Вiд Луки 10:29-37

Вiд Луки 10:29-37 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Але він, намагаючись виправдатись, запитав: «Але хто є моїм ближнім?» Ісус відповів: «Ішов якось чоловік із Єрусалиму до Єрихона і потрапив до рук грабіжників. Ті роздягли його, побили та й подалися геть, залишивши його ледь живого. Випадково йшов священик по тій дорозі. Помітивши пограбованого, він перейшов на інший бік дороги, обійшовши його. Тією ж дорогою йшов левит. Побачивши побитого, він також перейшов на інший бік. Потім прийшов туди подорожній самаритянин. Коли він побачив нещасного, то сповнився співчуттям до нього. Він підійшов, перев’язав рани, після того, як полив їх оливою та вином. Тоді поклав стражденного на свого віслюка, відвіз до заїжджого двору і там подбав про нього. Наступного дня самаритянин дав господарю заїзду два динари й сказав: „Подбай про цього чоловіка. Якщо витратиш більше, я віддам тобі різницю, коли повернуся”. То хто ж із цих трьох був ближнім чоловікові, який постраждав від грабіжників?» Законник відповів: «Той, хто змилостився над ним». Тоді Ісус промовив: «Тож іди й роби так, як він».

Вiд Луки 10:29-37 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Та він, бажаючи виправдати себе, сказав Iсусу: А хто мій ближній? На це Iсус сказав: Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон і попався розбійникам, які роздягнули його, побили і пішли, залишивши його напівмертвим. Випадково тією дорогою ішов один священник і, побачивши його, пройшов мимо з протилежного боку. Так само й левит, опинившись на тому місці, підійшов, подивився й пройшов мимо з протилежного боку. А один самаря´нин, проїжджаючи, натрапив на нього, і, побачивши його, зжалився. I, підійшовши, перев’язав йому рани, поливаючи оливою і вином, і, посадивши його на свого осла, привіз його в заї́зд, і попіклувався про нього. А наступного дня, від’їжджаючи, вийняв два динарії, дав хазяїну заї́зду і сказав йому: Попіклуйся про нього, а що тільки витратиш більше, я при поверненні віддам тобі. Отже, хто з цих трьох, по-твоєму, був ближнім тому, хто попався розбійникам? Він сказав: Той, що виявив йому милість. Тоді Iсус сказав йому: Iди і ти роби так само.

Вiд Луки 10:29-37 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній? А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його. Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув. Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув. Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився. І він підійшов, і обв’язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього. А другого дня, від’їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся. Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам? А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!

Вiд Луки 10:29-37 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

А той, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: А хто є моїм ближнім? У відповідь Ісус промовив: Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон і потрапив до рук розбійників, які його пограбували й завдали йому ран, та відійшли, залишивши його ледь живим. Та випадково тією дорогою проходив один священик і, побачивши його, обминув; так само і левіт, прийшовши на те місце, поглянув — і оминув. А якийсь самарієць, проходячи, підійшов до нього і, побачивши, змилосердився. Він підійшов, перев’язав його рани, поливши на них олії та вина, посадив його на худобину, привіз до гостиниці й подбав про нього. А другого дня, [як відходив], вийняв два динарії, дав власникові гостиниці та сказав: Подбай про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимуся. Кого з цих трьох ти вважаєш ближнім тому, який попався розбійникам? Він відповів: Того, хто змилосердився над ним! Тож сказав йому Ісус: Іди і ти чини так само.

Вiд Луки 10:29-37 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Він же, хотївши оправдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближнїй? Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один ійшов з Єрусалиму в Ерихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, пійшли, зоставивши півмертвого. Случаєм ійшов якийся священик дорогою тією, і, побачивши його, пройшов мимо. Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо. Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся, і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його; а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі. Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники? Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тодї йому Ісус: Іди й ти чини так.