Йов 40:6-24
Йов 40:6-24 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І відповів Господь Йову із бурі й сказав: Підпережи но ти стегна свої, як мужчина: Я буду питати тебе, ти ж пояснюй Мені! Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути? Коли маєш рамено, як Бог, і голосом ти загримиш, немов Він, то окрась Ти себе пишнотою й величністю, зодягнися у славу й красу! Розпорош лютість гніву свого, і поглянь на все горде й принизь ти його! Поглянь на все горде й його впокори, поспихай нечестивих на їхньому місці, поховай їх у поросі разом, а їхні обличчя обвий в укритті. Тоді й Я тебе славити буду, як правиця твоя допоможе тобі! А ось бегемот, що його Я створив, як тебе, траву, як худоба велика, він їсть. Ото сила його в його стегнах, його ж міцність у м’язах його живота. Випростовує він, немов кедра, свойого хвоста, жили стегон його посплітались. Його кості немов мідяні оті рури, костомахи його як ті пруття залізні. Голова оце Божих доріг; і тільки Творець його може зблизити до нього меча... Бо гори приносять поживу йому, і там грається вся звірина польова. Під лотосами він вилежується, в укритті очерету й болота. Лотоси тінню своєю вкривають його, тополі поточні його обгортають. Ось підіймається річка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йордан йому в пащу впливав! Хто може схопити його в його очах, гаками ніздрю продіравити?
Йов 40:6-24 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Тоді Господь із бурі відповів: «Підпережись, як воїн, тоді тебе спитаю Я, а ти мені поясниш. Чи справді рішення Моє ти скасувати хочеш? Мене засуджуєш, щоб ствердитися в правоті? Чи, може, силу маєш Божу, чи голос твій гримить, як Мій? Тоді придай собі величність і повагу, честь і красу на себе одягни. Звільни свій буйний гнів, скарай нахабу, поглянь на гордого, звели йому скоритись. Звели йому скоритися, скарай нахабу, лихих людців здолай на місці. У порох всіх разом їх поховай, обличчя обгорнувши, у могилу. Тоді і Я тобі хвалу воздам, бо врятуватись можеш власною рукою. Поглянь на бегемота, Я його створив, як і тебе. Він їсть траву, мов бик. Поглянь, яке він має дуже тіло, як грають сильні м’язи черева його. Він хвіст напружує, і той, мов стовбур кедра. На стегнах жили міцно ув’язались. Кістки його, неначе труби з бронзи, а ноги, мов стовпи з заліза. Він першим значиться серед створінь Господніх, наблизитись мечем до нього може лиш Творець. Харчується він тим, що виростає на горах, всі дикі звірі там також забави мають. Він спить під лотосом в тіні, ховається в болоті, де багато очерету. Тінь лотосів його вкриває, тополі вздовж струмків сезонних над ним змикають крони. Він не злякається, якщо помчить ріка на нього, він впевнений, коли й Йордан до рота дістає. Хто може осліпить його і захопити? Чи може хтось гачком проткнути йому ніздрі?»
Йов 40:6-24 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І відповів Господь Йову із бурі й сказав: Підпережи но ти стегна свої, як мужчина: Я буду питати тебе, ти ж пояснюй Мені! Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути? Коли маєш рамено, як Бог, і голосом ти загримиш, немов Він, то окрась Ти себе пишнотою й величністю, зодягнися у славу й красу! Розпорош лютість гніву свого, і поглянь на все горде й принизь ти його! Поглянь на все горде й його впокори, поспихай нечестивих на їхньому місці, поховай їх у поросі разом, а їхні обличчя обвий в укритті. Тоді й Я тебе славити буду, як правиця твоя допоможе тобі! А ось бегемот, що його Я створив, як тебе, траву, як худоба велика, він їсть. Ото сила його в його стегнах, його ж міцність у м’язах його живота. Випростовує він, немов кедра, свойого хвоста, жили стегон його посплітались. Його кості немов мідяні оті рури, костомахи його як ті пруття залізні. Голова оце Божих доріг; і тільки Творець його може зблизити до нього меча... Бо гори приносять поживу йому, і там грається вся звірина польова. Під лотосами він вилежується, в укритті очерету й болота. Лотоси тінню своєю вкривають його, тополі поточні його обгортають. Ось підіймається річка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йордан йому в пащу впливав! Хто може схопити його в його очах, гаками ніздрю продіравити?
Йов 40:6-24 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
А далі Господь, підхопивши, сказав Йовові з хмари: Ні, але підв’яжи, як муж, твої стегна, якщо заговорив, а Я запитаю тебе, ти ж Мені відповіси. Не відкидай Мого суду. Чи тобі здається, що Я з тобою повівся інакше, ніж щоб ти виявився праведним? Хіба твоя рука є такою, як Господня, чи голос, як Його громовиця? Візьми ж висоту і силу, зодягнися в славу і честь. Пошли ангелів з гнівом і впокори кожного зарозумілого, знищ гордовитого, а безбожного відразу вигуби, сховай же ззовні в землі разом, а їхні обличчя наповни безчестям! Бо тоді визнаю, що твоя правиця спроможна спасти. Але гляди на звірів, які в тебе. Вони їдять траву, подібно до волів. Ось сила його в стегнах, а міць — у пупку живота. Він поставив хвіст, наче кипарис, а його сухожилля сплетене. Його ребра — мідні ребра, а його хребет — з литого заліза. Це є початок Господнього творіння, воно зроблене, щоби було висміяне Його ангелами. Пішовши на скелясту гору, зробив радість чотириногим у Тартарі. Він спить під усіляким деревом при папірусі, тростині і траві. Його отінюють великі дерева з гілками і гілки верби. Якщо буде повінь, він не відчує, він вірить, що Йордан потече йому в уста. Чи на очах у нього хтось його візьме, як схоплений буде в пастку, чи проколють ніздрю?
Йов 40:6-24 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Вилий строгість гнїву твого, позирни на гордих і смири їх: Поглянь на всїх зарозумілих і принизи їх, та зітри безбожних таки на місцях їх; Закопай всїх їх у землю й лиця їх покрий тьмою. Тодї й я признаю, що правиця твоя може рятувати тебе. Ось бегемот*: Я создав його так само, як і тебе; він їсть траву, як віл; Його сила в бедрах його, а крепкість його в мяснях черева його; Махає він хвостом, неначе кедром, а бедра в його - з жил, мов сїтка, помотаних; Ноги в його, як мідяні труби; костї - мов залїзні прути; Се - верх доріг (дїл) Божих; тільки Творець може наблизити до його меча свого; Гори дають йому поживу, там граються всї зьвірята польові; Він під гілястими деревами лягає, в сховищах рогізних і в болотах; Листаті дерева окривають його своєю тїнню, ивина надводня обіймає його; Ось він пє з ріки й не страхаєсь; байдуже йому, нехай би й Йордань полилась у рот йому. Чи ж візьме хто його в очах його (приступом), й чи проколе йому носа шилом. Чи можеш ти вудкою витягнути (з води) левіятана* а верівкою вхопити за язик його? Чи вправиш ти в ніздрі йому каблучку? Чи проколеш іглою челюсть йому? Чи благати ме тебе він і говорити лагідно з тобою? Чи ввійде він в умову з тобою, й ти візьмеш його собі на завсїди за слугу? Чи, мов пташкою, будеш ним забавлятись, і звяжеш його про дївчаток твоїх?