуса. І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої! А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: Хто ж Оцей, що богозневагу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?... Відчувши ж Ісус думки їхні, промовив у відповідь їм: Що міркуєте ви в серцях ваших? Що легше: сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Уставай та й ходи? Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, тож каже Він розслабленому: Кажу Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім! І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога. І всіх жах обгорнув, і славили Бога вони. І переповнились страхом, говорячи: Дивні речі сьогодні ми бачили!...
Вiд Луки 5:17-26 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І сталося одного дня, коли Він навчав, сиділи фарисеї і законовчителі, які поприходили з усіх сіл галилейських і юдейських та з Єрусалима; і сила Господня була в Ньому, щоб оздоровляти. І ось люди принесли на носилках чоловіка, який був паралізований, і намагалися внести його й покласти перед Ним. І, не знайшовши, як пронести його крізь натовп, вони вилізли на дах, та й крізь черепицю опустили його з носилками на середину перед Ісусом. Побачивши їхню віру, Він сказав: Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи! І книжники та фарисеї почали міркувати, кажучи: Хто ж Він, що говорить таку богозневагу? Хто може прощати гріхи, крім Самого Бога? Пізнавши їхні думки, Ісус сказав їм у відповідь: Що ви роздумуєте у ваших серцях? Що легше: сказати «прощаються тобі твої гріхи», чи сказати «встань і ходи»? Але щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи! І сказав паралізованому: Кажу тобі, встань, візьми свою постіль і йди до свого дому! І враз уставши перед ними, він узяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, прославляючи Бога. А всіх охопив жах; вони славили Бога, сповнені страхом, кажучи: Неймовірне ми бачили сьогодні!
Вiд Луки 5:17-26 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І сталось одного дня, що Він учив, і сидїли Фарисеї та учителї закону, що поприходили з усїх сїл Галилейських та Юдейських і з Єрусалиму, й сила Господня була на сцїленнє їх. І ось мужі принесли на постелї чоловіка, що був розслаблений, і шукали, як би внести його та положити перед Ним. І, не знайшовши, як би внести його кріз натовп, вилїзли на хату, й кріз черепяну стелю спустили його з постїллю в середину перед Ісуса. І, бачивши віру їх, рече йому: Чоловіче, оставляють ся тобі гріхи твої. І почали міркувати письменники та Фарисеї, кажучи: Хто сей, що говорить хулу? Хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог? Постерігши ж Ісус думки їх і озвавшись, рече до них: Що ви говорите в серцях ваших? Що легше? сказати: Оставляють ся тобі гріхи твої; або сказати: Встань та й ходи? От же, щоб знали ви, що власть має Син чоловічий на землї оставляти гріхи, (рече розслабленому:) Тобі глаголю: Устань, і, взявши постїль твою, йди до дому твого. І зараз уставши перед ними й узявши на чому лежав, пійшов до дому свого, прославляючи Бога. І острах обняв усїх, і прославляли Бога, й сповнили ся страхом, кажучи: Що бачили предивне сьогоднї.