Вiд Луки 18:15-43

Поділитись

Вiд Луки 18:15-43 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли. А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже. Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде! І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя? Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог! Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір. А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого! Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною! А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий. Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже! Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти... Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися? А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога! І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом. А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства, і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне. І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина. Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований, і, збичувавши, уб’ють Його, але третього дня Він воскресне! Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли. І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив. А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке? А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин. І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною! А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною! І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його: Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим! Ісус же до нього сказав. Стань видющий! Твоя віра спасла тебе! І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.

Вiд Луки 18:15-43 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Деякі люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх. Коли Його учні побачили це, вони почали дорікати їм. Але Ісус сказав: «Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Боже належить таким, як вони. Істинно кажу вам: хто не приймає Царство Боже так же щиро, як мала дитина, той ніколи в нього не ввійде». Один із лідерів юдейських запитав Ісуса: «Вчителю Добрий, що мушу я робити, аби успадкувати вічне життя?» Ісус відповів: «Чому ти називаєш Мене Добрим? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога. Тобі відомі заповіді: „Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не бреши про інших, шануй батька й матір своїх”. А той каже: „З юності я дотримуюся цих заповідей”. Коли Ісус почув ці слова, Він відповів: „Тобі бракує одного: продай усе, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним. І ти будеш мати багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною”». Вислухавши Ісуса, той чоловік глибоко засмутився, бо був він дуже багатий. Ісус, побачивши, що він засумував, сказав: «Тяжко буде багатим ввійти в Царство Боже! Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже». Почувши це, люди запитали Ісуса: «То хто ж тоді може бути спасенний?» Ісус відповів: «Неможливе для людей — можливе для Бога». Тоді Петро промовив: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою!» Тоді Ісус сказав їм: «Правду кажу вам: кожний, хто залишив хату свою, дружину, братів, сестер, матір, батька або дітей своїх заради Царства Божого, ще в цьому житті отримає в безліч разів більше, а також нагороду вічного життя в прийдешні часи». Ісус, відвівши вбік дванадцятьох апостолів, сказав їм: «Послухайте! Ми йдемо до Єрусалиму, і все, що було написано пророками про Сина Людського, здійсниться. Його народ піде проти Нього, і віддасть Його до рук поган. Ті збиткуватимуться з Нього, знущатимуться, плюватимуть на Нього. Його битимуть батогами, а потім вб’ють, але на третій день Він воскресне з мертвих». Та учні Ісуса всього цього не розуміли. Зміст сказаного був прихований від них, і вони не знали, про що Він говорить. Коли Ісус наближався до Єрихону, при дорозі сидів сліпий жебрак. Почувши, що повз нього проходить натовп, жебрак запитав людей, що трапилося. І йому відповіли, що це пройшов Ісус із Назарета. І тоді сліпий голосно вигукнув: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!» Ті з натовпу, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він замовк. Але він гукав ще голосніше: «Сину Давидів, змилуйся наді мною!» Тоді Ісус зупинився й сказав: «Підведіть його до Мене!» Коли той підійшов, Ісус запитав його: «Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе?» Жебрак сказав: «Господи, я знову хочу бачити». Тоді Він промовив: «Твій зір негайно повернеться. Віра твоя врятувала тебе». І тієї ж миті жебрак прозрів. Він подався вслід за Ісусом, славлячи Бога, та всі, хто бачили це, почали славити Бога.

Вiд Луки 18:15-43 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Приносили до Нього й немовлят, щоб Він доторкнувся до них, та учні, побачивши це, заборонили їм. Та Iсус, покликавши їх, сказав: Пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже. Iстинно вам кажу: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде в нього. Один із начальників запитав Його: Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати вічне життя? Iсус сказав йому: Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не добрий, крім одного Бога. Ти знаєш заповіді: Не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, шануй свого батька і свою матір. Той сказав: Усе це я виконав з юності. Почувши це, Iсус сказав йому: Ще одного тобі бракує: продай усе, що маєш, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді приходь і йди за Мною. Він, почувши це, дуже засмутився, бо був дуже багатий. Iсус, побачивши, що він дуже засмутився, сказав: Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже. Бо легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже. Ті, що почули це, сказали: Хто ж тоді може спастися? Та Він сказав: Неможливе для людей можливе для Бога. Петро ж сказав: Ось ми залишили все і пішли за Тобою. Він сказав їм: Iстинно вам кажу: немає нікого, хто залишив дім, чи батьків, чи братів, чи дружину, чи дітей ради Царства Божого і не отримає значно більше в цей час, а в майбутньому світі — вічне життя. Узявши Дванадцятьох, Він сказав їм: Ось ми йдемо в Єрусалим, і збудеться все, написане через пророків про Сина Людського. Бо Він буде виданий язичникам, і буде осміяний, і зневажений, і опльований, і після бичування вони вб’ють Його, та на третій день Він воскресне. Але вони нічого з цього не зрозуміли; ці слова були приховані від них, і вони не розуміли сказаного. Коли Він наближався до Єрихона, один сліпий сидів край дороги і просив милостиню. Почувши, що мимо проходить народ, він запитав, що це таке. Йому сказали, що проходить Iсус Назарянин. I він закричав: Iсусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною! Ті, що йшли попереду, змушували його замовчати, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, змилуйся наді мною! Iсус зупинився і наказав привести його до Себе, і, коли той підійшов, запитав його: Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе? Він сказав: Господи, щоб я прозрів! Iсус сказав йому: Прозри, твоя віра уздоровила тебе. I він відразу прозрів і пішов за Iсусом, славлячи Бога; і весь народ, побачивши це, віддав хвалу Богу.

