Вiд Луки 2:25-52Поділитись

Вiд Луки 2:25-52 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Мешкав тоді в Єрусалимі чоловік на ймення Симеон. Був він людиною праведною й побожною. Він чекав, коли Господь прийде, та порятує Ізраїль, і Святий Дух був з ним. То Дух Святий відкрив йому, що він не спізнає смерті, доки не побачить на власні очі Господнього Христа. Осяяний Духом, прийшов Симеон у храм, і коли батьки внесли малого Ісуса, щоб зробити все для Нього згідно з традицією Закону, Симеон узяв Дитину на руки, й благословив Бога мовивши: «Тепер, Господи, відпусти слугу Свого з миром, як обіцяв Ти, оскільки очі мої бачили Твоє Спасіння, Яке Ти приготував перед усіма народами. Він — Світло для прозріння поганам і на славу Твоєму народу ізраїльському». Батько й мати були вражені тим, що було сказане про їхнього Сина. Симеон благословив їх сказавши Марії, Ісусовій матері: «Він призначений багатьох в Ізраїлі піднести або скинути додолу, Він покликаний бути знаменням, яке люди відкинуть, і потаємні думки багатьох людей відкриються, та це буде так боляче тобі, неначе меч пронизає серце твоє». У той самий час пророчиця Анна, дочка Фануїлова з роду Ашера, знаходилася у храмі. Вона була дуже стара. Сім років прожила вона з чоловіком після одруження, а потім вдовувала аж до вісімдесятичотирирічного віку. Не відлучаючись із храму, день і ніч вона постом і молитвами служила Господу. Анна підійшла до Ісусових батьків саме тоді, коли вони розмовляли з Симеоном. Вона подякувала Богові й розповіла про Ісуса всім, хто чекав визволення Єрусалиму. Коли Йосип та Марія виконали все, що вимагалося Законом Господнім, вони повернулися до Ґалилеї, у своє рідне місто Назарет. А Дитя росло, наливалося силою, мудрістю, і Божа благодать була на Ньому. Щороку батьки Його вирушали до Єрусалиму на свято Пасхи. Подалися вони, як завжди, й того року, коли Ісусові сповнилося дванадцять. Як скінчилося свято, батьки верталися додому, а Хлопчик Ісус лишився в Єрусалимі, хоч батьки не знали про те. Цілий день вони йшли, вважаючи, що Він десь тут, у гурті. Потім почали шукати Його серед своїх родичів та друзів. І, не знайшовши, повернулися до Єрусалиму, сподіваючись знайти Його там. І так сталося, що знайшли вони Його аж через три дні у храмі. Ісус сидів серед учителів, слухав їхню науку й ставив їм запитання. І всі, хто чули Його, були здивовані Його розумінням та відповідями. Побачивши Його, батьки були вражені, а Його мати звернулася до Нього: «Дитино, чому Ти зробив з нами таке? Твій батько і я страшенно переживали, розшукуючи Тебе». А Він відповів: «Чому ви шукали Мене? Чи ви не знали, що Я мушу бути у домі Батька Мого?» Та вони не зрозуміли цієї відповіді. Тоді Ісус повернувся із ними до Назарета, і Він слухався їх. Та Його мати зберігала все це в своїм серці. Тож Ісус зростав мудрістю, статурою та ласкою Божою і людською.

Вiд Луки 2:25-52 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

I ось був у Єрусалимі один чоловік на ім’я Симеон, і цей чоловік був праведний і побожний, який чекав утіхи Iзраїля, і Дух Святий був на ньому. Йому було відкрито Святим Духом, що він не побачить смерті, поки не побачить Христа Господнього. Він прийшов за спонуканням Духа в Храм і, коли батьки внесли Дитя Iсуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону, він узяв Його на руки, благословив Бога і сказав: Тепер Ти відпускаєш Свого раба, Владико, за Своїм словом з миром, бо мої очі побачили Твоє спасіння, яке Ти приготував перед усіма народами, світло для одкровення язичникам і славу Твого народу Iзраїля. А Йосип і Його мати дивувалися тому, що говорилося про Нього. I благословив їх Симеон, і сказав Марії, Його матері: Ось Він призначений для падіння і вставання багатьох в Iзраїлі і для знамення, якому противляться (і тобі самій меч пройме душу), щоб відкрилися думки багатьох сердець. Тут була пророчиця Анна, дочка Фануїла, з племені Асира (вона була дуже похилого віку, проживши з чоловіком від свого дівоцтва сім років, і була вона вдовою років вісімдесяти чотирьох), яка не відходила від Храму, постами й молитвами служачи Богу день і ніч. I вона, підійшовши у цей самий час, прославляла Господа й говорила про Нього всім, хто чекав викуплення в Єрусалимі. А коли вони виконали все за Законом Господнім, то повернулися в Галілею у своє місто Назарет. Дитина ж росла й зміцнялася духом, наповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній. Щороку Його батьки ходили в Єрусалим на свято Пасхи. I коли Йому було дванадцять років, вони за звичаєм свята пішли в Єрусалим. Коли ж після закінчення днів свята вони поверталися, хлопчик Iсус залишився в Єрусалимі; а Йосип і Його мати не знали про це. Думаючи, що Він був із подорожніми, вони пройшли денний шлях, а тоді стали шукати Його серед родичів і серед знайомих. Не знайшовши Його, вони повернулися в Єрусалим, шукаючи Його. А через три дні знайшли Його в Храмі, як Він сидів посеред вчителів, слухаючи їх і питаючи їх. I всі, що слухали Його, дивувались Його розуму й відповідям. Побачивши Його, вони здивувалися, і Його мати сказала Йому: Сину, чому Ти зробив таке з нами? Он Твій батько і я з сумом шукали Тебе. Та Він сказав їм: Навіщо вам було шукати Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в домі Мого Отця? Та вони не зрозуміли слів, які Він сказав їм. I Він пішов з ними, і прийшов у Назарет, і був покірним їм. А Його мати зберігала все це у своєму серці. Iсус же зростав у мудрості, у віці і в прихильності в Бога і людей.

