Iсус Навин 7:1-26
Iсус Навин 7:1-26 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Але ізраїльтяни порушили наказ і взяли собі дещо з того, що мало бути знищено. То був Ахан, син Кармія, онук Зимрі, нащадок Зери, з коліна Юдиного. Він узяв собі дещо з того, що мало бути знищено. Отож Господь і розгнівався на ізраїльтян. Ісус послав людей з Єрихона до Аї, що поблизу Бет-Авена, на схід від Бетела. Він наказав їм: «Ідіть і розвідайте, що то за земля». І люди пішли на розвідку до Аї. Потім повернулися вони до Ісуса й кажуть: «Не варто всьому народу йти туди. Достатньо буде двох-трьох тисяч, щоб піти й ударити по Аї. Військо там нечисленне, тож не утруднюй всіх іти туди». Близько трьох тисяч воїнів пішли туди, але айці змусили їх відступити. Тридцять шість з них було вбито. І гнали вони ізраїльтян від брами міста й аж до каменоломень і громили вздовж по схилу. Мужність залишила людей, серця їхні охопив жах. І розірвав тоді Ісус на собі одяг, і впав долілиць перед ковчегом Заповіту Господнього, і пролежав так до вечора разом зі старійшинами Ізраїлю. І посипали вони голову попелом в ознаку глибокого суму. Ісус сказав: «О, Господи мій, Володарю! Навіщо ти взагалі переправив цей народ через Йордан? Чи для того, щоб віддати на поталу аморійцям? Краще б ми залишилися на тому боці Йордану! О Господи мій, що маю я казати після того, як ізраїльтяни зазнали поразки? Ханаанці й усі мешканці землі цієї, почувши про це, оточать і повбивають усіх нас. Тоді що зробиш Ти, аби захистити велике Своє ім’я?» І сказав Господь на це Ісусу: «Підведися! Навіщо ти впав долілиць? Ізраїльтяни вчинили гріх, вони порушили Угоду, не виконали того, що я звелів їм. Вони взяли з собою те, що я наказав знищити. Вони вкрали, збрехали і привласнили собі. Отож не могли ізраїльтяни протистояти ворогам своїм, бо прокляті вони на знищення. І більше не буду Я з вами, якщо не знищите ви все те, що Я наказав знищити. Іди і освяти свій народ і скажи їм: „Очистьтесь назавтра, бо так каже Господь, Бог Ізраїлю: „Ізраїльтяни, у когось із вас є те, що Я наказав знищити. І не зможете ви протистояти ворогам своїм, доки не позбудетеся того, що Я наказав знищити”. Отож завтра вранці підходитимете ви коліно за коліном. А те коліно, на яке вкаже Господь, буде підходити рід за родом. Той рід на який вкаже Господь, буде підходити дім за домом. Той дім, на який вкаже Господь, буде виходити людина за людиною. І той, хто взяв заборонене, у вогні спалений буде, з усім його майном. Бо порушив він Угоду з Господом і вчинив ганебне в Ізраїлі”». Отож устав Ісус рано-вранці й вивів усі коліна Ізраїлю. І на Юдине коліно було вказано. Тоді він вивів рід за родом роди Юдині, і на рід Зери було вказано. І на дім Зимрі було вказано. Тоді Ісус почав виводити кожну людину з цього дому. І Ахан, син Кармія, онук Зимрі і нащадок Зери, з Юдиного коліна був виявлений. Тоді звернувся Ісус до Ахана: «Сину мій, воздай славу Господу Богу Ізраїлю і зізнайся Йому. Розкажи мені, що ти вчинив. Нічого не приховуй». І Ахан відповів Ісусу: «Правда твоя. Я той, хто вчинив гріх проти Господа, Бога Ізраїлю, а зробив я таке. Серед речей, що ми захопили, побачив я гарне вбрання вавилонське і двісті шекелів срібла і кавалок золота вагою в п’ятдесят шекелів. Спокусився я ними і взяв їх собі. Усе те закопано в землі під моїм наметом, а срібло — насподі». Тоді Ісус послав людей до намету. Там усе й було знайдено, заховане під наметом, і срібло — насподі. Вони взяли все те добро з намету і принесли Ісусу та всім ізраїльтянам і розклали перед Господом. Тоді Ісус і усі люди Ізраїлю взяли Ахана, сина Зери, і срібло, і одяг, і зливок золота, і синів його, і дочок, і рогату худобу, і віслюка, й овець, і намет, і все, що йому належало, і повели його в долину Ахор. Ісус сказав: «Навіщо накликав ти лихо на нас? Тепер же Господь насилає лихо на тебе». І почали люди Ізраїлю закидати його камінням, аж до самої смерті. Вони спалили у вогні всю його родину і все їхнє добро, і закидали їх камінням. Тоді ізраїльтяни накидали купу каміння на тіло Ахава, яка є й досі. Тоді тільки і вщух Господній гнів. Ось чому донині те місце зветься долиною Ахора.
