Вiд Iвана 9:1-38
Вiд Iвана 9:1-38 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А коли Він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження. І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився? Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з’явились на ньому. Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати. Доки Я в світі, Я Світло для світу. Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом, і до нього промовив: Піди, умийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Тож пішов той і вмився, і вернувся видющим... А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: Чи ж не той це, що сидів та просив? Говорили одні, що це він, а інші казали: Ні, подібний до нього. А він відказав: Це я! І питали його: Як же очі відкрились тобі? А той оповідав: Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: Піди в Сілоам та й умийся. Я ж пішов та й умився, і став бачити. І сказали до нього: Де Він? Відказує той: Я не знаю. Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий. А була то субота, як грязиво Ісус учинив і відкрив йому очі. І знов запитали його й фарисеї, як видющим він став. А він розповів їм: Грязиво поклав Він на очі мені, а я вмився, та й бачу. Тоді деякі з фарисеїв казали: Не від Бога Оцей Чоловік, бо суботи не держить. А інші казали: Як же чуда такі може грішна людина чинити? І незгода між ними була. Тому знову говорять сліпому: Що ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі? А той відказав: Він Пророк! Юдеї проте йому не повірили, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батьків того прозрілого. І запитали їх, кажучи: Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить? А батьки його відповіли та сказали: Ми знаєм, що цей то наш син, і що він народився сліпим. Але як тепер бачить, не знаємо, або хто йому очі відкрив, ми не відаємо. Поспитайте його, він дорослий, хай сам скаже про себе... Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо вже були змовились, як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги. Ось тому говорили батьки його: Він дорослий, його поспитайте. І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік. Але він відповів: Чи Він грішний не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!... І спитали його: Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі? Відповів він до них: Я вже вам говорив, та не слухали ви. Що бажаєте знову почути? Може й ви Його учнями хочете стати? А вони його вилаяли та й сказали: То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві. Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо. Відповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив! Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він. Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження. Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити. Вони відповіли та й сказали йому: Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас учити? І геть його вигнали. Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: Чи віруєш ти в Сина Божого? Відповів той, говорячи: Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього? Промовив до нього Ісус: І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою то Він!... А він відказав: Я вірую, Господи! І вклонився Йому.
Вiд Iвана 9:1-38 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
По дорозі Ісус побачив чоловіка, який був сліпий від народження. Учні спитали: «Вчителю, хто згрішив: він сам чи його батьки, бо він народився сліпим?» Ісус тоді відповів: «Ні він, ані батьки його. Він народився сліпим заради того, щоб Бог виявив Свою силу, коли він зцілиться. Поки ще день, ми маємо виконувати волю Того, Хто послав Мене. Коли ж настане ніч, ніхто не може працювати. Поки Я є у світі, Я — Світло світу». Мовивши це, Він сплюнув на землю, тоді змішав слину з землею, помастив цим очі сліпого і сказав: «Йди й умийся в купальні Силоам» (що означає «посланець»). Тож він пішов, умився й повернувся зрячий. Тоді сусіди й усі, хто звик бачити його жебраком, запитали: «Чи не той це чоловік, який сидів тут старцем?» Одні стверджували: «Так, це він!» Інші казали: «Ні, він лише схожий на того!» Він же сам сказав: «Я саме той сліпий». І тоді його запитали: «Як же ти прозрів?» На те він відповів: «Чоловік, ім’я Якого Ісус, змішав слину Свою з землею, помазав цим мої очі й мовив до мене: „Іди й умийся в Силоамі”. Я пішов, умився там, після чого й прозрів». Тоді його запитали: «Де ж той Чоловік?» А він відповів: «Я не знаю». І привели того чоловіка, що раніше був сліпим, до фарисеїв. (А відбулося все це, коли Ісус змішав слину з землею, і коли прозрів сліпий, у суботу). І знову фарисеї питали його, як це сталося, що він прозрів. І той відповів: «Він помазав мені очі грязивом, я вмився і зараз бачу». Деякі фарисеї почали казати: «Цей Чоловік не від Бога, бо не дотримується Закону про суботу». Та інші сказали: «Чи може грішник чинити такі чудесні діла?» Тож серед них виникла суперечка. Тоді вони знову звернулися до сліпого: «Що ти можеш сказати про Чоловіка, Який повернув тобі зір?» І той відповів: «Він — пророк». Та юдейські правителі не вірили, що цей чоловік був сліпим і враз прозрів. Тож покликали його батьків і запитали: «Чи це ваш син — про кого кажете, що він народився сліпим? То як же він став зрячим?» Його батьки відповіли: «Ми знаємо, що це наш син, і що народився він сліпим. Але ми не знаємо ні як сталося, що він може тепер бачити, ані того Чоловіка, Який повернув йому зір. Запитайте в нього! Він уже достатньо дорослий і може розповісти про себе сам». Його батьки сказали так, бо боялися юдейських правителів, які попередньо змовилися, що як хтось визнає Ісуса Христом, то вони того виженуть із синагоги. Тому й сказали батьки: «Він уже дорослий. Запитайте в нього!» Тоді юдейські правителі вже вдруге покликали чоловіка, який прозрів, і знову звернулися до нього: «Заклинаємо тебе, скажи правду перед Богом. Ми знаємо, що той Чоловік — грішний». І він відповів: «Я не знаю, грішний той Чоловік, чи ні. Я знаю лиш одне: я був сліпий, а зараз бачу!» Тоді вони запитали: «Що Він тобі зробив? Як Він повернув тобі зір?» «Я ж уже вам розповідав, — відповів він, — але ви не слухали мене! То навіщо ж ви знову хочете почути це? Чи, може, теж хочете стати Його учнями?» Тоді, намагаючись образити його, вони сказали: «Це ти Його учень, а ми — Мойсеєві учні. Ми знаємо, що Бог розмовляв з Мойсеєм, та не знаємо, звідки цей Чоловік». А прозрілий відповів їм: «Дивина, що ви не знаєте, звідки Він, адже Він повернув мені зір! Ми знаємо, що Бог не слухає того, що кажуть грішники. Він слухає лише благовірних, тих, хто виконує Його волю. Ще ніколи не чувано, щоб хтось дав зір людині, народженій сліпою. Якби цей Чоловік не був від Бога, то не зміг би зробити такого». Тоді фарисеї розгнівалися й сказали: «Ти завжди був грішником і народжений увесь у гріху, а тепер намагаєшся повчати нас?» І вони вигнали його з синагоги. Ісус, почувши, що вони вигнали цього чоловіка з синагоги, знайшов його і мовив: «Чи віриш ти у Сина Людського?» Тож прозрілий спитав Його: «А Хто ж Він, Господи? Скажи мені, щоб я міг повірити в Нього». Тоді Ісус і каже: «Ти Його вже бачив, це Той, з Ким ти розмовляєш зараз». «Я вірю, Господи!» — сказав чоловік і впав перед Ним на коліна.
Вiд Iвана 9:1-38 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Ідучи, Він побачив чоловіка, сліпого від народження. Його учні запитали Його: Равві, хто згрішив: він чи його батьки, що народився сліпим? Ісус відповів: Не згрішив ні він, ні його батьки, але це сталося для того, щоб на ньому виявилися діла Божі. Мені треба робити діла Того, Хто Мене послав, поки є день; настає ніч, коли ніхто не зможе робити. Поки Я в світі, Я світло для світу. Сказавши це, Він плюнув на землю, зробив грязиво зі слини, і помазав грязивом очі сліпому, і сказав йому: Піди вмийся в купальні Сілоам (що в перекладі означає «посланий»). Він пішов, умився і прийшов зрячим. Тоді сусіди й ті, хто бачив його раніше, що він був сліпим, сказали: Це не той, що сидів і просив милостиню? Одні казали: Це він, — а інші: Схожий на нього. Він же казав: Це я. Тоді вони сказали йому: Як у тебе відкрилися очі? Він сказав їм у відповідь: Чоловік на ім’я Ісус зробив грязиво, помазав мені очі і сказав мені: Піди в купальню Сілоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів. Вони сказали йому: Де Він? Той каже: Не знаю. Ведуть цього колишнього сліпця до фарисеїв. А тоді була субота, коли Ісус зробив грязиво і відкрив йому очі. Тож запитали його ще й фарисеї, як він прозрів. Той сказав їм: Він поклав мені на очі грязиво, я вмився і бачу. Тоді деякі з фарисеїв сказали: Цей чоловік не від Бога, бо не дотримується суботи. Інші ж казали: Як може грішна людина чинити такі чудеса? І було між ними розділення. Знову кажуть сліпому: Що ти скажеш про Нього, адже Він відкрив тобі очі? Той сказав: Він пророк. Та іудеї не повірили про нього, що він був сліпим і прозрів, доки не покликали батьків цього прозрілого і не запитали їх: Це ваш син, про якого ви кажете, що він народився сліпим? Як же він тепер бачить? Його батьки сказали їм у відповідь: Ми знаємо, що це наш син і що він народився сліпим, а як він тепер бачить, не знаємо, чи хто відкрив йому очі, ми не знаємо. Він дорослий, спитайте його: хай сам про себе скаже. Так сказали його батьки, тому що боялись іудеїв, бо іудеї вже змовилися, що, коли хто визнає Його Христом, того відлучити від синагоги. Тому його батьки й сказали: Він дорослий, спитайте його. Тоді вдруге покликали чоловіка, який був сліпим, і сказали йому: Віддай славу Богу. Ми знаємо, що Той Чоловік — грішник. Він же сказав у відповідь: Грішник Він чи ні, не знаю; одне знаю: я був сліпий, а тепер бачу. Вони знову сказали йому: Що Він тобі зробив? Як відкрив тобі очі? Він відповів їм: Я вже казав вам, і ви не слухали. Що ще ви хочете почути? Чи не хочете й ви стати Його учнями? Вони ж вилаяли його й сказали: Це ти Його учень, а ми Мойсеєві учні. Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог, а Цього не знаємо, звідки Він. Той чоловік сказав їм у відповідь: То ж і дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі. Та ми знаємо, що грішників Бог не чує, а хто шанує Бога й виконує Його волю, того чує. Відвіку не чувано, щоб хтось відкрив очі сліпонародженому. Якби Він не був від Бога, то нічого не міг би робити. Вони сказали йому у відповідь: У гріхах ти весь народився, і ти ще будеш нас вчити? І вигнали його геть. Почув Ісус, що його вигнали геть, і, знайшовши його, сказав йому: Чи віруєш ти в Сина Божого? Він сказав у відповідь: А Хто Він, Пане, щоб мені увірувати в Нього? Ісус сказав йому: Ти і бачив Його, і Він говорить з тобою. Він же сказав: Вірую, Господи! — і поклонився Йому.
Вiд Iвана 9:1-38 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
А коли Він ішов, то побачив чоловіка, сліпого від народження. Його учні запитали Його, кажучи: Учителю, хто згрішив: він чи батьки його, що сліпим народився? Ісус відповів: Ні він не згрішив, ні його батьки, але щоб виявилися на ньому Божі діла. Доки є день, потрібно, щоб ми робили діла Того, Хто Мене послав; надходить ніч, коли ніхто не зможе робити. Поки Я є у світі, Я — Світло для світу! Сказавши це, Він плюнув на землю, зробив грязиво зі слини й помазав ним очі сліпому, і сказав йому: Піди вмийся в купальні Силоам! Силоам у перекладі означає «посланий». Отже, він пішов, умився і прийшов зрячим. Сусіди ж і ті, котрі бачили його раніше, як він був жебраком, казали: Хіба це не той, хто сидів і жебрав? Деякі говорили, що це він; інші говорили, що ні, але подібний до нього. Він [же] казав: Це я! Тоді випитували в нього: Як тобі відкрилися очі? Він відповів: Чоловік, Якого звуть Ісус, зробив грязиво й помазав мої очі та сказав мені: Іди в [купальню] Силоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів. І запитали в нього: Де Він? Той каже: Я не знаю. Тож повели того, який був колись сліпий, до фарисеїв. А того дня, коли Ісус зробив грязиво й відкрив йому очі, була субота. Знову запитували його фарисеї, як він прозрів. Він сказав їм: Грязиво поклав мені на очі, я вмився і бачу. Деякі з фарисеїв говорили: Ця Людина не є від Бога, бо не дотримується суботи. Інші ж казали: Як може грішна людина робити такі чудеса? І виник між ними поділ. Знову кажуть сліпому: Що ти скажеш про Нього, оскільки Він відкрив твої очі? Він же сказав: Це Пророк! Але юдеї не повірили в те, що він був сліпим і став зрячим, аж поки не покликали батьків того, хто прозрів, і не запитали їх, говорячи: Чи це ваш син, про якого ви кажете, що народився сліпий? Як же він тепер бачить? У відповідь його батьки сказали [їм]: Знаємо, що він — наш син і що народився сліпий, а чому тепер бачить, — не знаємо, або хто відкрив йому очі, — ми не знаємо. Він дорослий, його й запитайте; нехай говорить сам за себе! Таке сказали його батьки, оскільки боялися юдеїв; а юдеї вже змовилися, що коли хто визнає його за Христа, то буде відлучений він від синагоги. Ось чому його батьки сказали: Він дорослий, тож запитайте його самого. Отже, вдруге покликали чоловіка, який був сліпий, і сказали йому: Віддай славу Богові! Ми знаємо, що Той Чоловік грішний! У відповідь він сказав: Чи Він грішний, — я не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу! [Ще раз] запитали його: Що Він тобі зробив? Як відкрив твої очі? Він відповів їм: Я вам уже сказав, та ви не вислухали. Що ще хочете почути? Чи й ви хочете стати Його учнями? І докорили йому, кажучи: Це ти Його учень, а ми — учні Мойсея. Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог, а Цей — ми не знаємо звідки Він! Чоловік сказав їм у відповідь: Дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі. Адже відомо, що грішників Бог не слухає, але коли хто Бога шанує і чинить Його волю, того Він слухає. Споконвіку не чувано, щоби хтось відкрив очі тому, хто народився сліпим. Якби Він не був від Бога, то не міг би робити нічого! А вони йому у відповідь сказали: Ти весь у гріхах народився, і ти ще нас учиш? І вигнали його геть. Почувши, що його вигнали геть, Ісус знайшов його і сказав [йому]: Чи віриш ти в Сина Людського? Той у відповідь сказав: А хто Він, Господи, щоб я повірив у Нього? Ісус сказав йому: І ти Його бачив, оце Він говорить з тобою. Він же сказав: Вірю, Господи! — і вклонився Йому.
Вiд Iвана 9:1-38 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І, йдучи мимо, побачив чоловіка, слї- пого зроду. І спитали в Него ученики Його, говорячи: Рави, хто згрішив: він, чи родителї його, що слїпим родив ся. Відказав Ісус: Нї він не згрішив, нї родителї його, тільки щоб явились дїла Божі на йому. Менї треба робити дїла Пославшого мене, поки дня: прийде ніч; тодї нїхто не зможе робити. Доки я в сьвітї, я сьвітло сьвітові. Се промовивши, плюнув на землю, і зробив грязиво з слини, та й помазав грязивом очі слїпому, і рече йому: Іди, вмий ся в купелї Силоамській (що перекладом: Посланий). Пійшов же і вмивсь, та й прийшов видющий. Сусїди ж, що видїли його перше, що був слїпий, казали: Чи се не той, що сидїв та просив? Инші казали: Що се той; а другі: Що похожий на него. Він же каже: Що се я. Сказали тодї йому: Як відкрились твої очі? Відказав він, і каже: Чоловік, званий Ісус, зробив грязиво, й помазав мої очі, і рече менї: Іди до Силоамської купелї та вмий ся. Пійшовши ж і вмившись, прозрів я. Сказали тодї йому: Де Він? Каже: Не знаю. Приводять його до Фарисеїв, колись слїпого. Була ж субота, як грязиво зробив Ісус, і відкрив його очі. Знов же питали його Фарисеї, як прозрів. Він же казав їм: Грязиво положив на очі мої, а я вмивсь, та й бачу. Казали тодї деякі з Фарисеїв: Сей чоловік не від Бога, бо суботи не хоронить. Инші казали: Як може чоловік грішний такі ознаки робити? І була незгода між ними. Кажуть слїпому знов: Ти що кажеш про Него, що відкрив твої очі? Він же сказав: Що Він пророк. Не увірували ж Жиди про него, що слїпим був і прозрів, аж доки покликали родителїв самого прозрівшого. І питали їх, кажучи: Чи се син ваш, про котрого ви кажете, що слїпим родив ся? як же тепер бачить? Відказали їм родителї його, й казали: Знаємо, що син наш, і що слїпим родив ся; як же тепер бачить, не знаємо; або хто відкрив його очі, ми не знаємо. Він зріст має, його спитайте; сам про себе нехай говорить. Се казали родителї його, бо боялись Жидів; уже бо постановили Жиди, щоб, коли хто Його визнає Христом, того вилучити із школи. Тим родителї його казали: Що зріст має, його питайте. Покликали тодї вдруге чоловіка, що був слїпим, і сказали йому: Дай славу Богу; ми знаємо, що чоловік сей грішний. Озвав ся ж той, і сказав: Чи грішний, не знаю; одно знаю, що, слїпим бувши, тепер бачу. Сказали ж йому знов: Що зробив тобі? як одкрив очі твої? Відказав їм: Я сказав вам уже, й ви чули. Чого знов хочете чути? Хиба й ви хочете Його учениками бути? Налаяли його тодї, і казали: Ти ученик Його, ми ж Мойсейові ученики. Ми знаємо, що Мойсейові глаголав Бог; Сього ж не знаємо, звідкіля Він. Озвавсь чоловік, і каже їм: Тим воно й дивно, що ви не знаєте, звідкіля Він, а відкрив очі мої. Ми ж знаємо, що грішників Бог не слухає; хто ж побожний та волю Його чинить, того слухає. Од віку не чувано, щоб одкрив хто очі зроду слїпому. Коли б Сей не був від Бога, не міг би робити нїчого. Озвались і казали йому: У гріхах ти родивсь увесь, і ти навчаєш нас? Та й вигнали його геть. Почув Ісус, що вигнали його геть, і, знайшовши його, сказав йому: Ти віруєш у Сина Божого? Озвав ся той, і сказав: Хто Він, Господи, щоб увірував я в Него? Рече ж йому Ісус: І видїв єси Його, й хто говорить з тобою, се Він. Він же каже: Вірую, Господи, та й поклонивсь Йому.