Вiд Луки 18:15-43 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Приносили ж до Нього й немовлят, щоби до них доторкнувся; учні, побачивши, забороняли їм. А Ісус покликав їх, та й каже: Пустіть дітей, хай приходять до Мене, не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже! Запевняю вас: хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього! І запитав Його якийсь знатний, кажучи: Учителю добрий, що мені робити, аби успадкувати вічне життя? Ісус же йому відповів: Чому звеш Мене добрим? Ніхто не є добрий, тільки Сам Бог. Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька свого та матір [свою]? Він же сказав: Усе це я зберіг змолоду. Почувши це, Ісус сказав йому: Ще одного бракує тобі: усе, що маєш, продай і роздай бідним — і будеш мати скарб на небесах, та приходь і слідуй за Мною. Він же, почувши це, зажурився, бо був дуже багатий. Коли Ісус побачив, що той зажурився, то сказав: Як тяжко багатим увійти до Божого Царства! Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Божого Царства. А ті, які слухали, запитали: То хто ж тоді може спастися? Він же відповів: Неможливе для людей є можливе для Бога. І промовив Петро: Ось ми, залишивши своє, пішли за Тобою. Він же сказав їм: Запевняю вас, що немає нікого, хто, залишивши дім, або дружину, або братів, або батьків, або дітей заради Божого Царства, не одержав би значно більше тепер, а в прийдешньому віці — вічне життя! Узявши дванадцятьох, Він промовив до них: Ось ідемо в Єрусалим, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського, бо Він буде виданий язичникам, буде висміяний, зневажений, опльований; після бичування вб’ють Його, але третього дня Він воскресне! Та вони нічого того не збагнули; це слово було приховане від них, — і вони не розуміли сказаного. І сталося, коли Він наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав. Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке. Йому відказали, що проходить Ісус Назарянин. І він закричав, гукаючи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене! А ті, які йшли попереду, погрожували йому, щоби замовк, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, помилуй мене! Спинившись, Ісус наказав привести його до Себе. Коли він наблизився, запитав його: Що ти хочеш, щоб Я для тебе зробив? Він же сказав: Господи, щоб я знову бачив! Ісус сказав йому: Прозрій, твоя віра спасла тебе! І він враз почав бачити і пішов за Ним, прославляючи Бога. А весь народ, побачивши це, віддав хвалу Богові.

Вiд Луки 18:15-43 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Приносили ж Йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм. Ісус же, покликавши їх, рече: Пустїть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже. Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него. І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життє вічнє наслїджу. Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один, Бог. Заповідї знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою. Він же каже: Се все хоронив я з малку мого. Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь, ійди слїдом за мною. Він же, почувши се, став вельми сумний, був бо дуже багатий. Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже! Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти. Казали ж ті, що чули: То хто ж може спастись? Він же рече: Неможливе у людей - можливе у Бога. Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою. Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нїкого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого, та й не приняв багато більше часу сього, а в віку будучому життє вічнє. Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через пророків, Синові чоловічому. Буде бо виданий поганам, і насьміхати муть ся з Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него, і бивши убють Його; а третього дня воскресне. А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного. Стало ся ж, як наближав ся до Ерихона, один слїпий сидїв при дорозї просячи; чувши ж, що народ йде мимо, спитав, що б се було. Сказали ж йому, що Ісус Назарянин іде мимо. І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене. А ті, що йшли попереду, сварили на него, щоб мовчав; він же ще більш кричав: Сину Давидів, помилуй мене. Ставши ж Ісус, звелїв його привести до себе; як же наближив ся він, спитав його, глаголючи: Що хочеш, щоб зробив тобі? Він же каже: Господи, щоб прозрів. А Ісус рече йому: Прозри: віра твоя спасла тебе. І зараз прозрів, та й пійшов слїдом за Ним, прославляючи Бога; і ввесь народ, побачивши се, оддав хвалу Богові.