Вiд Луки 14:34-35

Поділитись

Вiд Луки 14:34-35 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

«Сіль — добра річ. Але коли вона стає прісною і втрачає свій смак, як її знову солоною зробити? Вона не годиться ні в землю, ні в купу гною. Її тоді просто викидають геть. Хто має вуха, нехай слухає Мене!»

Вiд Луки 14:34-35 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Сіль — хороша річ, та якщо сіль втратить смак, чим її приправити? Вона ні для землі, ні для гною не придатна; її викидають геть. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Вiд Луки 14:34-35 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її? Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, її геть викидають. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Вiд Луки 14:34-35 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Отже, сіль — добра річ, але коли сіль звітріє, чим посолите? Ні на землю, ні на добриво вона не придатна — її висипають геть. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Вiд Луки 14:34-35 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Добро сіль; коли ж сіль звітріє, то чим приправити? Нї в землю, нї в гній не годить ся вона; геть викидають її. Хто має уші слухати, нехай слухає.