Йов 13:1-12
Йов 13:1-12 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило... Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас, і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога! Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі! О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!... Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх. Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього? Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте? Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього? Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі! Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх? Ваші нагадування це прислів’я із попелу, ваші башти це глиняні башти!
Йов 13:1-12 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
«Усе це бачило насправді моє око і вухо чуло й осягнуло до кінця. І знаю достеменно я те саме, що й вам відоме, бо я не нижчий, аніж ви. Але хотів би я до Всемогутнього звернутись посперечатися у своїй справі з Ним. Нікчемність вашу ви брехнею готові покривати; ви, як лжелікарі, що к лікуванню не придатні, всі ви — цілителі й лікарі нікчемні. А хто вас змусив мовчати, тоді б на мудреців були ви трохи схожі. Послухайте, які переконання маю, прислухайтесь до доказів моїх. Чи будете неправду говорити Богу, чи будете в оману вводити Його? Покажете, що ви Його служаки ревні, чи почнете скаржитися Богу? Якщо пошле випробування, то чи будете ви раді? Чи будете брехати Йому, як смертному якомусь? Звичайно, Бог поправить вас, якщо ви віддані Йому в душі. Коли Він постає велично перед вами, чи то не лячно, чи не огортає жах нараз? Вся ваша мудрість непотрібна, як той попіл, всі відповіді ваші марні.
Йов 13:1-12 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Ось це побачило моє око і почуло моє вухо. І знаю те, що і ви знаєте, і я не є дурніший за вас. Ні, але ж я говоритиму до Господа, оскаржу перед Ним, якщо бажає. Ви ж — неправедні лікарі й усі лікарі хвороб. Нехай буде, щоб ви мовчали, і це вам стане мудрістю. Послухайте звинувачення моїх уст, і сприйміть суд моїх губ. Чому не говорите перед Господом, а говорите перед Ним лукаве? Чи ви ухиляєтеся? Ви ж самі стали суддями. Добре ж, якщо би дослідив вас. Бо хіба ви, чинячи все, пристали до Нього, — далеко не менше звинуватить вас. Якщо ж і потай зважаєте на обличчя, чи не Його страхи закрутять вами, а страх від Нього не нападе на вас? Ваша хвалькуватість стане подібною до попелу, тіло ж — глиняним посудом.
Йов 13:1-12 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
От же все це вбачало око моє, чуло ухо моє й затямило собі. Скілько ви знаєте, знаю й я, бо я не пущий за вас. Та я до Вседержителя рад би говорити, я з Богом бажав би розправляти. Ви ж тілько льжу куєте; всї ви лїкарі безварті. О, коли б ви мовчали! се була б ваша мудрість. Слухайте ж мого осуду, й розважте відповідь із уст моїх: Чи справдї належало вам задля Бога неправду сплїтати, й задля його льжу говорити? Чи належало вам притворювятись перед ним і за Бога так змагатись? А на добре ж воно вийде, коли він схоче вас вивідувати? Чи й його ви так само ошукаєте, як оманють чоловіка? Грізно скарає він вас, хоч ви потайно й притворюєтесь. Чи вже ж велич його не страхає вас, і страх перед ним не нападає на вас? Упомини ваші, як попіл, покрепи ваші - покрепи глиняні.