Йона 2:1-10
Йона 2:1-10 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Йона молився Господу Богу своєму в череві риби. Він промовив: «У скруті я до Всевишнього звернувся, і відповів мені Господь! З глибин Шеолу про допомогу я просив, і Ти почув мій голос. Ти мене кинув у глибоке море, в самісіньку безодню океану, й вода зімкнулася навколо мене, а могутні хвилі поглинули мене». Тоді сказав я: «Адже усунуто мене з-перед очей Твоїх, але, навіть зараз, я дивлюся в сторону храму Твого святого за допомогою. Вода мене до горла охопила. Глибоке море мене оточило, і водорості оповили голову мою. Та Ти підняв життя моє з могили, о Господи, мій Боже! Якщо життя мене вже майже полишило, я Господа згадав, й моя молитва до Тебе долетіла в храм святий. Деякі люди вклоняються марним бовванам, але ті ідоли ніколи їм не допоможуть. Та я складатиму Тобі подяку, я жертву принесу Тобі. Я виконаю те, що обіцяв. Від Господа надходить порятунок!» Тоді Господь наказав рибі, й вона виплюнула Йону на сушу.
Йона 2:1-10 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І призначив Господь велику рибу, щоб вона проковтнула Йону. І був Йона в середині цієї риби три дні та три ночі. І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби, та й казав: Я кликав з нещастя свого до Господа, і відповідь дав Він мені, із нутра шеолу кричав я, і почув Ти мій голос! І Ти кинув мене в глибочінь, у серце моря, і потік оточив був мене. Усі хвилі Твої та буруни Твої надо мною пройшли. І сказав я: Я вигнаний з-перед очей Твоїх, проте ще побачу я храм Твій святий. Вода аж по душу мене обгорнула, безодня мене оточила, очерет обвиває кругом мою голову! Я зійшов аж до споду гори, а земля її засуви стали за мною навіки! Та підіймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій! Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогадав, і молитва моя ця до Тебе долинула, до храму святого Твого! Ті, що тримаються марних божків, свого Милосердного кидають. А я голосною подякою принесу Тобі жертву, про що присягав я, те виконаю. Спасіння у Господа!
Йона 2:1-10 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І Господь наказав великому китові поглинути Йону. І Йона перебував у череві кита три дні й три ночі. Йона помолився до свого Господа Бога із черева кита і сказав: Я закричав у моїй печалі до мого Господа Бога, і Він мене вислухав! З утроби аду Ти почув мій крик, мій голос. Ти мене кинув у глибину серця моря, і мене оточили потоки. Усі Твої висоти і Твої хвилі зійшли на мене. І я сказав: Я відкинений від Твоїх очей. Тож чи зможу поглянути на Твій святий храм? Полилася довкола мене вода, аж до душі, мене оточила остання безодня, моя голова зійшла в ущелини гір. Я зійшов у землю, в якої її засуви — вічні засуви, і нехай підніметься тління мого життя, мій Господи Боже! Коли в мені зникала моя душа, я згадав Господа, і нехай до Тебе зайде моя молитва, до Твого святого храму. Хто береже марне і оманливе, залишили своє милосердя. Я ж жертвуватиму Тобі голосом похвали і прославляння! Те, що я пообіцяв у молитві, я віддам на моє спасіння Господу.
Йона 2:1-10 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Господь же повелїв великій рибі проглинути Йону; й був Йона у череві в риби три днї й три ночі. І молився Йона Господеві з черева в кита І промовляв: В смутку мойму покликнув я до Господа, й він вислухав мене; з черева преисподньої взивав я, а ти почув мій голос. Вкинув єси мене в глибінь, у серце моря, і води обгорнули мене; всї води, всї филї твої проходили надо мною. Вже я думав: Відкинений я від очей твоїх, а тепер чей я знов побачу храм твій сьвятий. Обняли мене, добирались води до душі моєї, безодня зачинила мене в собі; морські трави обвили голову менї. Попід підвалини гір потонув я, і земні засови замкнули мене, здається, на віки; але ти, Господи, Боже мій, виведеш душу мою з сієї глибинї пекольної. Як душа завмірала в менї, спогадав я на Господа, й ось, молитва моя дійшла до тебе, до храму сьвятого твого. Хто марні й ложні боги шанує, той покинув Милосердного свого, Я же голосом похвали принесу тобі жертву; чим обрік себе, те я й сповню; в Господа бо одного - рятунок.