Iсус Навин 7:1-26 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І спроневірилися Ізраїлеві сини в заклятому, Ахан, син Кармія, сина Завдієвого, сина Зерахового, Юдиного племени, узяв із заклятого. І запалився Господній гнів на Ізраїлевих синів. І послав Ісус мужів з Єрихону в Ай, що при Бет-Евені, на схід від Бет-Елу, і сказав до них, говорячи: Підіть, і вивідайте цей Край. І пішли ті мужі, і вивідали той Ай. І вернулися вони до Ісуса та й сказали до нього: Нехай не йде ввесь народ, коло двох тисяч люда або коло трьох тисяч люда нехай вийдуть, і поб’ють Ай. Не труди всього народу туди, бо ті вороги нечисленні. І пішли туди з народу коло трьох тисяч люда, та вони повтікали перед айськими людьми. І айські люди повибивали з них коло тридцяти й шости чоловіка, та й гнали їх з-перед брами аж до Шеварім, і розбили їх на узбіччі гори. І охляло серце народу, та й стало як вода. І роздер Ісус одежу свою, та й упав на обличчя своє на землю перед Господнім ковчегом, і лежав аж до вечора він та Ізраїлеві старші, і посипали порохом свою голову. І сказав Ісус: Ах, Владико Господи, для чого. Ти конче перепровадив цей народ через Йордан, щоб дати нас у руку амореянина, щоб вигубити нас? О, коли б ми були позосталися, і осіли по той бік Йордану! О, Господи! Що я скажу по тому, як Ізраїль обернув потилицю перед своїми ворогами? І почують ханаанеянин та всі мешканці цього Краю, і зберуться навколо на нас, і знищать ім’я наше з землі. І що Ти зробиш Своєму великому Йменню? І сказав Господь до Ісуса: Устань, пощо то ти падаєш на обличчя своє? Ізраїль згрішив, і вони переступили Мого заповіта, що Я наказав їм, і взяли з заклятого, а також крали, і обманювали, і клали поміж свої речі. І не зможуть Ізраїлеві сини встояти перед своїми ворогами, вони обернуть спину перед ворогами своїми, бо стали закляттям. Не буду більше з вами, якщо не вигубите заклятого з-поміж себе! Устань, освяти народ та й скажеш: Освятіться на завтра, бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Закляте серед тебе, Ізраїлю! Ти не зможеш устояти перед своїми ворогами, аж доки ви не викинете з-поміж себе того заклятого. І підходьте рано вранці за вашими племенами. І станеться, те плем’я, що його виявить Господь, нехай підходить за родами; а рід, що його виявить Господь, підходитиме за домами, а дім, що його виявить Господь, підходитиме за мужчинами. І станеться, хто буде виявлений у заклятім, той буде спалений в огні, він та все, що його, бо переступив він заповіта Господнього, і вчинив безсоромне між Ізраїлем. І встав Ісус рано вранці, і привів Ізраїля за його племенами, і було виявлене Юдине плем’я. І привів він Юдині роди, і був виявлений рід Зархіїв. І привів він Зархіїв рід за родинами, і був виявлений Завдій. І привів він його дім за мужчинами, і був виявлений Ахан, син Кармія, сина Завдія, сина Зераха з Юдиного племени. І сказав Ісус до Ахана: Сину мій, воздай же славу для Господа, Бога Ізраїля, і признайся Йому, і подай мені, що ти зробив? Не скажи неправди передо мною! І відповів Ахан до Ісуса та й сказав: Дійсно, згрішив я Господеві, Богові Ізраїля, і зробив так та так. І побачив я в здобичі одного доброго шін’арського плаща, і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зливка, п’ятдесят шеклів вага його, і забажав я їх, і взяв їх. І ось вони сховані в землі в середині намету мого, а срібло під ним. І послав Ісус посланців, і побігли вони до намету, аж ось сховане воно в наметі, а срібло під ним. І забрали його з середини намету, і принесли його до Ісуса та до всіх Ізраїлевих синів, і поклали його перед Господнім лицем. І взяв Ісус Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і того плаща, і того золотого зливка, і синів його, і дочок його, і вола його, і осла його, і отару його, і намета його, і все, що його, а ввесь Ізраїль із ним, та й повиводили їх до долини Ахор. І сказав Ісус: Нащо ти навів нещастя на нас? Нехай на тебе наведе це нещастя Господь цього дня! І вкаменували його, увесь Ізраїль, камінням. І попалили їх в огні, і вкаменували їх камінням. І поставили над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня. І спинив Господь лютість гніву Свого, тому назвав ім’я того місця: Ахор, аж до цього дня.
