Вiд Луки 19:1-28
Вiд Луки 19:1-28 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон. І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий, бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст. І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити. А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм! І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю. А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов! Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо. Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів. Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло! Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об’явиться Боже Царство тепер. Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись. І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся. Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем. І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув. І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін. І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами. І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п’ять мін принесла. Він же сказав і тому: Будь і ти над п’ятьма містами. І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці. Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв. І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв. Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком? І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має. І відказали йому: Пане, він десять мін має. Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має. А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте. А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
Вiд Луки 19:1-28 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Ісус увійшов до Єрихона й йшов містом. Там мешкав багатій на ймення Закхей, який був головним збирачем податків. Він прагнув побачити, хто ж Такий Ісус, але через великий натовп не міг зробити цього, бо був низький на зріст. Тож Закхей забіг наперед усіх і заліз на чинару, щоб побачити Ісуса, бо Він якраз мав пройти повз те дерево. І коли Ісус дійшов до цього місця, Він підвів очі й промовив: «Закхею, мерщій злазь, бо Я мушу сьогодні зупинитися в твоєму домі». Тоді Закхей швидко зліз на землю й радісно привітав Ісуса. І всі це бачили й почали ремствувати: «Він пішов у гості до грішника». Але Закхей став і промовив до Господа: «Пане, послухай! Я віддам половину свого добра бідним. І якщо я колись у когось щось видурив, то поверну йому в чотири рази більше!» Ісус сказав йому: «Сьогодні в цей дім прийшло спасіння, адже цей чоловік також один з обраного народу Божого. Бо ж Син Людський прийшов, щоб розшукати і спасти те, що було загублене». Коли вони слухали це, Ісус розповів їм іншу притчу. Деякі люди вважали, що Царство Боже з’явиться негайно, бо Ісус підходив до Єрусалиму. Тоді Він сказав: «Один чоловік шляхетного походження вирушив у далеку країну. Там його мали проголосити царем, а по тому він планував повернутися додому. Чоловік покликав десятьох слуг своїх і роздав їм десять мін срібла. Він сказав слугам: „Вкладайте ці гроші в діло до мого повернення”. Але співвітчизники того чоловіка ненавиділи його. Вони вислали за ним навздогін посланців, щоб ті сказали в далекій країні: „Ми не хочемо, щоб цей чоловік царював над нами!” Але його все одно проголосили царем, і він повернувся додому. А повернувшись, послав за тими слугами, яким роздав був гроші. Його цікавило, який прибуток вони одержали. Перший з них прийшов і доповів: „Пане, твоя міна срібла принесла ще десять мін”. То хазяїн сказав йому: „Гарна праця, ти добрий слуга! Оскільки ти в малому був вірний, я доручаю тобі управляти десятьма містами”. Тоді прийшов другий слуга й мовив: „Пане, твоя міна принесла ще п’ять мін”. Цьому слузі він сказав: „Ти правитимеш п’ятьма містами”. Інший слуга прийшов і сказав: „Пане, ось твоя міна. Я тримав її загорнуту в хустину. Я боявся тебе, бо ти чоловік жорстокий. Ти забираєш те, чого не клав, і жнеш те, чого не сіяв”. Хазяїн промовив: „Я судитиму тебе твоїми ж словами, поганий ти слуга. Ти кажеш, що знаєш, що я жорстокий чоловік, що беру там, де не клав, та жну там, де не сіяв. Тобі слід було пустити гроші в обіг, то ж повернувшись, я мав би їх із прибутком”. І додав, звертаючись до тих, що стояли поруч: „Заберіть у нього цю міну й віддайте тому, хто має десять мін”. А вони кажуть: „Пане, але ж він уже має десять мін!” „Кажу ж вам, — відповів хазяїн, — кожному, хто має, додасться ще більше, а у того, в кого нічого не має, відніметься і той дріб’язок, що йому належить. Щодо тих моїх ворогів, які не хотіли, аби я царював над ними, то приведіть їх сюди і вбийте перед моїми очима”». Розповівши цю притчу, Ісус вирушив далі до Єрусалиму.
