Йов 1:6-22
Йов 1:6-22 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана. І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав: Я мандрував по землі та й перейшов її. І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає. І відповів сатана Господеві й сказав: Чи ж Йов дармо боїться Бога? Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю. Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм? І сказав Господь до сатани: Ось усе, що його, у твоїй руці, тільки на нього самого не простягай своєї руки! І пішов сатана від лиця Господнього. І сталося одного дня, коли сини його та дочки його їли та вино пили в домі свого первородженого брата, то прибіг до Йова посланець та й сказав: Худоба велика орала, а ослиці паслися при них. Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча. І втік тільки я сам, щоб донести тобі... Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: З неба спав Божий огонь, і спалив отару та слуг, та й пожер їх... А втік тільки я сам, щоб донести тобі... Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: Халдеї поділилися на три відділи, і напали на верблюдів, та й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча... І втік тільки я сам, щоб донести тобі... Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: Сини твої та дочки твої їли та вино пили в домі свого первородженого брата. Аж раптово надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, і він упав на юнаків, і вони повмирали... І втік тільки я сам, щоб донести тобі... І встав Йов, і роздер плаща свого, й обстриг свою голову, та й упав на землю, і поклонився, та й сказав: Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю! Господь дав, і Господь узяв... Нехай буде благословенне Господнє Ім’я! При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!
Йов 1:6-22 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Настав день, коли сини Божі постали перед Господом. Був серед них і сатана. Господь спитав сатану: «Звідки ти взявся?» І відповів йому сатана: «Всю землю я обійшов». Господь спитав сатану: «Чи бачив ти Мого слугу Йова? Немає таких, як він, на землі. Він цнотливий і чесний, боїться Бога й цурається зла». А сатана на те йому відповідає: «Хіба Йов боїться Бога не тому, що має з того якусь вигоду? Хіба не Ти огородив Йова, дім його і все, чим володіє він? Ти благословив труди Йова на успіх, то ж надбання його на землі такі великі. Тільки руку простягни і знищ все, що він має, то він прокляне Тебе просто в вічі». Господь на те відповів сатані: «Що хочеш, те й роби з усім його майном, проте його самого чіпати не смій». І пішов сатана від Господа. Настав день, коли сини й дочки Йова їли й пили вино, гостюючи в найстаршого брата. А до Йова прийшов посланець і сказав: «Воли землю орали, а ослиці біля них паслися. Аж тут налетіли севійці, худобу погнали і зарубали пастухів мечами. Лиш я врятувався, щоб принести тобі новину». Не встиг замовкнуть перший утікач, як другий підійшов і мовив: «Вогонь Господній впав з небес і вщент спалив овець і кіз, і юних пастухів. Лиш я втік, щоб принести тобі новину». Ще говорив той чоловік, а інший вже наблизився й промовив: «Халдеї трьома загонами налетіли на нас, забрали верблюдів й порубали мечами слуг. Лише мені вдалося утекти із вісткою до тебе». Ще говорив той утікач, як інший вже прибіг і мовив: «Твої сини й дочки їли й вино пили в гостях у свого старшого брата. Та раптом налетів з-за пустелі дужий вітер, обрушився на всі чотири кути будинку; той завалився на молодих людей, і вони загинули. Лиш мені вдалося утекти з новиною для тебе». І скочив Йов на ноги, розірвавши на собі одяг. Потім поголив голову в ознак туги, припав до землі й почав вклонятися. І сказав: «З’явився голим я у світ із лона материнського, голим і повернусь туди. Господь дав, Господь і забрав. Благословенне будь ім’я Господнє!» Не згрішив Йов, незважаючи на все це, ні в чому Бога він не звинуватив.