Iсус Навин 7:1-26 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Та ізраїльські сини згрішили великим гріхом, — вони присвоїли дещо із заклятого. Ахар, син Хармія, сина Замврія, сина Зарі з племені Юди, взяв із заклятого. І Господь запалав гнівом на ізраїльських синів. А тим часом Ісус послав мужів до Ґаю, що є напроти Ветиля, кажучи: Розвідайте Ґай! І мужі пішли, і розвідали Ґай. Вони повернулися до Ісуса і сказали йому: Хай не йде весь народ, але якихось дві тисячі чи чотири тисячі мужів хай підуть і здобудуть місто; не веди туди весь народ, бо їх є небагато! І пішло якихось три тисячі мужів, та вони втекли від обличчя мужів Ґаю. І вбили з них мужі Ґаю до тридцяти шести мужів — вони погнали їх від брами і розгромили їх на схилі. Тож серце народу переповнилося жахом і стало, наче вода. Ісус роздер свій одяг, і впав Ісус на землю і лежав долілиць перед Господом до вечора, він та ізраїльські старійшини, і посипали порохом свої голови. Тоді Ісус сказав: Благаю, Господи, навіщо перевів Твій слуга цей народ через Йордан, щоб видати його Амореєві, щоб знищити нас, аби ми залишилися і жили поблизу Йордану. І що я скажу, оскільки Ізраїль повернув шию перед своїм ворогом, то ханаанці та всі, хто живе на землі, почувши, оточать нас і вигублять нас із землі. Що ж Ти зробиш для Імені Твого великого? А Господь промовив до Ісуса: Встань! Навіщо ти так упав долілиць? Народ згрішив і порушив завіт, який Я їм заповів, і, вкравши із заклятого, вони поклали у свої скрині. Ізраїльські сини не можуть встояти перед обличчям їхніх ворогів, вони повернуть шию перед своїми ворогами, бо стали заклятими. Більше не перебуватиму з вами, якщо не вилучите закляте з-поміж вас самих! Уставши, освяти народ і скажи, щоб освятилися на завтра. Так каже Господь, Бог Ізраїля: Серед вас є закляття, тож не зможете встояти перед вашими ворогами, доки не усунете з-поміж вас закляття. Ви зберетеся всі вранці за племенами, і буде, що плем’я, на яке вкаже Господь, проведете за родами, і рід, на який вкаже Господь, проведете за кожним домом, а дім, на який вкаже Господь, проведете чоловіка за чоловіком. І той, на якого буде вказано, буде спалений у вогні, а також усе, що належить йому, бо він порушив Господній завіт і навів беззаконня на Ізраїль! Тож Ісус устав вранці й провів народ за племенами, і вказано на плем’я Юди. Далі провели за родами, і вказано на рід Зарая. І провели чоловіка за чоловіком, і вказано на Ахара, сина Замврія, сина Зари. Тоді Ісус сказав Ахарові: Віддай славу сьогодні Господу, ізраїльському Богові, признайся і сповісти мені, що ти зробив, і не приховай від мене! А Ахар відповів Ісусові, кажучи: Я насправді згрішив перед Господом, Богом Ізраїля: так і так я зробив. Побачив я серед здобичі багатобарвний гарний одяг, двісті дідрахм срібла і один золотий зливок в п’ятдесят дідрахм і, забажавши їх, я взяв, і ось вони сховані в землі в моєму наметі, а срібло сховане під ними. Тоді Ісус послав гінців, і вони побігли до намету в табір, і ці речі були сховані в наметі, а під ними — срібло. Їх винесли з намету і принесли до Ісуса та до ізраїльських старійшин, і поклали їх перед Господом. І взяв Ісус Ахара, сина Зари, і привів його в долину Ахора, а також його синів, його дочок, його худобу, його ослів, усіх його овець, його намет і весь його маєток, і весь народ пішов з ним. Він привів їх до Емекахора. І сказав Ісус Ахарові: Чому ти мав вигубити нас? Нехай погубить тебе Господь таким же чином вже сьогодні! І весь Ізраїль побив його камінням. І накидали над ним велику купу каміння. І спинився Господь від гніву люті. Тому назвав те місце Емекахор, і так є аж до цього дня.