Вiд Луки 19:1-28 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Увійшовши в Єрихон, Iсус проходив через нього. I ось прийшов чоловік, який звався ім’ям Закхей (а він був начальником митників і був багатим), і хотів побачити Iсуса, Хто Він, та не міг через народ, бо був малий на зріст. I, забігши наперед, виліз на сикомор, щоб побачити Його, бо Він мав проходити тудою. Iсус, коли прийшов на те місце, звів погляд, побачив його і сказав йому: Закхею, злізай швидше, бо сьогодні Мені треба бути у твоєму домі. I він швидко зліз і прийняв Його з радістю. I всі, побачивши це, почали рéмствувати, кажучи: Він зайшов у гості до грішного чоловіка. А Закхей устав і сказав Господу: Господи, половину свого майна я віддам бідним, і якщо відняв щось у кого, віддам вчетверо. Iсус сказав йому: Сьогодні прийшло спасіння в цей дім, тому що й він син Авраама. Бо Син Людський прийшов знайти й спасти загибле. Коли вони слухали це, Він розказав ще одну притчу, тому що був поблизу Єрусалима і вони думали, що ось-ось має з’явитися Царство Боже. Тож Він сказав: Один знатний чоловік вирушив у далеку країну, щоб отримати собі царство і повернутися. Покликавши десятьох своїх рабів, він дав їм десять мін і сказав їм: Заробляйте, поки я не прийду. Та його громадяни ненавиділи його і послали вслід за ним посольство сказати: Ми не хочемо, щоб він царював над нами. Коли ж він, отримавши царство, повернувся, то сказав покликати до себе тих рабів, яким дав гроші, щоб дізнатися, хто що заробив. Прийшов перший і сказав: Господарю, твоя міна принесла ще десять мін. Він сказав йому: Гаразд, добрий рабе! За те, що в найменшому ти був вірним, май владу над десятьма містами. Прийшов другий і сказав: Господарю, твоя міна принесла п’ять мін. Він сказав і цьому: I ти будь над п’ятьма містами. Прийшов інший і сказав: Господарю, ось твоя міна, яку я зберігав у хустці, бо боявся тебе, тому що ти людина жорстока: береш, чого не клав, і жнеш, чого не сіяв. Він же каже йому: Твоїми ж устами буду судити тебе, злий рабе. Ти знав, що я людина жорстока, беру, чого не клав, і жну, чого не сіяв. Чому ж ти не віддав мої гроші міняльникам, щоб я, повернувшись, отримав своє з лихвою? I сказав тим, що стояли поруч: Заберіть у нього міну і дайте тому, хто має десять мін. Вони сказали йому: Господарю, у нього вже є десять мін. Бо кажу вам, що кожному, хто має, дасться ще, а в того, хто не має, забереться й те, що має. А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і заріжте переді мною. Сказавши це, Він пішов уперед, прямуючи в Єрусалим.
Вiд Луки 19:1-28 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Увійшовши в місто, Ісус переходив через Єрихон. І ось чоловік, якого звали Закхей, — це був старший над митниками і був багатий, — прагнув побачити Ісуса, хто Він, але не міг через натовп, бо був малого зросту. Побігши наперед, він виліз на смоківницю, щоби Його побачити, коли Він там проходитиме. Прийшовши на те місце, Ісус поглянув, [побачив його і] звернувся до нього: Закхею, негайно злізай, бо сьогодні потрібно Мені бути у твоєму домі! І він швидко зліз, і прийняв Його, радіючи. А всі, побачивши це, нарікали, кажучи: Навіщо зайшов Він, щоби зупинитися в грішної людини! Устав Закхей і сказав Господу: Ось, Господи, даю бідним половину свого майна, і якщо кого чим скривдив, повертаю вчетверо! А Ісус промовив до нього: Сьогодні завітало спасіння до цього дому, бо й він — син Авраама; Син Людський прийшов знайти та спасти те, що загинуло! Коли вони слухали це, Він розповів ще одну притчу, оскільки був близько до Єрусалима, і вони сподівалися, що ось-ось має об’явитися Боже Царство. Отже, — сказав Він, — один чоловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоби прийняти царство і повернутися. Він покликав десятьох своїх рабів, дав їм десять мін і сказав їм: Торгуйте, доки прийду! Та громадяни ненавиділи його і послали посланців слідом за ним, кажучи: Не хочемо, щоби цей панував над нами! І сталося, що, одержавши царство, він повернувся і звелів покликати до себе тих рабів, яким дав гроші, аби довідатися, що вони вторгували. Приходить перший і каже: Пане, міна твоя принесла десять мін. І відказав йому: Гаразд, добрий рабе, так як в малому ти був вірний, володій десятьма містами. Прийшов другий, кажучи: Пане, міна твоя принесла п’ять мін. Сказав і цьому: І ти будь над п’ятьма містами. І ще один прийшов, кажучи: Пане, ось твоя міна, яку мав я відкладену в хусточці. Адже я боявся тебе, бо ти жорстока людина: береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв! Каже йому: Устами твоїми суджу я тебе, лукавий рабе. Ти знав, що я жорстока людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв. Чому ж не дав ти моїх грошей купцям, і я, повернувшись, узяв би своє з прибутком? А тим, які стояли поряд, сказав: Візьміть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін! І відповіли йому: Пане, він же десять мін вже має! Кажу вам: кожному, хто має, дасться, а від того, хто не має, і те, що має, буде забране [від нього]. А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною! Сказавши це, Він пішов попереду, прямуючи в Єрусалим.
Вiд Луки 19:1-28 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І вийшовши проходив через Ерихон. І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний. І бажав бачити Ісуса, хто Він, та не зміг за народом, бо малого був зросту. І, побігши наперед, вилїз на шовковицю, щоб подивитись на Него; бо туди мав проходити. І, як прийшов на те місце, споглянувши Ісус, побачив його, й рече до него: Закхею, злїзь боржій додолу; сьогоднї бо в дому твоїм треба менї бути. І злїз він боржій, і прийняв Його радїючи. І бачивши всї, нарікали, кажучи: Що до грішника чоловіка пійшов у гостину. Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коли кого чим обидив, віддаю вчетверо. Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасеннє домові сьому сталось, бо й він син Авраамів: прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше. Як же слухали вони се, додавши сказав приповість: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має царство Боже явитись. Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись. Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду. Міщане ж його ненавидїли його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над нами. І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що з'орудував. Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин. І рече йому: Гаразд, добрий слуго; що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами. І приступив другий, кажучи: Пане, мина твоя зробила пять мин. Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами. Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї: боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сїяв. Рече ж йому: З уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв; а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, з лихвою виміг би його. І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин. (І казали йому: Пане, має десять мин.) Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і, що має, візьметь ся від него. А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведїть сюда, та й повбивайте передо мною. І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.