Йов 1:6-22 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Коли настав певний день, і ось Божі ангели прийшли, щоб постати перед Господом, то диявол прийшов з ними. І Господь запитав диявола: Звідки ти прийшов? А диявол у відповідь сказав Господу: Я прийшов, обійшовши землю і обійшовши піднебесну. А Господь йому сказав: Чи звернув ти свою увагу на Мого раба Йова? Адже немає між тими, хто на землі, такого чоловіка, як він: непорочного, праведного, побожного, який віддаляється від усякого поганого діла! А диявол у відповідь в присутності Господа сказав: Хіба не даром Йов вшановує Бога? Чи не Ти поставив його зовнішню огорожу — і в середині його дому, і ззовні всього, що є довкола нього? Ти поблагословив діла його рук, і Ти зробив його худобу численною на землі. Але простягни Твою руку і доторкнися до всього, що він має. Чи ж не поблагословить Тебе в обличчя? Тоді Господь сказав дияволові: Ось Я даю у твою руку все, що в нього є, та його самого не торкайся! І диявол відійшов від Господа. І був подібний день, сини Йова і його дочки пили вино в домі їхнього старшого брата. І ось вісник прийшов до Йова, і доповів йому: Пари волів орали, і ослиці паслися, тримаючись поблизу них. Та розбійники, напавши, захопили їх у полон, а рабів вони повбивали мечами! Я ж сам-один, врятувавшись, прийшов тобі сповістити! Ще коли цей говорив, прийшов інший вісник і сказав Йовові: Вогонь упав із неба і спалив овець, і так само пожер пастухів! А я сам-один, врятувавшись, прийшов тобі сповістити! Ще як цей говорив, прийшов інший посланець і сказав Йовові: Кіннотники зробили проти нас три загони і оточили верблюдів, полонили їх, а рабів убили мечами! Я ж сам-один врятувався і прийшов тобі сповістити! Ще як цей говорив, приходить інший вісник, звіщаючи Йовові: Коли твої сини і твої дочки їли та пили в їхнього старшого брата, раптово здійнявся з пустелі сильний вітер і торкнувся чотирьох кутів дому, і дім завалився на твоїх дітей, і вони загинули! Я ж сам-один врятувався і прийшов тобі сповістити! Тож Йов, уставши, роздер свій одяг і обстриг волосся голови, і, упавши на землю, поклонився і сказав: Я сам нагим вийшов з лона моєї матері і нагим туди повернуся. Господь дав, Господь забрав. Сталося так, як було до вподоби Господу. Нехай Ім’я Господнє буде благословенне! У всьому цьому, що з ним трапилося, Йов у нічому не згрішив перед Господом і не виявив безумності перед Богом.
Йов 1:6-22 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Сталося ж одного дня, що сини Божі прийшли стати перед Господом. Прийшов і Сатана між ними. І поспитав Господь Сатану: Звідкіля прийшов єси? Відказав Господеві Сатана й промовив: Я ходив по землї й обійшов її навкруги. І сказав Господь Сатанї: А звернув ти ввагу на слугу мого Йова? бо нема такого на землї, такого щирого, справедливого, богобоязливого та щоб цурався так усього лихого. І відказав Сатана Господеві та й промовив: Чи то ж Йов дармо такий богобоязливий? Чи не ти ж сам обгородив навкруги його й дом його й усе майно його? Працю рук його благословив єси, й стада його ширяться все більш по країнї; Простягни тільки руку твою й торкнись до всього, що він має, - чи буде він благословити Тебе? І сказав Господь Сатанї: Ну, так нехай все, що його, буде в руцї твоїй, тільки на його самого не простягай руки твоєї. І пійшов Сатана з перед лиця Господнього. Одного ж дня, як сини й дочки Йовові саме їли й пили вино в дому старшого брата свого, Прийшов посел до Йова та й сповістив: Воли були в плузї, а ослицї паслись поблизу, Аж се - набігли Савеї та й позаймали їх; кметї ж повитинали мечем; один я втїк сповістити тебе. Ще він говорив, аж приходить другий й говорить: Огонь Божий упав з неба й пройшов, палаючи, проміж вівцями й кметями та й пожер їх; один я втїк сповістити тебе. Ще сей говорив, аж ійде другий й говорить: Халдеї зложили три ватаги, напали на верблюди та й позаймали їх; кметї ж повистинали мечем; один я втїк, сповістити тебе. Ще говорив сей, аж приходить инший й говорить: Сини твої й дочки трапезували й пили вино в дому старшого брата свого, Аж несподївано схопилась буря від пустинї, наперла на всї чотири угли в будинку, і дім завалився на дїти та й вони погинули; один я втїк сповістити тебе. І встав Йов, роздер одежу на собі та й обстриг волоссє на голові, припав до землї й поклонився, І промовив: Нагим вийшов я з матерньої утроби, нагим і вернусь. Господь дав, Господь і взяв; як до вподоби було Господеві, так і сталося; нехай буде імя Господнє благословенне! У всьому тому не провинив Йов, і не виповів нїчого безумного проти Бога.