Вiд Луки 23:44-46
Вiд Луки 23:44-46 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Близько полудня темрява вкрила всю землю, і було так аж до третьої години. І сталося те тому, що сонце перестало світити. Та одразу завіса в храмі розірвалася навпіл. Ісус голосно закричав: «Отче, передаю дух Свій у Твої руки». І з цими словами Він помер.
Вiд Луки 23:44-46 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Було ж близько шостої години, і настала темрява по всій землі і тривала до дев’ятої години. I сонце затьмарилось, і завіса Храму розірвалась посередині. А Iсус, скрикнувши гучним голосом, сказав: Отче, у Твої руки віддаю Свій дух! I, сказавши це, випустив дух.
Вiд Луки 23:44-46 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев’ятої... І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє... І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...
Вiд Луки 23:44-46 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І коли настала шоста година, наступила темрява по всій землі — до дев’ятої години; померкло сонце, а завіса храму роздерлася надвоє. Скрикнувши гучним голосом, Ісус промовив: Отче, у Твої руки передаю Свій дух! Сказавши це, Він віддав духа.
Вiд Луки 23:44-46 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землї до години девятої. І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї. І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! й, се промовивши, зітхнув духа.