Вiд Луки 22:15-30
Вiд Луки 22:15-30 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму. Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона. Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою. Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде. Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене! По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається. Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника. Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає! А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити? І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого. Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться. Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець. Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець. Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх, і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів, щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.
Вiд Луки 22:15-30 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Ісус звернувся до них: «Я дуже хотів спожити разом з вами Пасхальну вечерю перш, ніж прийму страждання. Бо кажу вам, що не їстиму більше Пасхальної вечері доти, доки не здійсниться це у Царстві Божому». Потім узяв Він чашу й подякувавши Богові, сказав: «Нехай кожний з вас вип’є з чаші цієї. Бо істинно кажу вам, що Я не питиму більш від плоду лози виноградної аж до того дня, коли прийде Царство Боже». Потім Ісус узяв хлібину, та віддавши дяку Господу, благословив її. Після того Він розломив хліб і роздав Своїм апостолам зі словами: «Це тіло Моє, що буде віддане за вас. Їжте його на спомин про Мене». Після вечері Ісус так само взяв чашу з вином і промовив: «Це вино символізує кров Мою, що засновує Новий Заповіт Божий для людей, які належать Йому; і проллється вона за вас». Потім Ісус мовив: «Один із вас незабаром зрадить Мене; його рука зараз знаходиться поруч з Моєю. Син Людський піде на смерть, як і було Йому призначено Господом. Та горе тому, хто видасть Сина Людського на смерть». Тоді апостоли почали сперечатися один з одним про те, хто б міг таке зробити. Також серед учнів Ісусових спалахнула суперечка про те, хто з них вважається найбільшим. Але Ісус сказав їм: «Царі поганські панують над своїми народами. І ті, хто має владу над людьми, вимагають, щоб їх називали благодійниками. Але ж ви не поводьте себе так. Навпаки, найбільший з-поміж вас мусить стати як найменший, а пан — ніби слуга. Бо хто значніший: той, хто сидить за столом, чи той, хто йому прислуговує? Чи не той, хто сидить за столом? Але Я серед вас як той, хто прислуговує. Ви зосталися зі Мною в Моїх випробуваннях. І Я заповідаю вам Царство так само, як Мій Батько заповідав Його Мені. То ви сидітимете за Моїм столом у Царстві Небесному, будете їсти й пити зі Мною. Саме вам сидіти на престолах, щоб судити дванадцять племен ізраїльських».
Вiд Луки 22:15-30 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
I сказав їм: Я дуже бажав їсти з вами цю пасху перед Моїми стражданнями. Бо кажу вам, що вже не їстиму її, доки вона не здійсниться в Царстві Божому. I, взявши чашу і віддавши подяку, сказав: Візьміть її і розділіть між собою. Бо кажу вам, що не буду пити плоду виноградної лози, доки не прийде Царство Боже. I, взявши хліб і віддавши подяку, розламав і роздав їм, кажучи: Це Моє тіло, яке за вас віддається; це робіть на згадку про Мене. Так само взяв і чашу після вечері, кажучи: Ця чаша — Новий Завіт у Моїй крові, яка за вас проливається. Та ось рука Мого зрадника зі Мною за столом. Утім, Син Людський відійде, як Йому призначено, але горе тій людині, яка зрадить Його. I вони почали питати один одного, хто з них той, що зробить таке. Виникла й суперечка між ними, хто з них має вважатись найбільшим. Він же сказав їм: Царі язичників панують над ними, і їхні володарі називаються доброчинцями. А ви не будьте такі: а найбільший серед вас нехай буде як наймолодший, і керівник — як слуга. Бо хто більший: той, хто возлежить, чи той, хто прислуговує? Чи не той, хто возлежить? А Я серед вас як той, хто прислуговує. Ви ж пробули зі Мною в Моїх спокусах, і Я заповідаю вам Царство, як заповів Мені Мій Отець, щоб ви їли й пили за Моїм столом у Моєму Царстві і сіли на престолах судити дванадцять племен Iзраїля.
Вiд Луки 22:15-30 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І Він сказав їм: Я дуже забажав спожити з вами цю пасху, перш ніж страждатиму; кажу вам, що вже не буду споживати її, аж поки вона не сповниться в Божому Царстві. Взявши чашу та віддавши подяку, Він сказав: Візьміть її і поділіть між собою. Кажу вам, що не питиму відтепер з плоду виноградного, аж доки не прийде Царство Боже. І взявши хліб та віддавши подяку, переломив і дав їм, кажучи: Це тіло Моє, яке за вас віддається; це робіть на спомин про Мене. Так само й чашу по вечері, кажучи: Ця чаша — Новий Завіт у Моїй крові, яка за вас проливається. Ось і рука того, хто видає Мене, зі Мною на столі. Хоча Син Людський іде, як призначено, але горе тій людині, яка Його видає. І вони почали з’ясовувати між собою, хто з них міг би бути тим, хто це зробить. Була й суперечка між ними, хто з них більший. А Ісус сказав їм: Царі народів панують над ними, а ті, хто володіє ними, звуться доброчинцями. Ви ж не так, але більший між вами хай буде як менший, і начальник — як слуга. Хто більший: той, хто сидить, чи той, хто обслуговує? Хіба не той, хто сидить? Я ж серед вас як Той, Хто обслуговує. Ви є ті, які залишилися зі Мною в Моїх випробуваннях; як заповів Мені Мій Отець Царство, так і Я заповідаю вам, — щоб ви їли й пили за Моїм столом у Моєму Царстві, щоб сиділи на престолах і судили дванадцять племен Ізраїля.
Вiд Луки 22:15-30 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки: глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому. І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та подїлить собі: глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде. І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин. Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде. Та ось рука зрадника мого зо мною на столї. Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його! І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити. Постало ж і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим. Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті, що власть над ними мають, добродїями звуть ся. Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший - як слуга. Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга. Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх. І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство, щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.