Вiд Луки 2:39-52
Вiд Луки 2:39-52 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету. А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала. А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи. І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли. Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того. Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими. Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його. І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх. Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям. І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе... А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві? Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив. І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці. А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
Вiд Луки 2:39-52 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Коли Йосип та Марія виконали все, що вимагалося Законом Господнім, вони повернулися до Ґалилеї, у своє рідне місто Назарет. А Дитя росло, наливалося силою, мудрістю, і Божа благодать була на Ньому. Щороку батьки Його вирушали до Єрусалиму на свято Пасхи. Подалися вони, як завжди, й того року, коли Ісусові сповнилося дванадцять. Як скінчилося свято, батьки верталися додому, а Хлопчик Ісус лишився в Єрусалимі, хоч батьки не знали про те. Цілий день вони йшли, вважаючи, що Він десь тут, у гурті. Потім почали шукати Його серед своїх родичів та друзів. І, не знайшовши, повернулися до Єрусалиму, сподіваючись знайти Його там. І так сталося, що знайшли вони Його аж через три дні у храмі. Ісус сидів серед учителів, слухав їхню науку й ставив їм запитання. І всі, хто чули Його, були здивовані Його розумінням та відповідями. Побачивши Його, батьки були вражені, а Його мати звернулася до Нього: «Дитино, чому Ти зробив з нами таке? Твій батько і я страшенно переживали, розшукуючи Тебе». А Він відповів: «Чому ви шукали Мене? Чи ви не знали, що Я мушу бути у домі Батька Мого?» Та вони не зрозуміли цієї відповіді. Тоді Ісус повернувся із ними до Назарета, і Він слухався їх. Та Його мати зберігала все це в своїм серці. Тож Ісус зростав мудрістю, статурою та ласкою Божою і людською.
Вiд Луки 2:39-52 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
А коли вони виконали все за Законом Господнім, то повернулися в Галілею у своє місто Назарет. Дитина ж росла й зміцнялася духом, наповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній. Щороку Його батьки ходили в Єрусалим на свято Пасхи. I коли Йому було дванадцять років, вони за звичаєм свята пішли в Єрусалим. Коли ж після закінчення днів свята вони поверталися, хлопчик Iсус залишився в Єрусалимі; а Йосип і Його мати не знали про це. Думаючи, що Він був із подорожніми, вони пройшли денний шлях, а тоді стали шукати Його серед родичів і серед знайомих. Не знайшовши Його, вони повернулися в Єрусалим, шукаючи Його. А через три дні знайшли Його в Храмі, як Він сидів посеред вчителів, слухаючи їх і питаючи їх. I всі, що слухали Його, дивувались Його розуму й відповідям. Побачивши Його, вони здивувалися, і Його мати сказала Йому: Сину, чому Ти зробив таке з нами? Он Твій батько і я з сумом шукали Тебе. Та Він сказав їм: Навіщо вам було шукати Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в домі Мого Отця? Та вони не зрозуміли слів, які Він сказав їм. I Він пішов з ними, і прийшов у Назарет, і був покірним їм. А Його мати зберігала все це у своєму серці. Iсус же зростав у мудрості, у віці і в прихильності в Бога і людей.
Вiд Луки 2:39-52 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету. А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала. А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи. І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли. Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того. Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими. Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його. І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх. Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям. І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе... А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві? Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив. І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці. А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
Вiд Луки 2:39-52 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
А як виконали все за Законом Господнім, вони повернулися до Галилеї, до свого міста Назарета. Дитина ж росла й міцніла, сповнюючись мудрості, і благодать Божа була на Ній. Його батьки щороку ходили в Єрусалим на свято Пасхи. І коли виповнилося Йому дванадцять років, вони за звичаєм пішли на свято [в Єрусалим]. А як закінчилися дні свята, вони поверталися, а Хлопець Ісус залишився в Єрусалимі; та не знали того Його батьки, [Йосиф і мати]. Вони думали, що Він десь у натовпі. Пройшли день дороги і стали шукати Його поміж родичами та знайомими; і, не знайшовши, вони повернулися до Єрусалима й там шукали Його. І сталося, що через три дні знайшли Його в храмі; Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував. Усі, які слухали, дивувалися з Його розуму та відповідей. Побачивши Його, вони здивувалися; і мати Його сказала Йому: Дитино, чому Ти нам таке вчинив? Ось Твій батько і я, страждаючи, шукали Тебе. А Він відповів їм: Чому ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути при справах Мого Отця? Та вони не зрозуміли тих слів, які Він їм сказав. І пішов Він з ними, і прибув у Назарет, і слухався їх. А Його мати зберігала всі ті слова у своєму серці. А Ісус набував мудрості, віку та благодаті — у Бога і в людей.
Вiд Луки 2:39-52 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет. Хлопятко ж росло й міцнїло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому. І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи. І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм, і, сповнивши днї, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі; й не знав Йосиф і мати Його, а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими. І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його. І сталось, через три днї знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого. Дивували ся ж усї, хто слухав Його, розумом і відповідями Його. І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе. І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути менї? Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм. І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всї слова тиї в серцї своїм. І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.