Вiд Луки 2:25-52 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому. І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього. І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним, тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив: Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля! І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене. А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання, і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох! Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування, удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами. І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав. А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету. А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала. А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи. І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли. Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того. Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими. Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його. І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх. Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям. І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе... А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві? Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив. І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці. А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.

Вiд Луки 2:25-52 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

В Єрусалимі був один чоловік на ім’я Симеон, людина праведна й побожна, який очікував утіхи Ізраїля, і Святий Дух був на ньому. І було йому обіцяно Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього. І привів його Дух до храму. Коли батьки внесли Немовля Ісуса, щоби зробити з Ним за законним звичаєм, він узяв Його на руки, віддав хвалу Богові, та й сказав: Нині відпускаєш Свого раба, Владико, згідно зі Своїм словом, у мирі, бо мої очі побачили Твоє Спасіння, яке Ти приготовив перед обличчям усіх народів: Світло відкриття для язичників і славу Твого народу Ізраїля! І Його батько та мати дивувалися тим, що говорилося про Нього. А Симеон поблагословив їх і сказав Марії, Його матері: Ось, Цей поставлений на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі, як ознака суперечок; і тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрилися думки багатьох сердець! І була тут Анна — пророчиця, дочка Фануїла з роду Асира; вона дожила до глибокої старості, а з чоловіком прожила сім років від дівоцтва свого; вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, служачи вдень і вночі постом та молитвами. Прийшовши в той час, вона прославляла Господа і говорила про Нього всім, хто чекав на викуплення Єрусалима. А як виконали все за Законом Господнім, вони повернулися до Галилеї, до свого міста Назарета. Дитина ж росла й міцніла, сповнюючись мудрості, і благодать Божа була на Ній. Його батьки щороку ходили в Єрусалим на свято Пасхи. І коли виповнилося Йому дванадцять років, вони за звичаєм пішли на свято [в Єрусалим]. А як закінчилися дні свята, вони поверталися, а Хлопець Ісус залишився в Єрусалимі; та не знали того Його батьки, [Йосиф і мати]. Вони думали, що Він десь у натовпі. Пройшли день дороги і стали шукати Його поміж родичами та знайомими; і, не знайшовши, вони повернулися до Єрусалима й там шукали Його. І сталося, що через три дні знайшли Його в храмі; Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував. Усі, які слухали, дивувалися з Його розуму та відповідей. Побачивши Його, вони здивувалися; і мати Його сказала Йому: Дитино, чому Ти нам таке вчинив? Ось Твій батько і я, страждаючи, шукали Тебе. А Він відповів їм: Чому ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути при справах Мого Отця? Та вони не зрозуміли тих слів, які Він їм сказав. І пішов Він з ними, і прибув у Назарет, і слухався їх. А Його мати зберігала всі ті слова у своєму серці. А Ісус набував мудрості, віку та благодаті — у Бога і в людей.

Вiд Луки 2:25-52 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподївавсь потїхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому. І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього. І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него, узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав: Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм: бо видїли очі мої спасеннє твоє, що приготовив єси перед лицем усїх людей, сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля. І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него. І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлї і на ознаку, проти котрої говорити муть, (і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки. І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сїм років од дївування свого; і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день. І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всїм, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі. І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет. Хлопятко ж росло й міцнїло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому. І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи. І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм, і, сповнивши днї, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі; й не знав Йосиф і мати Його, а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими. І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його. І сталось, через три днї знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого. Дивували ся ж усї, хто слухав Його, розумом і відповідями Його. І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе. І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути менї? Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм. І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всї слова тиї в серцї своїм. І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.