Iсус Навин 7:1-26 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Та сини Ізрайлеві прогрішились велико, бо взяли з заклятого: Ахан син Хармія, сина Сабдїєвого, сина Зариного, поколїння Юдиного, взяв із заклятого, і запалав гнїв Господень проти синів Ізраїля. Саме тодї послав Йозей людей у Гай поблизу Бет-Авена, на схід сонця від Бетеля, та й наказав їм: Ідїте в ту країну на розглядини. І пійшли люде на розглядини, та й розгледїли Гай. Вернулись тодї до Йозея та й оповідають йому: Не треба йти туди всїм народом, а нехай би пішло чоловіка зо дві чи зо три тисячі та й підневолять той Гай. Шкода тобі ввесь люд наш трудити, бо їх там омаль. От і пійшло туди людей тисяч ізо три чоловіка, та вони повтїкали з бою перед Гаянами. І побили з них Гаяне з трийцять і шість чоловіка, вганяли за ними зперед городських ворот аж до Себариму, і били втїкаючих з узгіря; тодї потаяло у народу серце і взялось водою. Йозуа роздер одежу на собі та й упав ниць перед ковчегом Господнїм, і лежав аж до вечора, він і громадські мужі в Ізраїлї, і посипали собі землею голови. І рече Ісус: Ой Господи Боже: чи на те ж перевів єси людей сих через Йордань, щоб нас подати Аморіям на поталу? Ой коли б ми були наважились осїстись по тім боцї Йорданї! Тільки ж бо я благаю тебе, Господи, навчи, що маю казати після того, як Ізрайлитяне мусїли втїкати перед своїми ворогами? Як почують про се Канаанїї та й усї осадники землї сієї, так обсядуть нас навкруги, та й викоренять імя наше з землї. Що ж ти вчиниш тодї про твоє велике імя? Господь же відказав Йозейові: Устань! Про що се лежиш на твойму лицї? Ізраїль провинив; переступив мій заповіт, що я заповідав їм, та й присвоїли собі щось із проклятого. Сим робом учинили вони злодїйство, а й надто ще вкрадене сховали між своїм посудом. От через що не здолїли сини Ізрайлеві встояти перед своїми ворогами, а мусїли перед своїми ворогами навтеки втїкати: бо й сами під прокляттє підпали. Тим же то не буду я з вами довше аж поти, покіль проклятих не вигубите зміж себе. До дїла! осьвяти люд і повели: Дбайте про те, щоб на завтра були чисті: бо так сказав Господь, Бог Ізрайлїв: Прокляте у тебе Ізраїлю! Тим не здолїєш встояти перед ворогами твоїми, докіль не звернеш від себе те, що передане проклонові. Про се ж то завтра рано вранцї нехай приходять сюди поколїння за поколїннєм, і те поколїннє, которе зазначить Господь через жереб, те нехай приступає по племенам, а котре племя вкаже Господь, те нехай приступає родинами; котору ж родину зазначить Господь, та нехай приступає по одинцю, чоловік за чоловіком. Того ж, котрий піймається на заклятій річі, нехай спалять живцем з усїм його майном: бо переступив заповіт Господень і вчинив погань в Ізраїлї. Оце ж назавтра вранцї повелїв Йозуа приступати поколїннє за поколїннєм, і показалось поколїннє Юдине. Тодї звелїв приступати племенам Юдиним, і зазначено племя Зарине. Тодї звелїв приступати родинї Зариній, і зазначено родину Сабдїєву. Тодї вже звелїв приступати родинї чоловік за чоловіком, та й зазначено Ахана, сина Хармієвого, сина Сабдїєвого, сина Зариного, із поколїння Юдиного. І сказав тодї Йозей Аханові: Сину мій, ушануй Господа, Бога Ізрайлевого, та й признайся, і скажи менї, що вчинив єси; не втаюй передо мною нїчого! І відказав Ахан Йозейові і каже: Справдї я провинив проти Господа, Бога Ізрайлевого, те й те вчинив: Побачив я між лупом гарне убраннє Синеарське та дві сотнї секлів срібла та золотий язик вагою в пятьдесять секлів. Полакомивсь на се, узяв тайкома, і воно в мене закопане в землї в мойму наметї, а срібло під ним насподї. Послав тодї Ісус посланцї, і побігли вони до намету, аж воно так: сховано в наметї в його, а срібло насподї. І взяли вони все те з намету та й принесли до Ісуса і до всїх Ізрайлитян, та й положили перед Господом. Йозей же узяв Ахана Зариненка, срібло, убраннє і золотий прут, і синів його, й дочки, воли його, осли й вівцї і намет його, і все майно його, і попровадили їх і все на Ахор-долину. І промовив тодї Йозуа: Про що довів єси нас до недолї? Тепер подасть тебе в недолю Господь. І побили його каміннєм усї Ізрайлитяне, та й попалили побитих, і наметали на них каміннє. І насипано над ним високу могилу камяну, що стоїть там й по сей день. Господь же обернувся від завзятого гнїва свого. Тим прозивається те врочище Ахор-долина й по сей день.