Вiд Луки 12:13-21

Вiд Луки 12:13-21 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Хтось із натовпу попросив Його: «Вчителю, скажи моєму братові, щоб поділився зі мною батьковою спадщиною!» Та Ісус мовив до нього: «Чоловіче, хто ставив мене за суддю або посередника між вами?» І звернувся Ісус до всіх присутніх: «Пильнуйте себе, остерігайтеся зажерливості, бо не наслідуватиме людина життя від майна свого». І розповів Ісус притчу: «В одного багатого чоловіка земля добре родила. Він думав собі: „Що ж мені робити, адже я не маю де зберігати врожай?” А потім вирішив: „я розберу свої клуні й збудую нові, більші. Та й звезу туди весь урожай і все своє добро”. Тоді я скажу собі: „Я маю удосталь добра на багато років. То ж більше не перейматимуся я клопотами, та тільки буду їсти, пити та тішитися”. Але Бог сказав йому: „Нерозумний чоловіче, цієї ночі ти втратиш своє життя. Кому дістанеться добро, що ти надбав?” Отак буває з тими, хто збирає собі земні скарби, та в Божих очах вони не багатіють».

Вiд Луки 12:13-21 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Хтось із народу сказав Йому: Учителю, скажи моєму брату, щоб розділив зі мною спадщину. Він же сказав йому: Чоловіче, хто поставив Мене над вами судити чи ділити? I сказав їм: Дивіться, стережіться користолюбства, бо життя людини не полягає в достатку її майна. I розповів їм притчу: В одного багатого чоловіка добре вродила нива. I він міркував у собі: Що мені робити? Нíкуди мені зібрати свої плоди. I сказав: Ось що зроблю: знесу свої комори, побудую більші і зберу туди весь мій урожай і все моє добро. I скажу своїй душі: Душе! Багато добра в тебе складено на довгі роки: відпочивай, їж, пий, веселися. Та Бог сказав йому: Безумний! Цієї ночі твою душу заберуть у тебе. Кому ж дістанеться те, що ти заготовив? Так буде з тим, хто збирає скарби для себе, а не для Бога багатіє.

Вiд Луки 12:13-21 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною. А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника? І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його. І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була. І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх? І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток. І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися! Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?... Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.

Вiд Луки 12:13-21 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Озвався до Нього хтось із натовпу: Учителю, скажи моєму братові, щоб він поділився зі мною спадщиною! Та Він відповів йому: Чоловіче, хто Мене поставив суддею або розподілювачем над вами? І промовив ще до них: Глядіть і стережіться всякої зажерливості, бо не від надміру багатства залежить життя людини! І Він розповів їм притчу, кажучи: В одного багатого чоловіка рясно вродила нива. Тож думав він, говорячи сам до себе: Що робити, коли не маю куди зібрати врожаю? І сказав: Зроблю так: розвалю свої клуні, збудую більші, зберу туди все [моє] збіжжя та моє добро і скажу своїй душі: Душе, маєш вдосталь добра, зібраного на багато років: спочивай, їж, пий, веселися… А Бог до нього промовив: Нерозумний, цієї ночі душу твою зажадають від тебе! А те, що ти приготував, кому воно буде? Так буває з тим, хто збирає для себе, але не багатіє для Бога.

Вiд Луки 12:13-21 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб подїлив ся зо мною наслїддєм. Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами? Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливостї; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх. Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля; і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої? І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всї плоди мої і добро моє. І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся. Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде? Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатїє.