Вiд Луки 2:21-40
Вiд Луки 2:21-40 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Коли сповнилося вісім днів і настав час робити Хлопчику обрізання, Його нарекли Ісусом. Це було ім’я, яке дав Йому Ангел ще до Його зачаття в материній утробі. А як настав час їхнього очищення, згідно з Мойсеєвим Законом, батьки взяли Ісуса до Єрусалиму, щоб явити Його перед Господом, як то написано у Законі Господнім: «кожен хлопчик-первісток мусить бути посвячений Господові», й покласти жертву, як того вимагає Закон Господній: «принести в пожертву пару горлиць або голуб’ят». Мешкав тоді в Єрусалимі чоловік на ймення Симеон. Був він людиною праведною й побожною. Він чекав, коли Господь прийде, та порятує Ізраїль, і Святий Дух був з ним. То Дух Святий відкрив йому, що він не спізнає смерті, доки не побачить на власні очі Господнього Христа. Осяяний Духом, прийшов Симеон у храм, і коли батьки внесли малого Ісуса, щоб зробити все для Нього згідно з традицією Закону, Симеон узяв Дитину на руки, й благословив Бога мовивши: «Тепер, Господи, відпусти слугу Свого з миром, як обіцяв Ти, оскільки очі мої бачили Твоє Спасіння, Яке Ти приготував перед усіма народами. Він — Світло для прозріння поганам і на славу Твоєму народу ізраїльському». Батько й мати були вражені тим, що було сказане про їхнього Сина. Симеон благословив їх сказавши Марії, Ісусовій матері: «Він призначений багатьох в Ізраїлі піднести або скинути додолу, Він покликаний бути знаменням, яке люди відкинуть, і потаємні думки багатьох людей відкриються, та це буде так боляче тобі, неначе меч пронизає серце твоє». У той самий час пророчиця Анна, дочка Фануїлова з роду Ашера, знаходилася у храмі. Вона була дуже стара. Сім років прожила вона з чоловіком після одруження, а потім вдовувала аж до вісімдесятичотирирічного віку. Не відлучаючись із храму, день і ніч вона постом і молитвами служила Господу. Анна підійшла до Ісусових батьків саме тоді, коли вони розмовляли з Симеоном. Вона подякувала Богові й розповіла про Ісуса всім, хто чекав визволення Єрусалиму. Коли Йосип та Марія виконали все, що вимагалося Законом Господнім, вони повернулися до Ґалилеї, у своє рідне місто Назарет. А Дитя росло, наливалося силою, мудрістю, і Божа благодать була на Ньому.
Вiд Луки 2:21-40 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Коли виповнилося вісім днів, щоб обрізати Дитину, дали Йому ім’я Iсус, яке дав ангел ще до Його зачаття в утробі. А коли минули дні її очищення за Законом Мойсея, принесли Його в Єрусалим, щоб представити Господу (як написано в Законі Господньому: Кожне дитя чоловічої статі, що відкриває утробу, буде назване святим для Господа) і принести в жертву, за сказаним у Законі Господньому, пару горлиць чи двох молодих голубів. I ось був у Єрусалимі один чоловік на ім’я Симеон, і цей чоловік був праведний і побожний, який чекав утіхи Iзраїля, і Дух Святий був на ньому. Йому було відкрито Святим Духом, що він не побачить смерті, поки не побачить Христа Господнього. Він прийшов за спонуканням Духа в Храм і, коли батьки внесли Дитя Iсуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону, він узяв Його на руки, благословив Бога і сказав: Тепер Ти відпускаєш Свого раба, Владико, за Своїм словом з миром, бо мої очі побачили Твоє спасіння, яке Ти приготував перед усіма народами, світло для одкровення язичникам і славу Твого народу Iзраїля. А Йосип і Його мати дивувалися тому, що говорилося про Нього. I благословив їх Симеон, і сказав Марії, Його матері: Ось Він призначений для падіння і вставання багатьох в Iзраїлі і для знамення, якому противляться (і тобі самій меч пройме душу), щоб відкрилися думки багатьох сердець. Тут була пророчиця Анна, дочка Фануїла, з племені Асира (вона була дуже похилого віку, проживши з чоловіком від свого дівоцтва сім років, і була вона вдовою років вісімдесяти чотирьох), яка не відходила від Храму, постами й молитвами служачи Богу день і ніч. I вона, підійшовши у цей самий час, прославляла Господа й говорила про Нього всім, хто чекав викуплення в Єрусалимі. А коли вони виконали все за Законом Господнім, то повернулися в Галілею у своє місто Назарет. Дитина ж росла й зміцнялася духом, наповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній.
Вiд Луки 2:21-40 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався. А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом, як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу, і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят. І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому. І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього. І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним, тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив: Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля! І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене. А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання, і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох! Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування, удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами. І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав. А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету. А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.
Вiд Луки 2:21-40 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Як виповнилося вісім днів, — коли мали обрізати Його, — то дали Йому Ім’я Ісус, як проголосив ангел ще перед Його зачаттям в утробі. І коли, згідно із Законом Мойсея, минули дні очищення, то принесли Його до Єрусалима, щоби поставити перед Господом, як то записано в Господньому Законі: кожне немовля чоловічої статі, яке є первородним, назветься святим для Господа. І щоб скласти жертву, згідно зі сказаним у Законі Господнім, — дві горлиці або два молодих голуби. В Єрусалимі був один чоловік на ім’я Симеон, людина праведна й побожна, який очікував утіхи Ізраїля, і Святий Дух був на ньому. І було йому обіцяно Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього. І привів його Дух до храму. Коли батьки внесли Немовля Ісуса, щоби зробити з Ним за законним звичаєм, він узяв Його на руки, віддав хвалу Богові, та й сказав: Нині відпускаєш Свого раба, Владико, згідно зі Своїм словом, у мирі, бо мої очі побачили Твоє Спасіння, яке Ти приготовив перед обличчям усіх народів: Світло відкриття для язичників і славу Твого народу Ізраїля! І Його батько та мати дивувалися тим, що говорилося про Нього. А Симеон поблагословив їх і сказав Марії, Його матері: Ось, Цей поставлений на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі, як ознака суперечок; і тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрилися думки багатьох сердець! І була тут Анна — пророчиця, дочка Фануїла з роду Асира; вона дожила до глибокої старості, а з чоловіком прожила сім років від дівоцтва свого; вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, служачи вдень і вночі постом та молитвами. Прийшовши в той час, вона прославляла Господа і говорила про Нього всім, хто чекав на викуплення Єрусалима. А як виконали все за Законом Господнім, вони повернулися до Галилеї, до свого міста Назарета. Дитина ж росла й міцніла, сповнюючись мудрості, і благодать Божа була на Ній.
Вiд Луки 2:21-40 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І як сповнилось вісїм днїв, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш нїж зачавсь Він в утробі. І, як сповнились днї очищення її по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом, як написано в законї Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся; і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят. І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподївавсь потїхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому. І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього. І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него, узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав: Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм: бо видїли очі мої спасеннє твоє, що приготовив єси перед лицем усїх людей, сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля. І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него. І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлї і на ознаку, проти котрої говорити муть, (і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки. І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сїм років од дївування свого; і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день. І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всїм, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі. І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет. Хлопятко ж росло й міцнїло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому.